США продовжили перемир’я: як іноземні ЗМІ оцінюють перспективу домовленості між США та Іраном
У ніч проти 22 квітня 2026 року президент США Дональд Трамп заявив, що перемир’я з Іраном продовжується без визначеної кінцевої дати. Рішення ухвалили після звернення Пакистану, щоб дати Тегерану час узгодити спільну позицію для переговорів.
Рішення США продовжити перемир’я напередодні завершення строку, який Вашингтон відвів Ірану для відповіді, повернуло в центр уваги питання про подальший формат переговорів між двома сторонами. На тлі заяв Дональда Трампа про паузу в ударах, внутрішніх розбіжностей у керівництві Тегерана та відсутності остаточного рішення з іранського боку в іноземних медіа обговорюють, чи може ця пауза перейти в політичну домовленість, чи вона лише відкладає новий виток напруження.
Financial Times — Велика Британія
Лондонська Financial Times спостерігає повторення певного патерну:
«Ескалація дуже ймовірна, оскільки і США, і Іран, судячи з усього, вважають, що зможуть змусити противника поступитися першим.
Упродовж усього конфлікту адміністрація Трампа переоцінювала здатність Сполучених Штатів нав’язати свою волю Ірану — і водночас недооцінювала здатність іранського режиму до спротиву. Цей патерн має всі шанси повторитися. … У найближчі тижні варто очікувати фаз ескалації, які змінюватимуться фазами переговорів, хоча обидва ці процеси інколи відбуватимуться одночасно — поки Іран і США перевірятимуть одне одного на міцність і рішучість».
Tages-Anzeiger — Швейцарія
У конфлікті між Іраном і США Пакистан чудово справляється з роллю посередника, зазначає цюрихська газета Tages-Anzeiger:
«Ця країна, яка сама є ядерною державою, тепер доводить, що багатосторонній підхід є ефективним, зокрема — а можливо, й передусім — у світі, де верховодять мачо. Уряд і всесильні військові Пакистану мовчки й терпляче раз у раз організовували обмін посланнями між сторонами, виторговували умови й зондували червоні лінії. Вони стали головним посередником — і тим самим набули дипломатичної ваги: це зовсім новий досвід для країни з такою непростою долею, як Пакистан».
Daily Sabah — Туреччина
Стамбульська газета Daily Sabah наразі не бачить добрих передумов для укладення угоди:
«Найбільше в цьому перемир’ї впадає в око те, що воно дає обом сторонам можливість приписати перемогу собі. Ці паралельні наративи не створюють простору для компромісу. Вони його усувають. Обидва керівництва тепер опинилися заручниками внутрішньополітичних рамок, у яких будь-яка поступка прирівнюється до поразки.
Для Тегерана теперішнє перемир’я — це не пауза, а етап підготовки. Поповнюються запаси ракет, зміцнюються системи протиповітряної оборони, оновлюються плани на випадок надзвичайних обставин. Якщо переговори проваляться, то наступна фаза війни відбуватиметься вже за жорсткіших умов».
Svenska Dagbladet — Швеція
Стокгольмська Svenska Dagbladet пише про те, що спонукало Трампа продовжити перемир’я:
«Війна непопулярна і, крім усього іншого, веде до подорожчання бензину для американського виборця, для якого висока вартість життя в Америці й без того є важливим чинником. Але Білий дім, найімовірніше, вже замислився над тим, які методи — бомбардування чи переговори — імовірно найшвидше приведуть до мирної угоди або до чогось, що можна буде позначити як перемогу Америки.
До проміжних виборів залишилося 28 тижнів, і вже зараз багато хто переконаний у тому, що республіканці втратять більшість у Палаті представників».
Die Zeit — Німеччина
Поки що Трамп досяг небагато, констатує гамбурзький тижневик Die Zeit:
«У підсумку може вийти угода, яка для іранців виявиться значно вигіднішою, ніж та домовленість, яку було укладено за Обами і яку Трамп неодмінно хотів скасувати. Звісно, він за будь-яку ціну прагне запобігти такому сценарію. У своїх заявах він неодноразово наголошував, що його стратегія й потенційний результат відрізняються від методів його попередника.
Однак поки що зовсім незрозуміло, якого результату переговорів у підсумку варто очікувати. Принаймні минулі години точно не стали доказом того, що Трамп здатен виторгувати угоду, яка буде кращою за ту, якої досяг Обама».
Kurier — Австрія
Віденська газета Kurier пише про те, які фронти протистоять одне одному всередині іранського режиму:
«В Ірану майже не залишилося простору для маневру, перш ніж його економіка остаточно обвалиться. … Однак цей факт, схоже, очевидний лише для деяких провідних політиків у Тегерані, тоді як Корпус вартових ісламської революції не має наміру поступатися ні на йоту.
Розкол у владній структурі Ірану вже помітний, і проходить він між тими, хто хотів би вивести країну з війни коштом колосальних поступок Сполученим Штатам, яких ще доведеться домагатися з великими труднощами, — і тими, хто під впливом сліпої люті релігійного фанатизму швидше воліли б віддати “град божий” на знищення, ніж піти на будь-які поступки. У найближчі тижні й місяці вирішальним стане питання, яке крило в Тегерані візьме гору».
El País — Іспанія
Оглядач мадридської газети El País Луїс Бассетс не приховує свого розчарування:
«Це крихке, тимчасове й навіть суперечливе припинення вогню замість всеосяжного перемир’я і навіть миру, на який цей регіон заслуговує. … Коли такого роду перемир’я дотримуються, це цілком можна назвати дивом. .
Якщо не замовкне зброя в руках ізраїльтян і бойовиків “Хезболли”, то мирні переговори між іранцями й американцями навряд чи до чогось приведуть. Ці поспішні переговори мають на меті врегулювати невирішені суперечки, які існують в Ірані з 1979 року, а в Лівані — взагалі з 1948 року. Всупереч недоречній ейфорії переможця, яку демонструє Трамп, ніхто не бачить і найменшого шансу на мирне й взаємоприйнятне розв’язання такого складного й заплутаного конфлікту».
Diário de Notícias — Португалія
Попри санкції та пильне спостереження, Ірану вдалося непомітно для всіх озброїтися, такого висновку доходить лісабонська Diário de Notícias:
«Здавалося б, дим, що здіймається над містами та промисловими зонами Ірану, мав би розвіяти одну з головних ілюзій сучасної геополітики, а саме — що економічні санкції та моніторинг з боку МАГАТЕ дали ефект і змогли стримати військові амбіції Тегерана. Але реальність свідчить про протилежне. Поки світ вів технічну дискусію про малі обсяги збагаченого урану й приділяв усю свою увагу долі ядерної угоди, іранський режим зумів здійснити тиху, але дуже глибоку військову трансформацію, результати якої тепер стали очевидними для всіх».
Novinky.cz — Чехія
Радість через відкриття Ормузької протоки не протрималася й доби, нарікає чеський портал Novinky.cz:
«Ранковий оптимізм поступився місцем суворій реальності, коли були атаковані два судна — танкер і контейнеровоз. Єдиний позитивний момент полягає в тому, що ціна на нафту, яка впала в п’ятницю після оголошення про відкриття протоки, не могла піти вгору, оскільки у вихідні нафтою не торгують.
Але один урок тут всім слід було б засвоїти: з Іраном буде непросто. Думати інакше було б наївно. І навіть якби це було легко, завжди краще бути приємно здивованим, ніж опинитися в ситуації, до якої ви не готові. Ну і, звісно, це не дає відповіді на головне запитання: заправляти машину просто зараз чи, можливо, за тиждень?».
