Прострочений або неякісний товар: права покупця та відповідальність продавця і виробника

Прострочені або неякісні товари зустрічаються в магазинах частіше, ніж здається. Навіть уважний покупець може не помітити, що на полицях лежить товар, який вже втратив свіжість або смакові якості. Продавці та представники виробників часто вдаються до різних хитрощів: перебивають дату терміну придатності, ховають старі продукти за новими, викладають їх на краю полиці. Поширеність такої практики робить це питання актуальним, адже майже кожен споживач стикається з цим.

Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери», з якими поспілкувалася редакція ІА «ФАКТ», розповіли про права споживачів при виявленні прострочених або неякісних товарів, підкреслюючи важливість збереження чеків, перевірки маркування і термінів придатності. Вони пояснили, яку відповідальність магазинів і виробників за продаж неякісного товару передбачає чинне законодавство.

З придбанням прострочених харчових продуктів дійсно стикається майже кожен українець. Звісно, що йдучи до супермаркету зі списком необхідних покупок, можна годинами перевіряти етикетки та маркування, але ж це не є обов’язком покупця. Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» і «Про основні вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» регламентують, як оператори ринку мають інформувати покупця та відповідати за якість товару, проте на практиці відстоювати свої права споживачеві не завжди легко. Крім того, за порушення передбачені різні види штрафів, які суттєво відрізняються залежно від характеру правопорушення.

Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» визначає такі терміни придатності товару:

• дата «вжити до» – граничний термін (календарна дата) споживання харчових продуктів, які через свої мікробіологічні властивості є швидкопсувними, визначена оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про харчовий продукт, після спливу якої харчовий продукт може вважатися небезпечним для здоров’я людини;
• мінімальний термін придатності харчового продукту – дата, до настання якої характеристики харчового продукту залишаються незмінними у межах, визначених оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про такий харчовий продукт, за умови його зберігання відповідно до вимог, встановлених таким оператором ринку.

При цьому інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача.

Дата завершення мінімального терміну придатності зазначається з дотриманням таких вимог:

1) перед датою зазначаються слова «Краще спожити до…», якщо дата вказує на день, або «Краще спожити до кінця…» – в інших випадках;

2) безпосередньо після слів, наведених у пункті 1, зазначається дата або посилання на місце, де на маркуванні зазначена дата;

3) за потреби після інформації, передбаченої пунктами 1 і 2, зазначаються умови зберігання, яких необхідно дотримуватися, щоб харчовий продукт не втратив своїх властивостей до спливу встановленого строку;

4) дата складається з дня, місяця та, за потреби, року у незакодованій формі у зазначеному порядку, між цифрами проставляються розділові знаки (крапка, скісна риска, дефіс тощо) або інтервал.

При цьому якщо харчовий продукт зберігається не більше трьох місяців, у даті має бути вказано день і місяць. Якщо харчовий продукт зберігається більше трьох місяців, але менше 18 місяців, у даті має бути вказано місяць і рік. У випадку, якщо харчовий продукт зберігається понад 18 місяців, у даті вказується рік.

Мінімальний термін придатності харчового продукту зазначається за вибором виробника або оператора ринку і не є обов’язковим для певних категорій продуктів. До них належать:

• свіжі фрукти та овочі, включно з картоплею, якщо вони не очищені, не порізані і не оброблені іншим чином (крім пророщеного насіння та аналогічних продуктів, зокрема пророщених бобових культур);
• вина, лікерні та ігристі вина, ароматизовані вина та інші фруктові напої, а також продукти з виноградного сусла;
• напої з вмістом алкоголю 10 % і більше;
• хлібобулочні та кондитерські вироби, які зазвичай споживають протягом доби після випікання;
• оцет;
• харчова сіль;
• твердий цукор;
• кондитерські вироби, що майже повністю складаються з ароматизованого або підфарбованого цукру;
• жувальна гумка та інші продукти для жування.

Для продуктів, які швидко псуються через свої мікробіологічні властивості і можуть становити небезпеку для здоров’я після короткого часу, замість мінімального терміну придатності обов’язково вказується дата «вжити до…». Вона зазначається на харчових продуктах у чіткій послідовності, щоб споживач отримав повну інформацію про безпеку продукту.

Спершу перед датою пишуть слова «вжити до…», що сигналізує про граничний термін споживання. Безпосередньо після цих слів вказується дата або посилання на місце на упаковці, де дата зазначена, а також додаються спеціальні умови зберігання продукту, яких потрібно дотримуватися, щоб він не втратив своїх властивостей до зазначеної дати. Дата складається з дня, місяця та, за потреби, року, оформлюється у незакодованій формі, а між цифрами можуть проставлятися розділові знаки — крапка, дефіс, коса риска або інтервал.

Важливо, що дата «вжити до…» повинна бути зазначена на кожній фасованій одиниці продукту або порції окремо, щоб споживач міг одразу визначити, чи придатний продукт для використання.

