Польща — країна, яку ще донедавна називали “новачком ЄС”, — наразі стрімко входить до елітного клубу економік, які не просто ростуть, а змінюють архітектуру європейського добробуту. За оцінками VeloBank і прогнозами МВФ, вже найближчим часом поляки можуть не лише обійти Іспанію чи Японію за ВВП на душу населення з урахуванням купівельної спроможності, а й почати дихати в потилицю Великій Британії.
На тлі глобального уповільнення, спричиненого митами адміністрації Трампа, Польща демонструє стійке зростання. Поки світова економіка стикається з найнижчими темпами зростання з часу пандемії 2020 року, польська економіка поступово скорочує відставання від провідних розвинених країн. Цьогоріч її економіка може зрости на 3,2%, а у наступному — на 3,1%, що перевищує середньосвітовий рівень.
Що стоїть за “польським дивом”
Польська промисловість не просто міцна — вона стала фундаментом нової економічної моделі. Автомобільні комплектуючі, побутова техніка, електроніка — уся ця продукція сьогодні експортується до Німеччини, Франції, Італії та далі по всьому континенту. Обсяги польського експорту у 2023 році склали понад $339 млрд — це на $92,6 млрд більше, ніж у 2018-му.
У Гданську виробляють крани для найбільших портів світу, в Катовіце — електричні трансформатори, у Вроцлаві — батареї для Tesla. І це не риторика політиків, а підсумок десятиліть послідовної індустріальної політики.
Ще один стовп економічного ривка — інформаційні технології. Польща не намагається наздогнати Захід, а створює свій продукт. Величезні хаби ІТ-послуг, зокрема у Кракові та Варшаві, приваблюють гігантів на кшталт Google, Microsoft, IBM. Цьогоріч польський уряд розраховує на рекордні $160 млрд інвестицій — левова частка піде саме в цифрову та інноваційну інфраструктуру.
ІТ-сектор не просто створює робочі місця, а формує новий клас молодих, освічених поляків, що орієнтуються на глобальні стандарти та заробітки.
Сьогодні поляки купують більше, ніж будь-коли. Приватне споживання забезпечує понад половину внутрішнього валового продукту. У 2023 році споживчі витрати становили 57% від ВВП. Упевненість у завтрашньому дні, зростання зарплат і доступність кредитування перетворюють мешканців Варшави, Лодзя чи Любліна на рушійну силу зростання.
Упродовж останнього десятиліття Польща диверсифікувала свої зовнішні ринки. Якщо раніше третина експорту припадала лише на одного партнера — Німеччину, то сьогодні Польща активно виходить на ринки Північної Америки, Азії, Близького Сходу. Дехто вважає це “початком нової ери економічної географії Європи”.
Більше того, у 2023 році Польща вперше в історії досягла частки 1,52% у світовому експорті. Це найвищий показник за весь період участі країни в глобальній торгівлі.
Попри геополітичну турбулентність, Польща продовжує інвестувати. У першому кварталі минулого року обсяг інвестицій зріс на 1,3%. Уряд вкладає у зелену енергетику, військово-промисловий комплекс, цифровізацію освіти та охорони здоров’я. Це довгострокові вкладення, які змінюють якість життя і структуру економіки.
Сьогодні Польща — більше, ніж зростання ВВП. Це приклад країни, яка не лише адаптується до нових реалій, а й сама їх формує. Можна іронізувати над “польським дивом”, але варто визнати: ця історія не про фортуну, а про стратегічне бачення, сміливість і наполегливість. І якщо тенденція збережеться, то вже за кілька років “польський шлях” стане новим економічним орієнтиром для всієї Центральної Європи.
Як вийшло, що Польща наближається до лідерів, а інші країни сповільнюються
Іспанія сильно постраждала під час пандемії, але потім швидко відновилась — економіка виросла на 3,2% у 2023 році. Та вже зараз темп сповільнюється: цьогоріч очікується зростання лише на 2,3%. Туризм, який годує мільйони іспанців, досі не повернувся до рівня 2019 року. Молодь не має стабільної роботи, багато хто виїжджає в Німеччину чи Францію. Через це держава розвивається повільніше, ніж Польща.
Головна проблема Японії — дуже старе населення. Там уже майже кожен третій — пенсіонер. Молодих працівників не вистачає, а витрати на медицину та пенсії ростуть. Експорт японських авто постраждав через американські мита, а зарплати ростуть повільніше за ціни. МВФ знизив прогноз росту Японії на поточний рік до 0,6%. Це один із найнижчих показників серед великих країн.
