Міністерство закордонних справ України, яке з приходом нової команди уподобало цифрову дипломатію, цього разу перевершило само себе. В МЗС представили створеного штучним інтелектом речника, на ім’я Вікторія, який робитиме офіційні заяви від його імені. Точніше, Вікторія представила себе сама, звернувшись до журналістів і широкої громадськості. Пообіцяла оперативно та якісно інформувати широкий загал з консульських питань. Звернула увагу на QR-код, що супроводжує її відео й відсилає користувачів до текстових версій заяв на сайті міністерства. Це, за задумом розробників, має захистити користувачів від фейків і маніпуляцій.
“Українська дипломатія зараз посилює свої спроможності і робить технологічний стрибок, якого досі не зробила жодна дипломатична служба у світі”, – заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
У прес-службі МЗС запевнили, що заяви ШІ не були згенеровані штучним інтелектом, а “написані та перевірені реальними людьми”. Це спосіб зберегти ресурси дипломатів, які у воєнний час мають бути витрачені на більш серйозні завдання, аніж комунікування з громадськістю.
Прототипом цифрової спікерки МЗС стала співачка і колишня учасниця реаліті-шоу “Холостяк” Розалі Номбре. Що про неї відомо? Дівчина народилася в Донецьку, має акаунт в Instagram із 54 тисячами підписників, обговорює у ньому гострі суспільні питання, зокрема, пов’язані з мовою і кольором шкіри. Участь у проєкті МЗС вона взяла безкоштовно.
Журналіст Радіо Свобода Рей Ферлонг зробив з Вікторією Ші інтерв’ю, де поцікавився її унікальністю та функціоналом. Цифрова спікерка повідомила, що на відміну від людей вона може працювати без сну, говорити на десятках іноземних мов і завжди гарно виглядає вранці. Журналіст торкнувся і очевидного для всіх питання: чому саме зараз і чому саме з консульських питань МЗС доручає говорити не “живому” речнику, а цифровому? “Припинення консульських послуг для чоловіків призовного віку є технічним і тимчасовим заходом. Внутрішні процедури мають бути приведені у відповідність із новим законом про мобілізацію. Після цього ми продовжимо приймати нові заявки”, – чарівним голосом відповіла Вікторія.
Широка громадськість, на яку зорієнтувала цифровий експеримент МЗС, відреагувала неоднозначно. Багато коментарів під роликом-презентацією Вікторії стосуються штучності й синтетичності згенерованого образу, який не викликає довіри, та недоречних ігор влади з технологіями. Утім є і схвальні відгуки, що вітають цифровий прорив української дипломатії.
А що “думає” з цього приводу сам штучний інтелект, який “винайняли” для оптимізації своєї роботи українські дипломати?
Ми поспілкувалися з цього приводу з чатом GPT, який розклав по поличках переваги й ризики цифрової інновації МЗС.
Позитивні сторони:
Міжнародна привабливість: Впровадження цифрового речника може залучити увагу міжнародного співтовариства та зміцнити імідж України як передової країни, що використовує інноваційні технології у сфері комунікацій.
Зменшення навантаження на дипломатів: Використання ШІ-речника може звільнити дипломатів від необхідності участі в комунікаційних заходах, надаючи їм можливість зосередитися на інших аспектах роботи.
Швидкість реакції: Використання цифрового аватара дозволить швидко реагувати на події та інформувати громадськість без затримок, пов’язаних з підготовкою та монтажем відеозапису з живим спікером.
Стабільність та послідовність: Цифровий речник може забезпечити послідовність у комунікації та уникнення суб’єктивних відмінностей у виступах різних спікерів.
Можливості персоналізації та адаптації: Цифровий спікер може бути легко адаптований до різних аудиторій та ситуацій, шляхом зміни мови, тону голосу чи зовнішнього вигляду.
Назвав ШІ і ризики інноваційного проєкту МЗС.
Знелюднення спікера МЗС. Нетипові рухи, монотонний голос, “нежива” міміка – усе це не сприяє комунікації з громадськістю і довірі повідомленням МЗС. В Україні наразі не сформована культура комунікації з цифровими аватарами, тож ставлення до них буде обтяжене певними пересторогами.
Ризики підробки та маніпуляцій. Це суттєвий ризик, особливо в умовах інформаційної війни, адже маніпулятори можуть підробити і відео, і QR-код, і сторінку МЗС, на яку він перекине користувача. А відтак є загроза поширення від імені ШІ-речника МЗС будь-якої хибної інформації. Крім того, наврядчи люди з недостатньо сформованим медіакритичним мисленням пам’ятатимуть про цю засторогу, коли слухатимуть якісь короткі трешові повідомлення від сфабрикованої пропагандистами ШІ-дівчини, схожої на Вікторію.
Ризики дискредитації. Прототип цифрового речника може зазнати дискредитації в суспільстві, тож пляма на його репутації може вплинути на сприйняття цифрового “клона”.
Технологічна ініціатива МЗС була з ентузіазмом сприйнята світовою пресою. Вікторію ШІ назвали першим в світі цифровим дипломатом. Утім поза увагою журналістів не залишилася царина застосування штучного інтелекту – консульські питання, яку розцінили як надто чутливу для комунікаційних експериментів. Визріло й риторичне питання: ШІ-речник МЗС – це про технології чи про уникнення від відповідальності у складний період?
