В епоху, коли держава повинна бути опорою для громадян, забезпечуючи їх права та безпеку, суди та поліція опинилися на межі катастрофи. Замість того, щоб слугувати надійним захистом від несправедливості, ці інституції стають символом бездіяльності, корупції та зловживання владою. Українці, які роками сподівалися на захист своїх прав, все частіше стикаються з тим, що справедливість — це привілей, доступний лише для обраних, а не основоположне право кожного. Поліція, яка повинна бути гарантованим захистом від злочинності, перетворюється на інструмент залякування та маніпуляцій. Суди, які мають бути непорушною фортецею правосуддя, стають ареною для відбілювання злочинців і покарання невинних. Така ситуація породжує зневіру та злість, ставлячи під загрозу не лише окремі інституції, а й саму державність. Чому ж інституції, покликані підтримувати правопорядок та справедливість, все більше віддаляються від своїх завдань і втрачають довіру українців?
Про що свідчать опитування громадян
За даними соціологічного опитування CASE Україна, 18,1% респондентів висловили свою недовіру українським судам та поліції. 31,2% опитуваних сподіваються, що спроможні та функціональні інститути права з’являться до 2030 року. Водночас знайшлися 8,4% респондентів, що висловили свою довіру органам правопорядку у тому стані, в якому вони функціонують зараз.
Судова система покликана забезпечувати справедливий розгляд справ та здійснювати винесення неупереджених вироків на основі чинного законодавства. Саме суди є гарантом прав та свобод громадян. А поліція, в свою чергу, має забезпечувати громадський порядок та захищати населення від злочинів, розслідувати правопорушення та слідкувати за виконанням рішень судів. Україна на шляху до європейської інтеграції має забезпечити ефективне функціонування правових інститутів. Проте все більше громадян зневірюються в справедливому та відповідальному несенню служби правоохоронців та слуг Феміди.
Причини втрати довіри до судів та поліції
За результатами дослідження, присвяченого правам людей в Україні, лише 30% респондентів вважають суд найефективнішим засобом захисту прав людини. Проте, як доводить практика, доброчесність самих суддів залишається під великим сумнівом. Так, ексголова Верховного суду Всеволод Князев був затриманий під час отримання хабаря у 3 млн длр. Напевно, так він “боровся” з корупцією і “захищав” справедливість закону. Ще одним таким хабарником виявився голова Держсудової адміністрації Олексій Сальніков, якого затримали за одержання хабаря у розмірі 7,5 тис д. Екссуддя Апеляційного суду Черкаської області Володимир Пономаренко під час своєї діяльності за хабар в розмірі 30 тис грн прагнув допомогти водію, що керував транспортним засобом напідпитку, уникнути відповідальності. За декілька місяців до цього випадку Пономаренко успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання, не викликаючи жодних підозр.
Історія екссудді Малиновського районного суду Одеси Олексія Бурана взагалі вражає своєю незвичайністю. В його будинку під час обшуків була знайдена частина хабаря, але сам Буран нахабно чинив спротив правоохоронцям, відкрив по них вогонь на ураження з пістолету та втік через вікно. Здавалося, що за такі дії суддю повинні були негайно звільнити та відправити у відставку, але цього не сталося. Замість цього, розгляд справи спеціально затягувався роками у судах, аж поки ВРП не відправила Бурана у почесну відставку. Розмір довічного утримання судді визначений у 1,6 млн грн, і Буран досі отримує ці гроші від держави.
Українці пам’ятають і ексголову Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича, якого колись застали на “колядуванні” з мільйонами в кишені. З часом його відпустили на волю і він намагався поновитися на посаду. Схоже, що навіть тюремні стіни не можуть довго утримати таких “талановитих” суддів. Мабуть, тепер він дає майстер-клас своїм колегам, як повернутися в життя з ”чистим” сумлінням і залишити старі звички десь позаду… чи, може, ні?
