Діти війни

Освітній розрив між містом і селом: що показало дослідження знань українських школярів

Українська школа працює в умовах, за яких якість навчання дедалі більше залежить від місця проживання дитини, доступу до стабільного освітнього процесу, підтримки родини та впевненості самого учня у власних силах. В умовах війни, дистанційного навчання, повітряних тривог і різних можливостей громад результати моніторингу Державної служби якості освіти показують стійку різницю між учнями з міст і сільської місцевості, яка особливо помітна у складніших завданнях з математики та української мови.

Що показало загальнодержавне дослідження

Державна служба якості освіти провела моніторингове дослідження серед учнів з 226 шкіл у підконтрольних Україні регіонах. У 2025 році школярі проходили тестування з математики та української мови, а також брали участь в анкетуванні й опитуваннях, які допомогли оцінити не лише рівень знань, а й умови, що впливають на навчальні результати.

Тестування охопило понад чотири тисячі учнів. Залежно від безпекової ситуації в регіоні діти виконували завдання очно, дистанційно або у змішаному форматі, а за процесом здійснювали спостереження. Після цього результати перевели у рейтингову шкалу від 1 до 12 балів, яка не є тотожною звичайним шкільним оцінкам.

Результати учнів 6-х класів з математики упродовж 2023–2025 років залишаються загалом стабільними. Середній бал зріс із 10,77 до 11,52, проте медіана, яка краще показує результат типового учня, протягом трьох років зберігалася на рівні 10 балів.

Більшість шестикласників демонструють середній рівень знань: у 2025 році таких учасників було 61%. Найменші групи становили школярі з початковими та високими результатами, що свідчить про відсутність різкого провалу, але також не показує помітного зростання сильних учнів.

У шестикласників з української мови зафіксували помірне зростання результатів. Середній бал збільшився з 32,25 до 34,86 з 72 можливих, а медіана піднялася з 30 до 33 балів.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  16 тис. гривень на оздоровлення дітей: хто може отримати

Водночас частка найвищих результатів не зросла. У 2025 році найбільша частина учнів, 58%, мала середній рівень знань. Найскладнішими протягом трьох років залишалися завдання з фонетики, зокрема ті, де потрібно співвідносити звук і букву.

Помітнішим позитивним сигналом стало покращення роботи з текстом. Якщо раніше такі завдання успішно виконували 34% учнів, то у 2025 році цей показник зріс до 49,2%. Для мовної освіти це важлива деталь, оскільки розуміння тексту впливає не лише на українську мову, а й на здатність працювати з матеріалом з інших предметів.

Восьмикласники з математики показали спад

Найбільш тривожні результати дослідження стосуються математики у 8-х класах. За 2023–2025 роки рівень знань восьмикласників знизився: частка учнів із високими досягненнями скоротилася, а кількість школярів із середніми та початковими результатами зросла.

У 2023 році середній бал становив 22,8 з 46 можливих, а медіана дорівнювала 22 балам. У 2025 році ці показники зменшилися до 20,47 та 19 балів відповідно.

За результатами останнього тестування високий рівень знань з математики мали лише 5,3% восьмикласників. Достатній рівень показали 30,4%, тоді як більшість учасників, 59,6%, залишилися на середньому рівні. У ДСЯО окремо звернули увагу на розрив між знанням теорії та здатністю застосовувати її в практичних завданнях.

Українська мова у 8-х класах залишається стабільною

На відміну від математики, результати восьмикласників з української мови майже не змінилися. Як і у 2023 році, більшість учнів у 2025 році показали середній або достатній рівень знань.

Середній бал упродовж трьох років коливався в межах від 49,31 до 50,19 із 94 можливих, а медіана стабільно становила 48 балів. Така динаміка свідчить про відносну стійкість результатів, хоча відсутність помітного зростання також вказує на обмежений прогрес.

Місто й село: розрив залишається відчутним

Попри загальну стабільність частини показників, різниця між учнями з міських і сільських шкіл зберігається. Діти, які навчаються в містах, демонструють вищі результати з математики та української мови, ніж їхні однолітки із сільської місцевості.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Новини та розвиток Хмельницької області

Такий розрив  пов’язаний з різним доступом до вчителів, цифрових ресурсів, додаткової підтримки, стабільного інтернету, навчальних матеріалів і безпечніших умов навчання. Дослідження не зводить проблему до одного чинника, однак показує, що місце проживання продовжує впливати на освітні можливості дитини.

Регіони під обстрілами частково відновили результати

Окрему увагу дослідники звернули на учнів із регіонів, які перебувають під постійними обстрілами. У 2025 році вони показали часткове покращення результатів, однак це дозволило лише наблизитися до показників 2023 року.

Для таких школярів навчання часто відбувається в умовах перерваних уроків, тривог, дистанційного формату, психологічного навантаження та нерівного доступу до освітнього середовища. Через це навіть повернення до попереднього рівня є важливим сигналом, хоча воно не усуває втрат, накопичених за роки війни.

За висновками ДСЯО, успішне виконання складних завдань тісно пов’язане з двома чинниками: підтримкою батьків і вірою школярів у власні сили. Учні, які відчувають допомогу вдома та мають нижчий рівень тривожності, частіше демонструють кращі результати.

Натомість діти з високою тривожністю або ті, хто не має сторонньої підтримки, значно частіше залишаються на початковому чи середньому рівні. У воєнних умовах цей фактор набуває особливої ваги, оскільки навчання залежить не лише від уроків, а й від психологічної стійкості, побутових умов і здатності родини підтримувати освітній ритм.

Моніторинг ДСЯО показує, що українська освіта після кількох років війни не обвалилася, проте має чіткі зони ризику. Серед них — спад математичних результатів у восьмикласників, слабке зростання частки високих досягнень, труднощі із практичним застосуванням знань і сталий розрив між містом та селом.

Для шкіл ці дані мають значення як орієнтир, що дозволяє бачити, де учням потрібна додаткова підтримка. Для держави вони вказують на потребу точніше працювати з сільськими школами, громадами в небезпечних регіонах, дітьми з високою тривожністю та тими, хто через війну втратив стабільний доступ до якісного навчання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку