“План перемоги Зеленського значною мірою перекладає відповідальність на міжнародних партнерів”: Євген Магда

Мирний план Президента України Володимира Зеленського викликав жваве обговорення у суспільстві та серед експертів. Він намагається запропонувати бачення майбутньої перемоги України у війні, але одночасно ставить перед країною й цілу низку викликів. Оскільки громадяни України вже довгий час чекають на конкретні рішення та чіткі перспективи, ця тема не залишається осторонь уваги. Однак, навіть після його оприлюднення, план викликає більше запитань, ніж відповідей. Втім, важливо розуміти, що мирний план Зеленського охоплює як внутрішні питання, так і зовнішню політику, спираючись на партнерські стосунки з західними країнами.

Як зазначає директор Інституту світової політики, кандидат політичних наук, автор книги “Гібридна війна” Євген Магда, план перемоги має свої переваги та недоліки.

Магда наголошує: після виступу Володимира Зеленського у Верховній Раді одразу виникає питання: чому так довго не показували цей план громадянам України? Очевидно, що українці заслуговують на швидше ознайомлення з таким важливим документом. Хоча у плані є чітке бачення майбутнього, він значною мірою перекладає відповідальність на міжнародних партнерів. Однак варто пам’ятати, що Україна почала свій шлях до євроатлантичної інтеграції ще в 1997 році, підписавши Хартію про особливе партнерство з НАТО.

За словами Євгена Магди, ніхто не може звинувачувати український політичний істеблішмент у тому, що він не відреагував швидше до осені 2022 року, коли Росія провела незаконний референдум щодо приєднання окупованих українських територій. Саме тоді Україна подала заявку на вступ до НАТО. Однак отримати навіть запрошення до НАТО наразі складно, адже це рішення має бути підтримане консенсусом. Деякі країни, зокрема Угорщина і Словаччина, скептично ставляться до цього питання, і очікувати від Джозефа Байдена політичного тиску на союзників у цій ситуації непросто.

“На сьогоднішній момент отримати запрошення, наголошую лише на запрошенні, вступ до НАТО досить складно, тому що це рішення має прийматися консенсусом. У нас щонайменше дві країни – Угорщина та Словаччина, а я думаю, їх буде більше, які до цього питання ставляться скептично. І, відповідно, уявити, що Джозеф Байден у нинішній ситуації чинитиме політичний тиск на своїх партнерів, досить складно.

І мене дещо бентежить теза про прагнення розмістити комплексний пакет неядерного стримування на території України. Наскільки я розумію, це ракети малої та середньої дальності. Якщо це так, це передбачає розміщення іноземних військових баз в Україні. Це на сьогодні заборонено Конституцією. І змінити Конституцію в умовах воєнного стану неможливо. Розвиток економічного потенціалу, зміцнення оборони – це все гаразд. Але в питаннях ділитися розвідувальними даними, як я розумію, не всі наші союзники хочуть ділитися цими розвідувальними даними. Це їхні права за великим рахунком”, – вважає Магда.

Він вважає, що питання щодо активнішого залучення західних країн до розвитку української промисловості та видобування корисних копалин, це дійсно слушна ідея, і вона потребує детальніших переговорів.

“Щодо того, що брати активнішу участь у розробці українських надр, та й взагалі розвивати українську промисловість, це правильна теза, вона потрібна. І вона потребує, я думаю, максимальної розшивки переговорів. Тому що це те, до чого наші західні партнери найбільше готові, як показало опитування політику.

Щодо того, що наші війська зможуть замінити американські в Європі після завершення російсько-української війни, ну, я б сказав так, що з огляду на несумірність бюджетів військових США та України, і те, що не всім нашим сусідам подобатиметься наявність у нас мільйонних сил оборони, це завдання, як кажуть, із зірочкою”, – резюмує Євген Магда.