Олексій Муравйов розповів, коли в Україні запрацює військова поліція і чи потрібні військові суди

Питання створення в Україні повноцінного інституту військової юстиції стало особливо актуальним під час повномасштабної війни. Верховна Рада зараз працює над законопроєктами про військову поліцію та військову спеціалізацію суддів, які мають наблизити Україну до формування цієї системи. Начальник Головного управління військової юстиції Міністерства оборони України Олексій Муравйов детально пояснив, у чому полягає суть військової юстиції, які виклики стоять на шляху її створення та що заважає впровадженню військових судів і поліції.

Як зазначив Олексій Муравйов, специфіка військової юстиції полягає у правовідносинах, пов’язаних із проходженням військової служби, де суб’єктом здебільшого є військовослужбовці. Він наголосив, що коли зараз говорять про військову юстицію, мають на увазі систему органів, діяльність яких спрямована на забезпечення правопорядку в Силах оборони України.

“Специфіка військової юстиції — це правовідносини, які пов’язані з проходженням військової служби; суб’єктом є, як правило, військовослужбовці. Коли наразі говорять про військову юстицію, зазвичай мають на увазі систему органів, діяльність яких спрямована на забезпечення правопорядку в Силах оборони України. І найперше, йдеться про три основні ланки: військова поліція, військова прокуратура, військові суди, які наразі в Україні відсутні.

Також у системі військової юстиції можемо говорити про ще одну ланку — адвокатуру, її ще часто називають військовою адвокатурою. Так, за чинною Конституцією ми не зможемо реалізувати такий механізм як, наприклад, в США, де йдеться саме про військових адвокатів, які мають спеціальні завдання. Але, на мій погляд, нам і не потрібно копіювати чийсь досвід.

У нас адвокатура існує як незалежний самоврядний орган, з високим рівнем громадської свідомості. А от створити програму підготовки адвокатів у галузі військового права в Національній асоціації адвокатів України та інших громадських організаціях адвокатів, думаю, зможуть в дуже стислі терміни.

І найперше, йдеться про три основні ланки: військова поліція, військова прокуратура, військові суди, які наразі в Україні відсутні”, — зазначив Муравйов.

Він також наголосив на високому рівні громадської свідомості адвокатської спільноти в Україні й заявив: «А от створити програму підготовки адвокатів у галузі військового права в Національній асоціації адвокатів України та інших громадських організаціях адвокатів, думаю, зможуть в дуже стислі терміни».

Говорячи про причини, чому на 11-му році війни Україна досі не створила повноцінну систему військової юстиції, Муравйов зазначив, що у 2022 році, під загрозою широкомасштабного вторгнення, процес йшов значно активніше. За його словами, парламентська робоча група, до якої було залучено всі дотичні організації, включно з Міністерством оборони України, активно працювала над проєктом закону про військову поліцію. Однак нині цей процес сповільнився. Муравйов заявив:

“У 2022 році, під загрозою широкомасштабного вторгнення, справа рухалася жвавіше. Парламентська робоча група, до якої були залучені всі дотичні до цього питання організації, у тому числі та Міністерство оборони України, активно працювала над проєктом закону про військову поліцію. Наразі процес пригальмувався, бо, мабуть, вже не так гостро сприймається ситуація.

Ймовірно, включаються також політичні мотиви: хто буде очолювати новостворений орган, хто буде призначати керівника, чи буде конкуренція з іншими правоохоронними органами тощо.

Хоча ми закладали в проєкт закону таку ідею, що військова поліція мала забрати від ДБР виключно ту категорію справ, які, на наш погляд, не мають бути притаманними для ДБР: військові злочини, зокрема, СЗЧ, невиконання наказів тощо. Тобто ті злочини, які є досить системними, однотипними та для розслідування яких не потрібні фахівці такого рівня, які добиралися в ДБР. Це б дозволило розвантажити слідчих ДБР, і вони б могли зосередитися на більш складних злочинах”.