Для заморожених харчових продуктів застосовується аналогічний принцип. Перед датою ставиться слово «заморожений…», після чого зазначаються день, місяць та рік у незакодованій формі або вказується місце на упаковці, де ця інформація розташована. Такий порядок дозволяє покупцю чітко розуміти, коли продукт було заморожено і скільки часу він може зберігатися без втрати якості.

Відповідно до законодавства, неправильно марковані або непридатні до споживання продукти підлягають вилученню з обігу та/або відкликанню. Проте варто пам’ятати, що бактерії і мікроорганізми не дотримуються точного календаря і не стають «шкідливими» рівно о зазначеній на упаковці годині або дні. Тому виробники часто перестраховуються, встановлюючи більш короткі терміни придатності, ніж реально необхідно для безпечного споживання. Останнє слово завжди залишається за споживачем — вирішувати, чи ризикувати і використовувати продукт після закінчення зазначеного терміну, чи ні, має право кожен самостійно, враховуючи стан продукту і власну оцінку ризику.

Варто знати, що товар належної якості можна повернути протягом 14 днів з моменту покупки (або отримання онлайн), якщо він не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин, а продавець не встановив довший строк. Важливо, щоб товар зберіг товарний вигляд, пломби, етикетки та не мав слідів використання; також потрібен розрахунковий документ. Існують винятки (ліки, косметика, білизна) та умови для повернення товарів неналежної якості.

Крім того, гарантійний строк на товари для споживачів в Україні встановлюється договором або законом і становить щонайменше два роки для нових товарів (з можливими винятками для вживаних та сезонних товарів, а також залежно від типу товару). Він відраховується від дня передачі товару, а на технічно складні товари може визначатись виробником. Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

4) заміну товару на аналогічний або такий самий, який є в наявності у продавця чи виробника. Тобто покупець може отримати новий продукт замість дефектного без додаткових витрат.

У таких випадках покупець може самостійно обирати спосіб відшкодування, керуючись нормами законодавства та умовами договору або правилами, що обов’язкові для сторін.

Таким чином, закон забезпечує споживачеві реальну можливість вибору та захист від недобросовісних виробників і продавців, дозволяючи відновити свої права без зайвих бюрократичних процедур.

Проте існують ще маловідомі санкції, якщо продавець відмовляється задовольнити законні вимоги споживача чи системно порушує законодавство щодо якості продукції. По-перше Кодекс України про адміністративні правопорушення містить статтю 156^-1 – порушення законодавства про захист прав споживачів. Відповідно до неї відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам (крім споживачів фінансових послуг) необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів – тягнуть за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 170 грн).

Відмова особами, зазначеними у частині першій цієї статті, громадянину-споживачу в реалізації його права в разі придбання ним товару неналежної якості – тягне за собою накладення штрафу від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 306 грн).

Як бачимо, ці штрафи не суттєві та не спричинять значної шкоди недобросовісному продавцю. Втім мало хто знає, що існує другий варіант штрафів, який передбачений Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» та суми штрафів в якому більш суттєві та можуть вдарити по кишені недобросовісного магазину.

Відповідно до цього закону, юридичні особи та фізичні особи – підприємці несуть відповідальність за порушення правил реалізації харчових продуктів. Це передбачає конкретні штрафи залежно від характеру порушення та потенційної небезпеки для здоров’я людей або тварин. Так, реалізація харчових продуктів з маркуванням, яке не відповідає законодавству і створює загрозу для життя чи здоров’я людини або тварини, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців – двадцяти мінімальних заробітних плат.

Невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних продуктів передбачає ще більш сувору відповідальність: юридичні особи сплачують штраф у розмірі тридцяти п’яти мінімальних заробітних плат, фізичні особи-підприємці – тридцяти мінімальних заробітних плат.

Пропонування до продажу або реалізація непридатних харчових продуктів тягне за собою штрафи на рівні двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат для юридичних осіб і сімнадцяти мінімальних заробітних плат для фізичних осіб-підприємців.

Якщо швидкопсувні продукти реалізуються після закінчення строку їх зберігання, але при цьому вони ще не стали шкідливими для здоров’я, штрафи становлять дванадцять мінімальних зарплат для юридичних осіб і вісім мінімальних зарплат для фізичних осіб-підприємців.

Для продуктів та кормів, які не є швидкопсувними, але мінімальні строки їх зберігання закінчилися, передбачено штрафи у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат для юридичних осіб і трьох мінімальних заробітних плат для фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, закон визначає конкретні фінансові санкції залежно від типу порушення та потенційного ризику для споживача, що дозволяє ефективно захищати права покупців і стимулює операторів ринку суворо дотримуватися вимог безпечності харчових продуктів.

Нагадаємо, що з 1 січня 2026 року мінімальна заробітня плата становитиме 8 647 грн.

Варто знати, що протокол про результати здійснення заходів державного контролю мають право складати державні інспектори Дежпродспоживслужби.

Радимо вам зберігати чеки про придбані продукти принаймні поки не розберете їх вдома та не перевірите всі терміни придатності, а також не бійтеся відстоювати свої права. У разі неадекватної реакції продавця на продаж зіпсованого товару нагадайте про штрафи відповідно до Закону України  «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» та їх розміри.