Суд – це місце, куди, здається, краще не потрапляти. Однак реальність така, що майже кожен з нас рано чи пізно опиняється на порозі судової зали. Це може бути стягнення аліментів, розгляд комунальних боргів, виклик у ролі свідка чи навіть конфлікт із сусідом. І коли постає питання, що робити далі, перше, про що думає більшість – звернутися до адвоката. Але що, коли коштів на правову допомогу немає, або просто немає часу на його пошук? Чи можна самостійно пройти судовий процес і не допустити фатальних помилок? Як виявляється, можна! Головне – розуміти, як працює система і які права ви маєте.
Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» прокоментували чинне законодавство та надали практичні поради тим, хто хоче (чи змушений) самостійно представляти себе в суді. Це допоможе зорієнтуватися в цивільному судочинстві та уникнути типових помилок, а також зрозуміти, що суд – це не завжди страшно, якщо знати, як діяти.
Мабуть, хоч раз у житті кожна людина стикається з судом. Когось прохають сусіди побути свідком, хтось стягує аліменти на дитину, а на когось комунальні служби подають до суду за борги. Судові справи бувають досить різні, регулюються різними кодексами та й статус особи в судовому процесі може бути різним. Дійсно, не завжди за нагальної потреби в судовій справі громадяни мають кошти або змогу укласти угоду чи проконсультуватися з адвокатом.
Цивільно-процесуальний кодекс України (ЦПК) є тим документом в якому розписано все – строки, права та обов’язки сторін, підсудність, порядок оскарження, стадії та види процесу. Але почнемо з того, що досить часто громадяни вважають, що до суду треба прийти два рази – здати до канцелярії суду позовну заяву, а потім прийти за готовим рішенням. Ні, так це не працює! Треба зважити на те, що до суду йдуть вже тоді, коли ніяким іншим шляхом вирішити питання чи отримати документ не можливо, а отже є спір й потрібно доводити, що ви маєте право на те про що просити у позові або заяві.
Не ходити до суду по справі можливо тільки в одному випадку – якщо помічник судді чи секретар скаже написати заяву про розгляд справи без вашої участі, зазначивши в ній ваше ставлення до справи – чи підтримуєте або визнаєте ви позовні вимоги, повністю чи частково, як що частково, то що саме просите суд задовольнити, а в чому відмовити. У всіх інших випадках явка до суду обов’язкова!
Річ у тім, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач (особа яка звернулась до суду) повторно не з’явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи. Що стосується відповідача (особи до якої звернулися через суд), то відбитися від заявлених до вас вимог простіше саме в суді першої інстанції, а ніж потім оскаржувати вже готове рішення до апеляційного суду.
За чинними зараз нормами більшість справ, які проходять суд мають дві стадії:
- підготовче провадження;
- судовий розгляд справи по суті.
Чому це необхідно знати? За ЦПК України усі докази та клопотання, які сторона по справі бажає надати до суду, вона повинна надати саме в стадії підготовчого провадження. Бувають випадки, коли певний документ не можливо вчасно отримати до якоїсь дати, їх можливо надати суду пізніше, але в підготовчому провадженні потрібно про це обов’язково зазначити.
Саме на стадії підготовчого провадження після відкриття справи та отримання ухвали про відкриття провадження слід подати відзив на позовну заяву або зустрічний позов, всі докази по справі, висновки, заяви, що є невід’ємною частиною відзиву на позов / зустрічного позову, у строк встановлений судом. Вiдзив – це те саме заперечення на позов, проте він подається до початку розгляду справи. Зазвичай строк на поданні відзиву на позовну заяву встановлюється у п’ятнадцять днів від дня отримання позовної заяви, але потрібно читати ухвалу суду – вона може містити й інший строк.
Чи обов’язково подавати відзив на позовну заяву? Так! В провадженні судді зазвичай перебуває кілька сотень справ, а отже він фізично не може пам’ятати нюанси кожної справи. Подаючи до суду письмовий відзив відповідач чітко окреслює свою позицію по справі та зазначає докази на які посилається. Цей документ є противагою позовній заяві. На стадії підготовчого провадження суд своєю ухвалою може витребувати докази, необхідні для розгляду справи. Посилаючись на захист персональних даних лікарні не видають інформацію що до пацієнтів, банківська таємниця захищає рахунки та рух коштів по ним, нотаріальна таємниця надійно боронить спадкові справи, а Пенсійний фонд навіть на ухвали суду відповідає з трудом. Але перш ніж просити суд витребувати якийсь доказ, обов’язково необхідно самостійно звернутися за його отриманням, а вже у разі відмови, надати до суду таку письмову відмову та спираючись на неї таки просити витребувати доказ по справі.