Щодо доцільності створення військових судів або ж спеціалізації цивільних судів, Муравйов зазначив:

“По механізму, який реалізується вже і розглянутий парламентом, ближчою є спеціалізація. Але принципово, на думку фахівців, це не розв’яже проблеми, оскільки найпростіший шлях — не завжди про ефективність. У чому полягає проблема? Створення спеціалізації передбачає, що в місцевого суду першої інстанції має бути достатня кількість суддів, які розглядають ці справи. І ми говоримо про суди, які наближені до зони бойових дій — а там зазвичай є нестача кадрів.

По-друге, створення спеціалізації потребує зменшення навантаження в загальних справах на цього суддю. А перекладання його справ на колег нікому не сподобається в нинішніх умовах і, відповідно, не призведе до бажаного результату…

Відтак більш логічним було б створення спеціалізованих військових судів. Їх буде не так багато. Для другої ланки ми орієнтовно прораховували, що достатньо буде створити два апеляційні суди на всю територію України, щоб охопити всі ці справи.

Третя інстанція — думки розділялись, чи потрібно створювати окремо військову колегію у складі Верховного Суду, чи достатньо того, як зараз кримінальна палата розглядає як касаційна інстанція антикорупційні справи. І так само вона може бути третьою (касаційною) інстанцією до судів військових”.

Окремо Муравйов висловив думку щодо питання створення військової поліції. Він вважає:

“Військова поліція — це базова ланка (і потреба в ній вже давно перезріла), вона спрямована на безпосередній контакт з військовослужбовцями, які вчинили правопорушення або схильні до вчинення правопорушень. ВСП — специфічний орган, він не є правоохоронним, позбавлений функцій оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування.

Військовослужбовці нашого управління ще з 2022 року були дотичні до участі в робочій групі, про яку я згадував. Від Міністерства оборони була група з п’яти офіцерів, троє з них — це офіцери нашого управління. І ми контактували з парламентарями, намагаючись їх переконати в тому, що військова поліція нам потрібна не як черговий правоохоронний орган. Правоохоронний орган має на меті виявити правопорушення, притягнути винну особу до відповідальності. Специфіка військової поліції полягає в превентивному забезпеченні правопорядку. Особливістю діяльності ВСП сьогодні є в те, що вона виконує багато інших не правоохоронних функцій.

Отже, у процесі розробки закону ми намагалися донести до законодавців необхідність максимального збереження як функціоналу ВСП (щоб він не був втрачений під час воєнних дій), так і структуру, і кадровий склад ВСП. Якщо казати спрощено, ми хотіли, зберігаючи функції ВСП, додати до них ще оперативно-розшукову діяльність і досудове розслідування.

З приводу досудового розслідування виникло дуже багато сперечань, і наразі той проєкт закону, який розглядає парламент, не містить повноважень військової поліції здійснювати досудове розслідування.

З цього приводу виникає дуже багато критики на адресу розробників, але це був такий вимушений компроміс, тому що передачу досудового розслідування до військової поліції наразі політичні сили не підтримували.

Ми розуміємо, що це напівкрок, але потрібно робити хоча б його. Це вже, якщо не помиляюсь, чи то восьмий, чи то дев’ятий проєкт закону про військову поліцію, який за часів незалежності заходить до парламенту.

І наразі ми зайшли якнайдалі від всіх своїх попередників — законопроєкт пройшов перше читання. Ми сподіваємось, що десятого проєкту вже не буде, що все-таки цей дотиснуть. І коли він запрацює, всі зрозуміють, що не можна створювати орган напівфункціональний. Потрібно його буде вдосконалити та додати зміни”.

Муравйов визнав, що досудове розслідування стало предметом гострих дискусій, і на сьогодні законопроєкт цієї функції не передбачає. За його словами, з цього приводу виникає дуже багато критики на адресу розробників, але це був такий вимушений компроміс, тому що передачу досудового розслідування до військової поліції наразі політичні сили не підтримували. Муравйов підкреслив, що нинішній законопроєкт — восьмий чи дев’ятий, поданий за часів незалежності, однак цей пройшов далі за всі інші — до першого читання.

