Резонансний арешт Павла Дурова: що зміниться в політиці Telegram і чи буде це відчутно в Україні?

У медіаекспертному середовищі Telegram давно вже став об’єктом критики і жвавих дискусій про заборону. Причина – можливість анонімного поширення інформації, статус достовірності якої є сумнівним. Сама структура месенджеру сприяє поширенню та глибокому проникненню дезінформації. Адже конфіденційність — це не лише одна з функцій Telegram, це складник бренду Дурова, його унікальність і базова цінність. Сам мільярдер позиціонує себе як прихильника лібертаріанства. Щоправда, постає питання, Telegram – чи це лише про свободу?

Території свободи чи злочинності?

Від моменту заснування Telegram позиціонується як територія анонімності, приватності й свободи. Давайте згадаємо особливу роль месенджера, яку він відіграв при розгортанні протестів у Білорусі в 2020 році. Тоді зійшла зірка каналу Nexta, що став важливим і фактично єдиним джерелом інформації для мільйонів людей. Чи варто казати, що у країнах із жорсткою цензурою та репресіями проти інакодумців анонімність і безпека комунікації є критично важливими. Nexta швидко зарекомендував себе як об’єктивне джерело новин, що не підлягали цензурі з боку держави. Ця обставина викликала довіру серед білорусів, які шукали правдиву інформацію в умовах державного контролю над медіа. Як відомо, канал залучав до співпраці велику кількість людей, які надсилали відео, фото та інші матеріали. Виникало відчуття співучасті та спільності серед білоруських протестувальників, що дозволило каналу на тривалий час стати найважливішим інформаційним ресурсом Білорусі.

Утім є й інший бік медалі, а точніше анонімності. Це можливість застосовувати Telegram у злочинних цілях. Цим він функціонально нагадує Даркнет – простір, що замислювався з метою захисту свободи слова, а зрештою став притулком маргіналів та злочинців. Телеграм є частиною медіатероризму ІДІЛ. Цей майданчик терористична організація використовує для вербування нових членів угруповання і пропаганди успіхів своєї діяльності. Х (Twitter), Facebook, Instagram роблять все можливе, щоб видалити облікові записи ІДІЛ, витіснивши групу з медіасередовища. У серпні 2016 року після терактів в Парижі Twitter видалив 360 000 акаунтів, пов’язаних із тероризмом.

Telegram також знищив канали, якими керує ІДІЛ. Але він закрив лише 78 таких каналів. Така пасивність підштовхує терористів до цього соціального медіа.

Відомо також, що журналісти Bloomberg повідомляли про вербування через Telegram дрібних злочинців для проведення диверсій у європейських столицях.

Чому затримали Павла Дурова?

Він був внесений у реєстр розшукуваних осіб (FPR) і перебував під загрозою французького ордера на арешт, виданого на підставі попереднього розслідування, проведеного Ofmin, Управлінням у справах неповнолітніх, яке спеціалізується на боротьбі з насильством щодо дітей, під керівництвом національної судової поліції Франції. Засновник Telegram безпосередньо підозрюється у скоєнні правопорушень, які варіюються від шахрайства до наркоторгівлі, а також включають кіберзалякування, організовану злочинність, пропаганду тероризму та шахрайство. Ордер міг бути активований лише тоді, коли Дуров опиниться на території Франції. Зухвалий приїзд мільярдера до європейської країни, де його телеграм перебував під пильним наглядом, викликає питання.

Правосуддя, зокрема, критикує Павла Дурова за бездіяльність (відсутність модерації та співпраці зі слідством) проти злочинного використання месенджеру його підписниками. “Досить безкарності Telegram”, — сказав один із слідчих, здивований тим, що мільярдер, знаючи, що його розшукують у Франції, все-таки вирішив прилетіти до Парижа. “Можливо, через почуття безкарності”, — повідомило одне з джерел, близьких до справи.

Українські медіаексперти сподіваються на перегляд політики Telegram

На затримання Павла Дурова відреагували в багатьох країнах і дуже по-різному.

Українські медіаюристи не вбачають у цьому проблеми для українського інфопростору. Навпаки, з’явився привід посилити увагу до зв’язку Telegram з Росією. Юрист Максим Дворовий висловлює сподівання, що Дуров може визнати свою провину і взяти на себе зобов’язання перебудувати внутрішню архітектуру платформи з огляду на ті загрози, які вона несе світові своєю анонімністю і недостатньою модерацією каналів. Він актуалізує задавнене питання реєстрації телеграм-каналів, яке щоразу постає у медіаспільноти, коли обговорюється медійне законодавство. Дійсно, в жодній країні немає правових вимог реєструвати телеграм-канали як медіа. І це становить величезну проблему безконтрольності контенту й комунікацій, що відбуваються на цій платформі. Попри існування в ЄС найкращої та найсучаснішої нормативної бази, яка регулює цифрові сервіси, європейські регулятори не можуть впоратися з Telegram через його непідзвітність і формальну некваліфікованість як медіаструктури. Точніше, не могли до моменту затримання його власника. Вважають, що в такий спосіб Європа нарешті “показала зуби”, довівши, що обвинувачення європейських еліт у слабкості недоречні. Є навіть думки про те, що Франція у цьому контексті відіграла роль “юридичного проксі”.