Взагалі успіх тієї чи іншої справи набагато в чому залежить від того, наскільки якісно підготовлений сам пакет документів до суду – позовна заява та додані до неї докази та наскільки повно було використано підготовче провадження для отримання необхідних доказів. Наведемо приклад. Суд повинен відмовити, як що позовна заява подана не до тієї особи до якої вона повинна бути заявлена. По справі про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини обов’язково потрібно витребувати ухвалою суду у приватного нотаріуса чи державної нотаріальної контори інформацію про те хто вже звернувся з заявою про прийняття спадщини після померлого. Саме цих осіб й потрібно ставити у якості відповідачів по справі не залежно від того чи дійсно вони на ваш погляд мають право на цю спадщину (цивільна дружина при наявності дітей у спадкодавця).
Тому максимально використовуйте підготовче провадження! Подавайте документи, просить суд витребувати документи, заявляйте клопотання про проведення експертиз та виклик свідків – іншого шансу зробити це не буде! Саме на цій стадії позивач може також збільшити або зменшити позовні вимоги, уточнити свої позовні вимоги з урахуванням отриманої інформації, яка була витребувана судом по справі. Зазвичай це досить актуально що до кола осіб про спадковим правам, що до обсягу позовних вимог після проведення експертизи про визначення порядку користування чи виділ в натурі частини будинку тощо.
Крім того, підготовче провадження – це найкращій час укласти мирову угоду по справі. Мирова угода у цивільному процесі – подана сторонами і підтверджена судом заява, згідно з якими позивач і відповідач шляхом взаємних поступок один до одного ліквідують спір, що виник між ними. Судді завжди раді такому способу розв’язання спору, а тому зазвичай сприяють цьому. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
У зв’язку з цим в ЦПК України є навіть окремі норми, які регулюють медіацію за участю судді. Врегулювання спору за участю судді – це спілкування сторін із суддею задля отримання роз’яснень та додаткової інформації з метою оцінки сторонами перспектив судового розгляду спору. Посередником при врегулюванні спору за участю судді є суддя, в провадженні якого перебуває справа. Врегулювання спору за участю судді можливе до початку розгляду справи по суті, за згодою сторін.
Що стосується тривалості процедури необхідно зазначити, що строк медіації визначається за погодженням сторін, а врегулювання спору за участю судді можливе протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали про проведення врегулювання. На практиці це виглядає як спілкування судді та сторін по справі не у залі судового засідання, а в кабінеті судді. При цьому суддя, залишаючись неупередженим роз’яснює сторонам по справі, які докази необхідно подати до справи, наскільки позовні вимоги відповідають закону тощо. Якщо на стадії медіації сторони не дійшли згоди та не уклали мирову угоду, то справа через автоматизований розподіл передається на слухання іншому судді та все починається заново. Тобто, якщо суддя пропонує пройти стацію медіації (це добровільно) то зважте на скільки сторони на це готові, бо це може бути як швидким закінченням справи, так і її затягуванням.
Крім того, зазначимо, про що ще обов’язково необхідно пам’ятати в суді. Коли до вас звертається суддя потрібно завжди вставати, а також коли ви звертаєтесь до суду також чи іншого учасника справи. Судді неможна задавати питання, суддю заборонено перебивати. До судді звертаються: «Ваша честь». Відповідати в судовому засіданні можливо тільки тоді, коли до вас звертаються. Запис всіх судових засідань ведеться в аудіо режимі та є невід’ємною частиною матеріалів справи.
Після закриття підготовчого провадження, коли всі документи отримані, експертизи проведені (які можливо провести на стадії підготовчого провадження) суддя призначає слухання справи по суті. Саме на цій стадії судового процесу сторони дають свої пояснення, ставлять питання один одному, допитуються свідки, суддя вивчає матеріали справи та задає по ним додаткові питання сторонам. Завершується дана стадія судовими дебатами – сторона висловлює своє остаточне прохання до суду та може звернути увагу на певні докази чи нюанси по справі.