Він зауважив, що оперативно-розшукові функції передбачено проєктом, але це поки що не розв’язує проблему:

“Наразі проєктом закону це передбачається, що оперативно-розшукові дії будуть властиві військовій поліції. І це дуже ризиковий варіант. Тому що все одно матеріали будуть потрапляти за чинним КПК до того самого ДБР, який перевантажений справами про військові правопорушення і принципово це проблему не вирішить.

Але все ж залишається і примарний шанс на те, що під час другого читання законопроєкт буде удосконалений і до нього додадуть ще й розділ досудового розслідування, але поки що про це не йдеться.

Один із базових функціоналів, який ми намагаємося реалізувати в цьому проєкті закону, — це саме превентивна функція військової поліції, де вона вже має можливість безпосередньо приїжджати, виявляти правопорушників, документувати. І один зі шляхів, який нам вдалося закріпити в цьому проєкті, розроблявся водночас зі змінами до КПК.

Там, зокрема, було передбачено, що слідчі можуть доручати оперативникам виконувати певні слідчі дії в районі бойових дій — так ми зможемо прискорити досудове розслідування справ. Також вони будуть уповноважені на затримання, огляд місця події тощо”.

Військові скаржаться, що цивільні судді (і прокурори, і слідчі) елементарно не обізнані з нормами статутів ЗСУ. Крім того, проблемним залишається питання допуску до державної таємниці. З приводу того, чи може фахово проводити слідство по офіцерах-командирах оперативно-тактичного і оперативно-стратегічного рівня Муравйов зазначив:

“У нас є певна кількість кадрів, які розглядають такі справи та мають чималий досвід у цьому. Крім того, Національна школа суддів України дуже потужно працює в цьому напрямі. Згідно з публічною інформацією, бачив, що вони провели підвищення кваліфікації понад дві тисячі суддів на тему військових злочинів. Національна школа суддів планувала запустити й окремий спецкурс, бо вони розуміють актуальність і потребу цього напряму.

До речі, якщо говоримо про створення спеціалізованих судів, то цих суддів має бути не так вже й багато. Тож підготувати невелику кількість фахівців не буде для нашої держави проблемою. Зокрема, з урахуванням досвіду тих юристів, які зараз проходять службу у Збройних Силах, і теж можуть бути взяти участь в конкурсі на добір.

Тому не такий вже й складний шлях до реалізації: практичний досвід, юридичні знання, плюс додаткова підготовка стосовно процесу. Було б добре, якщо при цьому зробити певні зміни в законодавство щодо процесу добору на посаду судді й трохи його спростити. Бо нинішній — занадто складний і тривалий.

Сприйняття громадськістю — це ще одне з проблемних питань. Чи має бути військовий суддя та військовий прокурор у військовій формі? Дебати тривають.

Більшість людей, які мають досвід в цій сфері, вважають, що цивільна людина військовим не сприйматиметься. З іншого боку, чимало представників громадськості, які були дотичні до реформування судової системи, стверджують, що суддя в погонах не буде сприйматися як суддя незалежний. Тут є свої “за” і свої контраргументи. На мою думку, це не є принциповим: суддя не має обов’язково перебувати на військовій службі, бути у військовій формі. Достатньо, щоб він мав фахові знання.

Якщо його рівень як судді в цій сфері правовідносин буде підтверджений під час проведення кваліфікаційного оцінювання, то, відповідно, і довіра до нього буде формуватись вже під час розгляду справи, виходячи з його рішень, з тих питань, які він буде озвучувати тощо. Необов’язково, щоби у військового судді з-під мантії виглядали берці. Чи був накинутий кітель на мантію. Але, повторюся, це питання дискусійне”.

Стосовно строків ухвалення закону Муравйов заявив:

“Якщо говоримо про спеціалізовані суди: якщо ідея створення буде підтримана і почнеться, умовно кажучи, із завтрашнього дня старт цього процесу — то за рік вони можуть запрацювати, якщо дуже постаратися. Військова поліція — ще швидше, військова прокуратура так само”.