Торгова війна між США і Китаєм, розпочата Дональдом Трампом, сильно вдарила по багатьох китайських фабриках. Найбільше постраждали виробники електроніки, одягу, машин, іграшок і побутових товарів.
Як американські тарифи паралізували китайське виробництво електроніки, одягу та іграшок
Під найбільшим ударом опинилася електроніка. Минулоріч Піднебесна продала у США електронних товарів на 185 мільярдів доларів. Це приблизно 41% всіх електронних товарів, які США імпортують із-за кордону. Але через нові мита ціни на китайську електроніку в США підскочили на 26–45%, що миттєво скоротило попит.
Текстиль і одяг теж сильно постраждали. Китай відправив до США товарів на 68 мільярдів доларів, що становило близько 28% імпорту США у цій сфері. Через високі тарифи багато замовлень просто скасували. Фабрики в китайських провінціях Гуандун і Фуцзянь почали зупиняти виробництво й відправляти людей у неоплачувані відпустки.
Ще один приклад – іграшки. Більше 2/3 усіх іграшок у США раніше виробляли саме в Китаї. Але нові мита зробили китайські іграшки дорожчими, тому багато фабрик або скоротили виробництво, або дали працівникам довгі неоплачувані відпустки.
Також зазнали удару машинобудування і виробництво техніки. Китай продав машин і обладнання на 89 мільярдів доларів, але тепер підприємствам доводиться шукати нових клієнтів або зменшувати обсяги роботи.
Не витримали і меблі та побутові товари. На них припадало понад 30 мільярдів доларів китайського експорту до США, але після введення тарифів американські покупці почали шукати інших постачальників у В’єтнамі та Мексиці.
Через все це багато китайських працівників залишилися без роботи або отримують менше грошей. Так, фабрика DeHong Electrical Products у Дунгуані відправила всіх працівників у місячну відпустку з мінімальною зарплатою через скорочення замовлень.
Шеньчжень і Дунгуань, великі виробничі міста, вже почали підтримувати експортерів: дають субсидії на участь у міжнародних виставках і страхують скасовані замовлення. Але експерти кажуть, що криза надовго. Як пояснив Хан Дунфан із China Labor Bulletin, Китай чекає довгий і важкий процес перебудови виробництва, і багато людей втратять роботу.
Китай намагається відповісти США своїми митами, але робить це обережно. Попри заяви Трампа про бажання домовитися, Пекін не поспішає йти на контакт.
У пошуках нових ринків: як китайські фабрики рятуються від удару торговельної війни з США
Через торговельну війну зі США багато китайських фабрик змушені змінювати свої плани. Щоб не втратити прибутки через високі американські мита, виробники активно шукають нові ринки й переносять виробництво в інші країни.
Багато компаній вибирають В’єтнам, Індонезію та Індію. Так, компанія Huaqin, яка виробляє електроніку для Samsung, OPPO та Xiaomi, уже перенесла частину потужностей у В’єтнам і Індонезію, щоб звідти виконувати замовлення для Америки. У самій Індії компанія працює лише на місцевий ринок, що дозволяє уникнути американських тарифів.
Ще один приклад — виробник електромобілів BYD. Вони інвестують у нові заводи у В’єтнамі, зокрема будують сучасний комплекс у провінції Фу Тхо, де планують випускати “зелену” продукцію.
Крім переміщення виробництва, китайські компанії активно шукають нових покупців у різних частинах світу. Автовиробник Chery вже має 10 заводів за межами Китаю та продає машини у понад 80 країнах, зокрема, в Південній Америці, на Близькому Сході та в Африці.
У сегменті смартфонів компанія OPPO активно розвиває продажі в Європі та Латинській Америці. Вони відкривають нові заводи за межами Китаю, щоб бути ближчими до споживачів і менше залежати від американського ринку.
