Рівень володіння польською мовою українськими біженцями залишається переважно на середньому або низькому рівні

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року мільйони українців були змушені залишити свої домівки та шукати прихистку в сусідніх європейських країнах. Польща стала однією з головних країн, яка надала українським біженцям не лише тимчасовий притулок, а й можливість інтегруватися у місцеве суспільство, влаштуватися на роботу та отримати доступ до соціальних послуг. За ці три роки українці стали помітною частиною польського ринку праці та економіки загалом, а їхній процес адаптації привернув увагу аналітиків і експертів.

З одного боку, українці довели свою спроможність швидко адаптуватися до нових умов, включаючись у виробничі процеси, активно працюючи у різних галузях економіки — від будівництва та промисловості до медицини, ІТ і освіти. Значна частина українців працевлаштувалася у секторах, які традиційно страждають від дефіциту робочої сили, тим самим зміцнюючи економіку Польщі та сприяючи її розвитку. З іншого боку, одним із головних викликів на шляху до повноцінної інтеграції українців у польське суспільство залишається мовний бар’єр. Саме знання мови є запорукою не лише комфортного побуту, а й доступу до кваліфікованіших посад, можливості розвиватися професійно та будувати успішну кар’єру в Польщі.

Попри те, що українці загалом демонструють високий рівень освітнього потенціалу та кваліфікації, темпи опанування польської мови залишаються повільнішими, ніж очікувалося раніше. Аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal оприлюднив результати свого дослідження, які яскраво ілюструють нинішню ситуацію.

Згідно з отриманими даними, серед українців, які перебувають на території Польщі, лише 40% респондентів заявили, що володіють польською мовою на певному рівні. Водночас детальний розподіл за часом, витраченим на вивчення мови, показав, що майже половина з тих, хто вже опанував польську, а саме 48%, вивчали мову протягом одного-двох років. Ще 41% респондентів вдалося опанувати мову менш ніж за рік, а 11% витратили на навчання від двох до трьох років.

Проте навіть серед тих українців, хто вже взявся за вивчення польської, загальний рівень володіння мовою залишається переважно на середньому або низькому рівні. Це підтверджують результати самооцінки респондентів за 100-бальною шкалою. Так, 31% опитаних оцінили свої знання у діапазоні від 40 до 60 балів, що свідчить про середній рівень володіння мовою, який дозволяє розуміти базові побутові ситуації, однак суттєво обмежує можливості у професійній сфері.

Ще 28% учасників дослідження оцінили свої знання на рівні від 0 до 20 балів, що вказує на фактичну відсутність або мінімальні навички спілкування польською мовою. 25% опитаних оцінили свій рівень у межах від 20 до 40 балів, що свідчить про дуже обмежені можливості для повноцінного спілкування. Високий рівень володіння польською мовою (від 60 до 80 балів) мають лише 11% респондентів, і лише менше як 5% опитаних оцінили свої знання у діапазоні від 80 до 100 балів, що відповідає вільному володінню мовою.

Такі результати повністю підтверджують спостереження аналітиків про те, що, попри поступову адаптацію українців у польському суспільстві, темпи вивчення мови залишаються значно повільнішими, ніж прогнозували експерти три роки тому. Мовний бар’єр залишається серйозною перешкодою для багатьох українців на шляху до повної інтеграції, особливо у професійному середовищі, де володіння мовою є критично важливим.

Водночас результати опитування засвідчили високий освітній потенціал українців, які перебувають у Польщі. Серед респондентів 40% зазначили, що здобули професійно-технічну освіту — це випускники ПТУ, коледжів професійної освіти та технікумів. Ще 36% мають середню освіту, а 22% закінчили вищий навчальний заклад за програмами бакалаврату, спеціалісту або магістратури. Цікаво, що 2% опитаних мають аспірантську або докторську освіту, що свідчить про наявність серед українських біженців спеціалістів високого рівня, здатних працювати у складних і наукоємних галузях.

Як наголосив представник аналітичного центру Gremi Personal Юрій Григоренко, такі дані свідчать про те, що українці мають значний освітній потенціал, який дозволяє їм претендувати на різні позиції на ринку праці — від робітничих професій до висококваліфікованих посад. За його словами, така структура освіти є важливим ресурсом для польської економіки, оскільки українці не лише швидко адаптуються до місцевих умов, а й заповнюють кадровий дефіцит у низці галузей та мають серйозний потенціал для подальшого кар’єрного зростання.

Становище українських біженців у Польщі виглядає ще оптимістичніше, якщо проаналізувати їхню фінансову ситуацію та рівень задоволеності умовами праці. Згідно з даними аналітичного центру Gremi Personal, 85% українців, які працюють у Польщі, задоволені рівнем своєї заробітної плати з огляду на наявну кваліфікацію. Крім того, 70% опитаних повідомили, що їм вдається регулярно відкладати гроші щомісяця, що свідчить про відносну фінансову стабільність та можливість планувати майбутнє.

Такі результати виглядають особливо вражаюче на тлі загальної економічної ситуації у Польщі та Чехії, де рівень безробіття знизився до історичного мінімуму — 2,6%. У Польщі кількість безробітних становить лише 464 тисячі людей, у Чехії — 139 тисяч. Це найнижчі показники серед усіх країн Європейського Союзу.

Водночас за офіційними даними, у Польщі наразі зареєстровано 779 тисяч працюючих українців, що становить 78% від загальної кількості іноземних громадян, які працюють у країні. Це ще раз підтверджує, наскільки суттєвим є внесок українців у польську економіку.

Отже, попри складнощі з вивченням мови, українці в Польщі демонструють високий рівень освітньої та професійної підготовки, активно працюють і створюють додану вартість у різних секторах економіки. Мовний бар’єр залишається важливим викликом, однак загальний потенціал українських біженців дає підстави для оптимізму та свідчить про можливість їхньої повноцінної інтеграції у польське суспільство у найближчі роки.