Реєстрація місця проживання дитини: юридичні поради в епіцентрі батьківських баталій

Коли сімейні узи розриваються, часто виникає питання, яке стає справжнім випробуванням для батьків — з ким має проживати дитина після розлучення? Здавалося б, дорослі люди, які колись будували спільне майбутнє, мали б знайти конструктивний підхід до вирішення цього питання, керуючись інтересами дитини. Проте, реальність часто демонструє зовсім іншу картину. Нерідко процес домовленостей перетворюється на нескінченні суперечки, де в центрі конфлікту опиняється найуразливіший член сім’ї.

Юристи адвокатського об’єднання “Репешко і партнери” коментують і дають поради у питанні реєстрації місця проживання дитини.

Нагадаємо, що до 18 років особа все ще є дитиною. Повна право- та дієздатність наступають тільки після 18 років. Зараз численні переміщення громадян як ВПО в рамках кордонів країни  додають складнощів, іноді вносячи плутанину. Наразі даний аспект питання регулюється наступним чином.

Стаття 29 Цивільного Кодексу України чітко зазначає:

“Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає”.

Чи потрібна згода батьків про реєстрації місця проживання дитини

Слід зазначити те, що до досягнення дитиною 18 років обидва батьки (якщо вони не позбавлені батьківських прав) мають рівні права щодо дитини та є її законними представниками. Ніякого додаткового документа мати не потрібно, крім оригінала свідоцтва про народження дитини в якому особи вписані у якості батька та матері. Іноді після розлучення батько питає, який йому потрібен документ, аби стати опікуном дитини. Відповідь завжди одна – розлучення ніяк не впливає на батьківські відносини й ніякого додаткового документа батькові не потрібно мати, аби офіційно ходити до будь-яких органів та установ. Нюанс в тому, що в деяких ситуаціях потрібна присутність або згода саме обох батьків. При цьому не вважається батьком особа яка записана у свідоцтві зі слів матері  або яка судовим рішенням позбавлена батьківських прав.

Відповідно до Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженому постановою КМУ від 07.02.2022 р. №265, подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Услід мати на увазі, що у разі, коли місце проживання батьків або інших законних представників особи віком до 18 років задекларовано/зареєстровано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається.

Особи, які досягли 14-річного віку, самостійно можуть подати заяву про реєстрацію місця проживання (перебування). У разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків або інших законних представників такої особи. Згода не надається у разі, коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти.

У зв’язку із воєнним станом та у випадку знаходження батька дитини у лавах Збройних Сил України згода на реєстрацію місця проживання дитини може бути посвідчена командиром (начальником) відповідного військового формування або іншою особою, уповноваженню таким командиром (начальником) про що зазначається в постанові Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 року.

Хочемо зауважити, що при реєстрації місця проживання малолітньої дитини, при поданні документів у паперовій формі, присутність одного з батьків у органі реєстрації є обов’язковою, й зазвичай мова йде про матір, оскільки посадовій особі необхідно надати для огляду оригінал паспорта (матері), оригінал свідоцтва про народження дитини та посвідчену командиром відповідного військового формування довіреність або згоду батька на реєстрацію місця проживання дитини за адресою матері.

Як зареєструвати (задекларувати) місце проживання дитини

Зареєструвати (задекларувати) місце проживання дитини загалом можливо двома шляхами:

• Звернувшись до Центру надання адміністративних послуг або іншого органу сільських, селищних, міських рад, уповноважених здійснювати реєстраційні дії.
• Онлайн через застосунок чи через Єдиний державний вебпортал  електронних послуг “Дія”.

При другому – дистанційному варіанті декларування місця проживання дитини у разі подання одним із батьків в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія), згода іншого батька підтверджується електронним підписом.

В законодавстві зустрічається два поняття – “реєстрація” та “декларування”. Відповідно до Закону України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні”:

– декларування місця проживання особи – повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади;

– реєстрація місця проживання (перебування) особи – внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Як ми бачимо, це одна й та сама дія, яка має кінцевий результат – внесенням інформації до реєстру територіальної громади, але шляхи здійснення цього трохи різні.

Важливо знати, що реєстрація дитини як внутрішньо переміщеної особи не є зміною місця реєстрації. Місце реєстрації залишається тим самим та данні з реєстру територіальної громади не вилучаються. Реєстрація у якості ВПО, це так би мовити, тимчасовий облік за тимчасовим місцем проживання. Усі офіційні дії  – надсилання повісток, врахування для звернення до суду та взагалі для усіх офіційних органів місце реєстрації особи залишається не змінним.

За зазначенним законом дитина може самостійно зареєструвати своє місце проживання в наступних випадках:

• Дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання за місцем проживання її батьків або інших законних представників чи одного з них без надання згоди такими особами.
• Дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання за адресою іншого житла, ніж зареєстроване або задеклароване місце проживання її батьків або інших законних представників, за згодою батьків або інших законних представників чи одного з них, крім випадку, встановленого статтею 15 цього Закону.
• За статтею 15 Закону – особа, яка є здобувачем освіти і проживає в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти, декларує/реєструє своє місце проживання в такому гуртожитку самостійно. Під час декларування або реєстрації особою, яка є здобувачем освіти, місця проживання в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти, згода батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не вимагається.

Декларування/реєстрація місця проживання в Україні хлопців

Є ще один важливий нюанс, про який потрібно пам’ятати. Відповідно до ст. 5 Закону України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні” громадянин України, який проживає на території України, зобов’язаний протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати / зареєструвати його. Найбільш актуальним це є для хлопців, адже щорічно в період з січня по березень районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) для взяття юнаків на військовий облік, проводять їх приписку до ТЦК та СП. Військовому обліку підлягають юнаки, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Під час взяття на облік юнаки  проходять військово-лікарську комісію, яка визначає ступінь їх придатність до проходження військової служби.

Наскільки серйозним є процедура взяття на військовий облік саме в реаліях сучасності говорити не будемо – про це наявна маса інформації. Згідно зі ст. 210 КУпАП, порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період тягне за собою накладення штрафу від 17000 до 25500 гривень й під дію даної норми підпадає особа одразу по досягненню нею 18 років.

Згідно з Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабміну №265 від 7 лютого 2022 р., у разі, коли особа, місце проживання якої задекларовано/зареєстровано, декларує або реєструє нове місце проживання з одночасним зняттям з попереднього місця проживання (перебування), заява про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання не подається. При цьому внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання здійснюється на підставі повідомлення органу реєстрації про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи із зазначенням дати зняття з місця проживання.

Згода власника (співвласників) житла не вимагається у разі декларування місця проживання дітей віком до 18 років за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання їх батьків або інших законних представників чи одного з них. В іншому випадку згода власника житла на здійснення такої дії є обов’язковою.

Подання заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників.

Крім того, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком від 14 до 18 років здійснюється за згодою її батьків або інших законних представників чи одного з них, крім випадку зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання такої дитини у гуртожитку закладу освіти у період чи після закінчення навчання.

Як бачимо, дитина, починаючи з 14 років має певну свободу дії, при цьому заява про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) в електронній формі подається особою віком від 14 років особисто та засвідчується її електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Не зважаючи на все зазначене необхідно пам’ятати, що особа в 14-16 років ще є дитиною, а тому певний батьківський контроль та догляд має бути обов’язковим, аби потім не жалкувати про згаяний час та не дуже гарні дії.