Як відомо, Telegram-канали функціонують як мета-ЗМІ і пропонують користувачам багатообіцяючі функції: наскрізне шифрування (яке запобігає доступу до повідомлення будь-кого, крім відправника та одержувача), таємні чати, повідомлення, що самознищуються. Поєднання цих різних функцій на одній платформі є причиною того, чому злочинні угруповання використовують Telegram як «командний і контрольний центр», збираються на цій платформі, а потім переходять на інші майданчики – на Х (Twitter), Facebook тощо. На думку голови Комітету ВР  з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, обвинувачення проти Дурова є серйозними, тому жодна демократична країна не буде толерувати в своєму в медіапросторі присутність такої платформи. Він додав, що якщо Дурову будуть пред’явлені звинувачення, це може стати підставою для вжиття заходів в Україні, наприклад, через рішення РНБО.

Офіційна реакція Telegram і захист з боку Ілона Маска

В офіційному каналі Telegram з’явилася реакція на затримку Дурова. Керівництво месенджеру повідомило, що дотримується вимог Закону про цифрові послуги ЄС, і що його модераційна політика відповідає галузевим стандартам. Більше того, постійно вдосконалюється. У Телеграм вважають абсурдними твердження про те, що платформа та її власник несуть відповідальність за зловживання нею. Керівництво Телеграм нагадало світу, що майже мільярд користувачів застосовує його як засіб спілкування та отримання важливої інформації.

На захист Павла Дурова виступили Ілон Маск та Карлсон Такер. Маск розмістив на своїй сторінці в Х хештег FreePavel і прикріпив інтерв’ю засновника Телеграм скандально відомому журналісту Такеру. Сам Такер представив затримання Дурова як наступ на свободу слова і назвав Дурова “живим попередженням для будь-якого власника платформи, який відмовляється цензурувати правду за наказом урядів і спецслужб”. Як відомо, Дуров дав Такеру інтерв’ю. У ньому засновник Telegram розповів про тиск із боку російської влади, який змусив його виїхати з країни, а також відкинув звинувачення у співпраці з російськими силовиками.

Не обійшлося і без фінансового складника

На початку березня газета Financial Times також опублікувала перше за сім років інтерв’ю з Павлом Дуровим. Він поділився планами Telegram щодо виходу на IPO (первинне розміщення акцій на біржі) і оцінив вартість компанії в 30 мільярдів доларів. У цьому зв’язку серед медіафахівців з’явилися думки про фінансове підґрунтя цього затримання. У світі глобального капіталізму і технологій талановиті та незалежні підприємці, як Павло Дуров, можуть стати жертвами системи, яка не терпить конкурентів і прагне контролювати важливі ресурси, включаючи цифрові платформи. Незалежно від досягнень або ідеалів таких підприємців, вони можуть бути знищені або “поглинені” більш потужними гравцями, які бачать у них загрозу або можливість для власного збагачення.

Потрактувань затримання Дурова багато. Серед них і цілковито конспірологічні, зокрема, про “добровільну здачу” засновника Телеграм французькій владі через страх перед Путіним, який начебто вимагав від Дурова співпраці під час зустрічі у Баку.

Що може означати удар по Telegram для української медіаспільноти?

Сподіваємося, що будуть зроблені висновки про небезпеку цієї платформи, і вона потрапить під більш пильний нагляд регуляторів. Популярність телеграма в Україні як джерела новин, яке після повномасштабного російського вторгнення стало джерелом № 1 для більшості українців, давно вже викликає занепокоєння медіакритиків

TGStat, підрахувала, що на українську аудиторію націлені 88 тисяч Telegram-каналів і кількість їх постійно зростає. Хто стоїть за цими каналами? Наскільки достовірними й нейтральними є наративи, що вони просувають? Скільки з них мають російське походження, а мімікрують під українські, щоб просувати потрібні країні-агресорці меседжі? Звісно, всі ці питання адресовані не лише Дурову, однак саме його принципова позиція у царині конфіденційності й анонімності унеможливлює контроль за тими угрупованнями і інституціями, які використовують Telegram у злочинних цілях.