Після Brexit у Британії з’явилося багато нових мит і бюрократії для торгівлі. Через це зменшився експорт, а багато компаній перенесли виробництво в ЄС. Навіть заводи скорочують працівників, бо стало дорого виробляти. ВВП на одну людину досі нижчий, ніж був до пандемії. Людей більше, економіка не росте — у підсумку кожному дістається менше.
На відміну від цих країн, Польща показує стабільне економічне зростання, інвестуючи в ІТ, дороги, енергетику, армію. Люди мають роботу, бізнес розвивається, зарплати зростають. Рівень життя вже досяг 82% від середнього по ЄС і продовжує наближатися до західноєвропейського.
“Нова фабрика Європи” переживає демографічну кризу
Хоча наразі Польща стрімко розвивається, проте стикається з демографічними викликами, що можуть вплинути на її подальше зростання.
“Нова фабрика Європи” переживає демографічну кризу: низький рівень народжуваності та еміграція молоді призводять до зменшення населення. За прогнозами, до 2035 року кількість працівників може зменшитися на 2,1 мільйона осіб, що становить 12,6% від поточної робочої сили. Це може призвести до дефіциту кадрів у ключових секторах – освіті, охороні здоров’я, промисловості та сільському господарстві.
Позитивним фактором є повернення польських емігрантів з Західної Європи. З 2017 по 2023 рік кількість поляків за кордоном зменшилася з 2,5 до 1,5 мільйона. Крім того, участь літніх працівників у ринку праці зросла після реформ, спрямованих на продовження трудової діяльності. Однак участь цієї групи все ще залишається низькою порівняно з більшістю розвинених країн.
Українські мігранти відіграють важливу роль у польській економіці. У 2021 році вони були найчисленнішою групою іноземних працівників у Польщі. Після початку війни в Україні Польща прийняла близько 1,5 мільйона українських біженців, з яких ⅔ працевлаштовані. Їхня присутність допомагає заповнити прогалини на ринку праці та сприяє економічному зростанню.
Незважаючи на позитивний вплив міграції, Польща стикається з викликами, пов’язаними з інтеграцією мігрантів та забезпеченням їхніх прав. Крім того, обмеження на імміграцію можуть погіршити ситуацію на ринку праці. Для збереження економічного зростання Польщі необхідно розробити стратегії підтримки народжуваності, інтеграції мігрантів та активізації участі літніх працівників у ринку праці.
Польща: від учня до лідера Європи завдяки єврофондам та інвестиціям
Якщо сьогодні Польща впевнено будує дороги, школи, електростанції, запускає інноваційні стартапи й приваблює закордонні компанії, то це не магія, а єврофонди. І це вміння Польщі не лише просити, а й ефективно використовувати фінансову допомогу з Брюсселя.
З часу вступу до Євросоюзу в 2004 році Польща отримала з єврофондів понад 245 мільярдів євро. Щороку це складало приблизно 2–3,5% від ВВП. Ці гроші йшли на будівництво автомагістралей між містами, модернізацію лікарень, підключення сіл до інтернету, очищення річок та розвиток екологічної енергетики. І головне — більшість цих проєктів реально запущені, а не залишились на папері.
Цьогоріч Польща планує освоїти до 40 мільярдів євро з фондів ЄС. Це майже вдвічі більше, ніж у минулому. Основна частина надходить з Національного плану відновлення, з якого Польща ще не використала навіть чверті можливостей.
Також бізнес має шанс на підтримку через програми FENG, FEPW, FEnIKS, де можна отримати гранти на розвиток компаній, інновацій, “зелених” технологій. Польські компанії вже готуються подавати заявки на десятки тисяч євро — і їх підштовхує сам уряд.
Європейські гроші — це не все. Польща активно приваблює й приватних інвесторів. Тут діє програма Polska Strefa Inwestycji: компанії, що створюють робочі місця й вкладаються в технології, отримують пільги на податки. Підприємства, що працюють у цій програмі, можуть не платити податки 10-15 років.
Крім того, Польща — одна з небагатьох країн ЄС, яка відкрито заявила: ми потребуємо інвесторів і створимо для них умови. І це працює. Заводи LG, Amazon, Mercedes, Intel на польській землі — не випадковість.
Але й контроль є. Польща продовжила до середини цього року режим перевірки іноземних інвестицій, щоб уникнути втручання з боку країн, які можуть діяти проти безпеки Польщі чи ЄС.
Польща не сидить і не просить. Вона системно використовує підтримку ЄС, залучає інвесторів і робить з цього економічну силу. Якщо дотації будуть стабільними, а бізнес-політика лишиться відкритою, Польща має всі шанси перетворитися з “учня Європи” на одного з її нових лідерів.
Тетяна Вікторова