Поведінка суддів поза межами роботи теж не є кращою. Ось один з багатьох прикладів. Очільник районного суду Київської області Олексій Тандир відзначився тим, що на блокпосту збив на смерть 22-річного військовослужбовця Національної гвардії України Вадима Бондаренка. Судово-психологічна експертиза показала, що Тандир був серйозно на підпитку.
Незважаючи на той факт, що держава забезпечила суддів високими заробітними платами, у слуг Феміди виявився неабиякий апетит. Вони шукають способи отримувати все більші гроші, не нехтуючи протизаконними діями. Таких прикладів, коли служителі Феміди опиняються в центрі скандалів через хабарництво, стає дедалі більше. Вони виходять на свободу, ніби нічого й не сталося, а система, здається, лише безсило знизує плечима. Це вже не просто окремі випадки — це ціла епідемія, де чесність та справедливість поступаються місцем грошовим “колядкам”.
Якщо людина, яка стоїть на варті правосуддя, вдається до протизаконних вчинків, то якою ж може бути віра у справедливість та дієвість суддів? Звісно, що не всі вони ганьблять почесне звання охоронців закону. Проте отакі гучні випадки залишають неприємний відбиток на репутації українських суддів в цілому.
Є дві умови, що стоять на заваді членства України у Євросоюзі – судова реформа та боротьба з корупцією. Ймовірно, саме недоброчесність слуг Феміди заважає Україні рухатися у вірному напрямку.
Не краще справи і в поліції. Незважаючи на реформу системи правоохоронних органів, яку так вихваляла влада, поліцейських не раз викривали у таких протиправних діях як бездіяльність, корупційні схеми, продаж наркотиків, жорстоке поводження з громадянами, катування, вбивства, некомпетентність, низький рівень професіоналізму.
Так, водія з Куп’янщини поліцейські вирішили навчити чемно поводитися, прикувавши його до керма наручниками. А перед цим гарненько нам’яли чоловікові боки кийками. Ветеран Сил спеціальних операцій Павло Якімчук одержав в свою адресу образи від поліцейської Дарницького району на Київщині через те, що зробив зауваження водієві автівки, який припаркувався на місці для осіб з інвалідністю, не маючи відповідної наліпки на лобовому склі. Жінка назвала ветерана “конченим інвалідом”. І це за те, що чоловік відав своє здоров’я, захищаючи кордони нашої держави.
На все життя плямою на репутації поліцейських залишиться смерть 5-річного хлопчика Кирила з Переяслав-Хмельницького. Того разу двоє поліцейських вирішили розважитися, стріляючи з вогнепальної зброї по металевим банкам. Одна така куля, яка мала б захищати від злочинців, лишила життя маленького хлопчика. Звинувачених вже звільняли з правоохоронних органів. Але, вони поновили свої права через суд і знову приступили до служби. Своєї провини вони тоді так і не визнали і, навіть, відмовилися скласти тест на алкоголь.
Непоодинокі випадки, коли поліцейські вчиняють побиття та ґвалтують безпосередньо у відділку. Одним з таких випадків стала справа зґвалтування дівчини у райвідділі Київщини. За даними слідства, на неї надягали протигаз, стріляли над головою та ґвалтували декілька разів.
“Робота в поліції приваблює як щирих борців зі злочинністю, так і садистів, які хочуть легально задовольняти свої збочення. У розвинених країнах під час прийому на роботу в поліцію людину перевіряють на садизм, жорстокість, агресивність”, – коментує ситуацію юрист-кримінолог Анна Маляр.
Заради справедливості слід зазначити, що далеко не всі поліцейські ведуть себе зухвало та протиправно. Є багато тих, хто чесно служить, сумлінно виконує свої обов’язки, ризикуючи життям заради безпеки громадян. Проте, навіть ці віддані служителі порядку опиняються під тінню загальної великої недовіри. У суспільстві накопичується гнів, що виливається в критику на вулицях, у ЗМІ та соціальних мережах. Люди все більше сумніваються у справедливості всієї правоохоронної системи, яка все стрімкіше втрачає довіру. Це недовіра, яка пожирає її зсередини, попри зусилля тих, хто дійсно намагається змінити ситуацію на краще.