У самій Піднебесній уряд намагається підтримати виробників: так, Шеньчжень і Дунгуань пропонують субсидії для участі у закордонних виставках та страхують ризики скасованих замовлень. Але навіть із такою допомогою багато фабрик змушені зупиняти виробництво або зменшувати кількість змін через різке скорочення замовлень зі США.
Китайський план порятунку: як Пекін підтримує бізнес під час торговельної війни зі США
Щоб допомогти фабрикам пережити торговельну війну зі США, китайська влада запустила низку програм підтримки.
Перш за все, уряд надає субсидії та податкові пільги компаніям, які постраждали від високих тарифів. Найбільше допомагають виробникам електроніки та електромобілів — їм дають фінансову підтримку, щоб вони могли продовжити роботу навіть за складних умов.
Крім того, державні банки, зокрема, Експортно-імпортний банк Китаю, дають підприємствам пільгові кредити, а компанія Sinosure пропонує страхування для експортерів, щоб ті не боялися втратити гроші через скасовані замовлення.
Щоб зменшити залежність від США, Китай почав активно стимулювати внутрішній ринок. Влада заохочує компанії продавати більше товарів удома: організовують спеціальні ярмарки, розвивають інтернет-торгівлю через платформи типу JD.com і Meituan.
Паралельно уряд вкладає гроші в інфраструктуру, зокрема, у будівництво зарядних станцій для електрокарів. Це допомагає створювати нові робочі місця й підтримувати попит на технології всередині країни.
Ще один важливий крок — розширення страхування експорту. Китай допомагає бізнесу виходити на нові ринки, особливо в Африці, на Близькому Сході та в Південно-Східній Азії, щоб компенсувати втрати від американських замовлень.
Окрема увага приділяється розвитку інновацій. Уряд через спеціальні фонди на кшталт Big Fund інвестує великі кошти у виробництво чипів, ШІ й інших технологій майбутнього.
Малі та середні компанії також не залишилися без підтримки: їм пропонують кредити та гранти на розвиток нових проєктів і модернізацію виробництва.
Ціна торговельної війни: безробіття, страйки і трудова міграція на китайських фабриках
Через зупинки фабрик у Китаї життя багатьох працівників ускладнилося. Люди залишаються без роботи, отримують менше грошей і змушені шукати нові можливості в інших містах.
Багато фабрик просто закриваються. Так, на взуттєвій фабриці Yangzhou Baoyi Shoe Factory, яка виробляла товари для Nike, понад тисячу працівників вийшли на страйк, бо їм не запропонували компенсацій після закриття підприємства.
Ті фабрики, що ще працюють, часто затримують або зменшують зарплату. У багатьох працівників були кількамісячні затримки виплат, що змушувало їх виходити на протести.
Крім того, через економічні труднощі багато бізнесів більше не пропонують постійні контракти. Людей наймають через агентства на тимчасову роботу, без гарантії довготривалої зайнятості. Це робить працівників ще більш вразливими.
Через усі ці проблеми зростає кількість страйків. У минулому році в Китаї стало набагато більше протестів на фабриках, ніж у попередні роки.
Ще один наслідок — люди змушені їхати шукати роботу в інші регіони. Через зупинки фабрик у традиційних промислових центрах дедалі більше працівників у пошуках кращих можливостей переїжджають до інших міст.
…Наступного разу ми розглянемо, як запровадження нових мит з боку США вдарило по китайських виробниках. Як різке падіння імпорту китайських товарів до США спричинило глобальні перебої в постачанні, дефіцит товарів і зростання цін у світі, чому різко зросла роль В’єтнаму, Мексики та Індії на американському ринку, і чому ідея налагодити виробництво безпосередньо у США виявилася економічно невигідною. Окремо поговоримо про те, як Китай намагається використати кризу для перебудови економіки через стратегію “подвійної циркуляції”, чому розвиток внутрішнього ринку стикається з серйозними труднощами, і чому навіть у разі політичних домовленостей торговельне і технологічне суперництво між США і Китаєм залишиться надовго.
Тетяна Вікторова