Скільки триває судовий процес? Це досить цікаве питання, адже по різним справам це можуть бути зовсім різні строки. На приклад при розірванні шлюбу як що відповідач прийде одразу до суду та напише заяву що не заперечує проти розірвання шлюбу, то справа пройде суд за пару місяців. Якщо по цій самій справі відповідач не буде з’являтися до суду взагалі, то справа гарантовано буде розглядатися мінімум пів року. В середньому розгляд не дуже складної справи в суді триває рік-півтора. Але випадки бувають різні, в адвокатському кейсі є справа, яка триває з кінця 2018 року та станом на початок 2025 року ще не розглянута судом першої інстанції.
Розгляд справи починається відкриттям ухвалою суду провадження в якій зазначається час першого засідання. Зазвичай це відбувається не раніше ніж через місяць після того, як позовну заяву здано до суду. Надалі проміжок між судовими засіданнями складає від трьох тижнів до півтора місяця – залежить від завантаженості судді. Нагадаємо що відпустка у судді 45 днів, а якими саме частинами він її буде брати то вже його особиста справа.
Крім того, судді також хворіють, як і інші люди та у них також відбуваються раптові неприємні родинні ситуації. Також в суді існує негласне правило – кримінальні справи мають перевагу перед цивільними. А тому, якщо ви прийшли на слухання своєї справи, а суддя на санкції, чи розглядає кримінальну справу, а вашу у зв’язку з цим переносять знов – це нормально. Справу можуть також слуханням перенести за заявою сторони, але на це потрібна поважна причина, яку потрібно підтвердити документально (лікарняний, свідоцтво про смерть, про народження, докази про відрядження тощо). Взагалі, хоча в ЦПК України є прописані строки розгляду справи по стадіях, на практиці цього суди майже ніколи не дотримуються. При цьому слід знати, що ухвалене рішення суду набирає чинності ще протягом 30 днів. Саме в цей період сторона, яку не задовольнив результат по справі має право подати апеляційну скаргу до суду другої інстанції.
З точки зору відстеження судових справ досить зручним є застосунок «Дія». За вказаним ідентифікаційним податковим номером в позовній заяві суд підв’язує особу до Електронного суду та в «Дію» приходять всі судові рішення та дати судових засідань. Як що в позовній заяві РНОКПП не вказаний, то відповідно особа нічого отримувати в «Дію» не буде, потрібно відстежувати повідомлення Укрпошти в поштовій скриньці. В «Дії» потрібно шукати в розділі «Сервіси» – «Судові послуги» – «Судові справи». Як що ви узнали, що в суді є справа, яка вас стосується, а в «Дію» повідомлення не надходять, напишіть відповідну заяву на ім’я судді, приклавши ксерокопію ідентифікаційного коду, якою попросить приєднати вас до Електронного суду.
Втім є категорії справ, які не проходять жодної з зазначених стадій. Це наказне провадження. Саме наказом суду стягуються в деяких випадках аліменти, борги по сплаті комунальних послуг та деякі інші категорії безспірних вимог. Особливістю даного провадження є те, що воно автоматичне – сторони до суду не запрошуються, крім того, тут діють дещо інші строки розгляду справи.
Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом 5 днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, – протягом 5 днів з дня отримання судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи – боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований місцевим судом (тобто в місцевий суд може бути подана заява про скасування судового наказу). Боржник має право протягом 15 днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Як же гарантовано відстежувати судові справи? Існує сайт – https://court.gov.ua/fair/ на якому у разі, як що особа є стороною справи, то така справа стовідсотково знайдеться. Потрібно тільки пробувати різні дати та правописи прізвищ (іноді бувають пишуть за помилками).
Також на цій платформі мають свої особисті сайти всі суди України. Ось на приклад сайт Печерського районного суду м. Києва – https://pc.ki.court.gov.ua/sud2606/ Такі сайти корисні тим, що на них містяться контактні данні, часи роботи, розклад судових засідань, а головне – реквізити по сплаті судового збору, який можливо через даний сайт й сплатити не відвідуючи відділення банку.
Ми не можемо зараз розповісти про всі нюанси судового процесу, але маємо надію, що в критичній ситуації наші поради допоможуть вам правильно зорієнтуватися в захисті своїх прав.