Як функціонують суди та поліція у країнах ЄС та США
Довіра до судів і поліції у країнах ЄС та США базується на верховенстві права та незалежності судової системи. Суди не зазнають політичного тиску, а тому мають можливість приймати справедливі та прозорі вироки. Поліцейські та судді проходять ретельну перепідготовку, що включає в себе як юридичні, так і етичні аспекти. Діяльність судів та поліції підлягає контролю з боку незалежних органів, ЗМІ та громадськості. Все це сприяє справедливому застосуванню законів та дає громадянам відчуття захищеності і впевненості у тому, що правосуддя та правоохоронні органи дійсно працюють в їхніх інтересах.
Судді у США дотримуються високих етичних стандартів. Будь-яке порушення може призвести до серйозних дисциплінарних заходів та, навіть, до усунення з посади. Причому дисциплінарна комісія накладає заборону на подання такої кандидатури на посаду судді у подальшому.
Більшість судових процесів проходять публічно, а рішення суду публікується, що підвищує прозорість та підзвітність.
Про високий рівень довіри поліції у зарубіжних країнах свідчать дані опитування (72% респондентів). Рекордно високий рівень довіри у Скандинавських країнах:
- у Швеції – 91%;
- у Фінляндії – 95%;
- у Данії – 90%.
Поважають і довіряють поліції у Німеччині (79%), Нідерландах – (87%) та Естонії (80%).
Секрет успіху правоохоронців у європейських кранах базується не в тому, щоб розкрити вже скоєні злочини, а запобігти їх вчиненню. До того ж вміння спілкуватися з населенням та журналістами дає змогу забезпечити прозорість та звітність діяльності правоохоронців. Суспільство бачить і розуміє як виконується їх робота. Не має затягування процесів розслідування та пошуку так званих “цапів-відбувайлів” для галочки. Наприклад, у Швеції активно застосовують роботу поліцейських діалогу, які під час збору майданів спілкуються з мітингуючими, відповідають на їх питання і завдяки такій тактиці виявляють ініціаторів злочинних протестів.
Недовіра до судів та поліції в Україні – це серйозна глобальна проблема, яка стоїть на заваді побудови демократичного суспільства. Однак пропонувати державі рішення проблеми на основі досвіду країн ЄС – це все одно, що очікувати перемоги у Формулі 1 від людини, яка щойно навчилася керувати машиною. Вочевидь, що виплати захмарних заробітних плат суддям не стануть запорукою відмови брати хабаря. Лише усвідомлення того, що за порушенням прийде реальне покарання з забороною займати дану посаду зможе зупинити процвітання корупційних схем. Також зрозуміло, що заробітна плата поліцейського в 18 тис грн навряд чи привабить йти служити велику кількість бажаючих, ризикуючи своїм життям щодня та забезпечуючи порядок у суспільстві. Тому дефіцит кадрів спричиняє набір випадкових людей, що врешті-решт негативно впливає на “честь мундира” та ефективність виконання функцій правоохоронців.
Для того, щоб суди і поліція працювали чесно й ефективно, держава давно вже мала зробити єдине комплексне системне реформування всіх правоохоронних органів і судів, яке виходить за межі гучних лозунгів і фасадних змін. В основі цих реформ повинні бути жорстка боротьба з корупцією, реальна відповідальність за порушення закону, прозорі процеси призначення на посади та постійний контроль з боку громадськості. Лише такі глибокі й рішучі кроки здатні повернути довіру населення, яка є головним критерієм ефективності роботи судів та поліції. Без цього будь-які реформи залишаться лише імітацією, що далі руйнуватиме правопорядок і справедливість, а значить довіру в суспільстві.
