Платформа Polymarket приймає ставки: чи зможе Трамп завершити війну в Україні за 90 днів після інавгурації

Кому війна – горе, а кому – мати рідна. Одним війна несе біль і втрати. Іншим дає шанс заробити на чужій крові й руїнах, перетворити людське горе на цифри в банківських рахунках. У світі, де війна стала частиною глобального ринку, навіть надія на її завершення може стати об’єктом ставок і торгів подібно тому, як злетів фондовий ринок на спекулятивних очікуваннях, пов’язаних  з обранням Трампа у листопаді 2024-го.

Отже, обрання Дональда Трампа президентом США стало новою точкою для спекуляцій. Серед інших, ставки приймає платформа Polymarket: чи зможе він завершити війну в Україні протягом 90 днів після інавгурації? Після виборів-2024 шанси на це оцінювалися в 50% – паритет надії і сумнівів. Але вже в січні 2025-го цей показник упав до 29%.

Що демонструє колективний інтелект у такій динаміці ставок? Втрата віри у політичну волю новообраного президента? Чи, можливо, ринки прогнозів усвідомили: закінчення війни – не лише дипломатія, а й економічний і військовий інструмент? Для когось кожен день війни – руйнування й втрати. А для когось – стратегічна гра, де “мир” чи “війна” лише ставка, предмет угод і ціна, яку готові заплатити або навпаки – уникнути.

Чи відображають ставки на платформі Polymarket  реальні суспільні очікування чи є просто спекуляцією

Polymarket – платформа, де люди можуть робити ставки на результати різних подій, використовуючи технології блокчейну. Люди купують або продають токени, що представляють ймовірність певного результату, і ціни цих токенів змінюються залежно від попиту і пропозиції.

Користувачі обирають результат події і купують відповідні токени. Якщо результат правильний, вони отримують виграш у розмірі 1 долара за токен. Якщо ні, вони втрачають свої кошти. Результати подій підтверджуються “оракулами”, а ставки виконуються смарт-контрактами, що запобігає шахрайству.

Втім, щодо Polymarket залишається питання – чи відображають ставки на платформі реальні очікування суспільства, чи це просто спекуляції? Ціни токенів досить точно показують ймовірність подій завдяки колективній думці учасників ринку. Аналітики часто використовують ці дані, оскільки колективний інтелект може бути ефективнішим, ніж прогнози однієї людини.

Однак ринки прогнозів можуть бути схильні до впливу спекуляцій. Часом учасники ставлять на основі емоцій чи особистих уподобань, а не раціонального аналізу. Варто пам’ятати, що великі гравці можуть маніпулювати ринком, штучно змінюючи ціни, щоб впливати на очікування інших. Це особливо проявляється у подіях з низькою прозорістю чи обмеженим доступом до об’єктивної інформації.

Отже, Polymarket – цікавий інструмент для вивчення суспільних очікувань і прогнозів, але його результати – синтез реальних оцінок й елементів спекуляцій. Чим більше ліквідності та інформації на ринку, тим точніше він відображає ймовірності подій. Водночас емоції та спекуляції можуть викривлювати це відображення.

Трамп і війна в Україні: між обіцянками швидкого миру та геополітичною реальністю

Під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що здатний завершити війну в Україні за 24 години. Однак після перемоги на виборах його риторика змінилася, і він визнав, що досягти миру швидко та легко неможливо. Напередодні інавгурації 47-го президента США варто проаналізувати, як еволюціонували його заяви про припинення війни.

Трамп любить підкреслювати, що за його президентства Росія взагалі не наважилася б на вторгнення в Україну. Його аргументи будуються на образі “сильного лідера”, здатного використати особисті зв’язки з Путіним та економічний тиск для змушення сторін конфлікту сісти за стіл переговорів. Проте після перемоги на виборах його гучні обіцянки стали обережнішими: тепер він говорить про тривалі переговори та необхідність компромісів.
Зміна акцентів у риториці Трампа також стосується його бачення ролі США у війні. Він натякає на скорочення військової допомоги Україні, наголошуючи на тому, що Америка не повинна витрачати ресурси на затяжні конфлікти. Такий підхід викликає занепокоєння у Києві та серед союзників України, які розраховують на підтримку Заходу в умовах російської агресії.
Заклики до скорочення зовнішньої військової присутності та припинення “нескінченних воєн” приваблюють значну частину американського електорату. Ізоляціоністська риторика Трампа резонує з виборцями, які вважають, що США мають зосередитися на вирішенні внутрішніх проблем. Водночас цей підхід розколює Республіканську партію: Трампа підтримує частина консервативного крила, тоді як “яструби” критикують його, попереджаючи про втрату Сполученими Штатами їхнього традиційного глобального впливу.

Потенційні дипломатичні та економічні механізми припинення війни

Як колишній президент, Трамп може використати свої зв’язки з Путіним, щоб стати головним посередником у конфлікті між Києвом і Москвою, щоб змусити Україну шукати компроміс, 47-й президент США може скоротити Києву військову допомогу. Але експерти попереджають, що це послабить обороноздатність України і зробить її вразливою перед російською агресією.

Крім того, Трамп може запропонувати новий формат переговорів, що виключатиме Мінські домовленості і Нормандський формат, залучаючи США як ключового гравця. Але це може викликати сумніви серед міжнародних партнерів, адже зміни у санкційній політиці чи тиск на союзників НАТО та ЄС можуть призвести до розколу всередині блоків.

Його критика “недостатнього” внеску країн НАТО у військові витрати може посилити напруженість серед союзників. Якщо США відступлять від лідерства у допомозі Україні, європейські держави будуть змушені брати на себе більше відповідальності, що стане викликом для їхніх вже напружених бюджетів. Особливо уразливими можуть стати Польща та країни Балтії, які ризикують залишитися без активної підтримки великих союзників.

Скорочення підтримки України Трампом може стати сигналом для Росії про послаблення міжнародного тиску. Більш ніж ймовірно, що це не лише підштовхне Москву до продовження агресії, а й створить прецедент для інших авторитарних режимів, які побачать у цьому можливість безкарного перегляду кордонів.

На думку провідних експертів, небезпечним прецедентом може стати “швидкий мир” за умов територіальних поступок України, зокрема, визнання анексії Криму чи окупації Донбасу. Такий сценарій не лише послабить позиції Києва, але й, легітимізуючи агресію, підірве довіру до ідеї верховенства міжнародного права. Зменшення ролі “глобального поліцейського”  у війні може також відкрити двері для таких глобальних гравців як Китай, який використає вакуум для посилення свого впливу. Це стане додатковим викликом для Заходу, що намагається зберегти баланс сил у світі.

Для багатьох очевидно: якщо Трамп реалізує політику ізоляціонізму і “швидкого примирення” за рахунок України, це поставить під сумнів надійність США як міжнародного партнера. Розрив трансатлантичної єдності й ослаблення лідерства Америки стане ударом по стабільності в Європі й світі, а також ризиком для самої концепції колективної безпеки. Дії Трампа, хоч і привабливі для певних виборців у США, несуть ризик для міжнародного порядку, послаблюючи позиції демократій і створюючи нові можливості для автократій.

На думку більшості експертів, швидке завершення війни в Україні – утопія. Російсько-український конфлікт глибоко вкорінений у геополітиці, історії та ідеології, і навіть найактивніші дипломатичні зусилля не можуть миттєво примирити інтереси України, Росії та світових гравців. А спрощене рішення складної проблеми може лише поглибити її, залишивши Україну в пастці компромісів, які не гарантують ні безпеки, ні справедливості.

…США стоять перед вибором, що може змінити хід історії: продовжувати підтримувати Україну у боротьбі за свободу чи поступитися внутрішньому тиску і зосередитися на власних проблемах. Політична арена розжарена, економіка виснажується, а військові ресурси під загрозою вичерпання. Зменшення допомоги стане ударом не лише для України, яка ризикує втратити свій головний щит, але й для всього демократичного світу. Це буде сигналом тріумфу автократій і зрадою принципів, які Америка століттями обіцяла захищати. Тепер перед Вашингтоном стоїть питання: чи готовий він протистояти темряві, коли це найважче, і довести, що демократії здатні перемагати.

Тетяна Вікторова