Статус учасника бойових дій: у Мінветеранів пояснили порядок його отримання для різних категорій захисників

Статус учасника бойових дій для військових є ключовим юридичним підтвердженням участі в обороні держави, від якого залежить доступ до визначених законом гарантій, пільг і соціальної підтримки. Через це порядок його надання має практичне значення для тих, хто проходить службу, уже звільнився або брав участь у захисті країни в особливих умовах, де збір документів і фіксація бойової участі часто ускладнювалися обставинами війни.

Хто має право на отримання статусу учасника бойових дій

Фахівці Міністерства у справах ветеранів роз’яснили, хто може претендувати на цей статус, як він надається під час служби, у яких випадках людині потрібно звертатися самостійно та куди подавати документи, якщо служба вже завершена або захист України відбувався у складі добровольчого формування.

Право на статус учасника бойових дій мають особи, які брали участь у бойових діях у складі військових підрозділів, з’єднань, об’єднань всіх видів і родів військ України, у партизанських загонах, підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і в мирний час. До цієї категорії належать і добровольці — цивільні особи, які брали участь у захисті України разом з військовими формуваннями або правоохоронними органами в період антитерористичної операції до 23 лютого 2018 року включно, а також ті, хто долучився до оборони держави з 24 лютого до 25 березня 2022 року.

Окремо в міністерстві звертають увагу на те, що статус може бути наданий іноземцям та особам без громадянства, якщо вони брали участь у бойових діях, захищаючи Україну. Такий підхід охоплює різні категорії учасників оборони держави, для яких вирішальним є підтверджений факт участі в бойових діях.

Автоматичне надання статусу під час служби

Для військових, які перебувають на службі, діє автоматичний механізм. Подавати окрему заяву в такому випадку не потрібно, оскільки в кожній військовій частині визначено уповноважену особу, яка через електронний кабінет вносить відомості до Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

У Мінветеранів пояснюють, що дані мають бути внесені протягом п’яти днів після початку виконання бойового завдання. Після цього статус учасника бойових дій присвоюється автоматично на підставі інформації, яка з’явилася в реєстрі. Повідомлення про результат військовий отримує через електронний кабінет військової частини або на електронну пошту, а контроль за роботою цієї системи здійснює міжвідомча комісія.

Контроль за роботою цієї системи здійснює міжвідомча комісія, яка відстежує, як вносяться відомості та як працює процедура надання статусу. У роз’ясненні Мінветеранів окремо підкреслено, що автоматичний порядок поширюється також на військових, які потрапили в полон або вважаються зниклими безвісти. Для їхніх родин держава передбачає можливість користуватися пільгами без додаткових заяв чи окремих звернень, що має особливе значення в ситуаціях, де сім’я одночасно стикається з правовою невизначеністю й важким психологічним навантаженням.

Отже, автоматичний механізм під час служби ґрунтується на тому, що фіксацію бойової участі забезпечує військова частина, внесення відомостей відбувається через електронний реєстр, а сам військовий отримує вже готовий результат у вигляді присвоєного статусу без окремого подання заяви.

Такий порядок поширюється і на військових, які потрапили в полон або вважаються зниклими безвісти. Для їхніх родин передбачено можливість користуватися пільгами без окремих заяв і додаткових звернень, якщо статус надано в автоматичному режимі.

Отримання статусу за особистою заявою

Інший порядок застосовують у тих випадках, коли автоматичний механізм не спрацював належним чином або не був завершений. Якщо командування не подало документи, якщо уповноважена особа не внесла відомості до Єдиного державного реєстру ветеранів війни або якщо військовий з інших причин не отримав статус у загальному порядку, людина може звернутися самостійно.

У такій ситуації Мінветеранів передбачає подання заяви разом із пакетом необхідних документів до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. Цей шлях стає важливим запобіжником для тих випадків, де службова інформація не була вчасно оформлена або з певних причин не пройшла через реєстр, хоча підстави для надання статусу в людини є.

Одним з варіантів є подання документів поштою. Для цього заяву разом із усіма необхідними підтвердними матеріалами надсилають до відповідної комісії, яка розглядає справу та перевіряє, чи є достатні підстави для визнання людини учасником бойових дій. У такому випадку значення має повнота пакета документів, оскільки саме на підставі цих матеріалів комісія оцінює участь людини в бойових діях і законність надання статусу.

Другий варіант — подання заяви в онлайн-форматі через портал Дія. Для цього використовується електронний підпис Дія.Підпис, а комплект документів має бути таким самим, як і для поштового звернення. Електронний формат спрощує доступ до процедури для тих, хто не може або не хоче проходити паперовий шлях, проте не скасовує вимоги до змісту документів, які мають підтверджувати участь у захисті України на тому самому рівні, що й у звичайному зверненні.

У практичному сенсі цей порядок дає військовому можливість не залежати повністю від того, чи спрацювало командування або чи були своєчасно внесені дані до реєстру. Якщо автоматичне надання статусу не відбулося, людина зберігає право самостійно ініціювати процедуру й подати матеріали на розгляд комісії в один із двох способів — поштою або через портал Дія.

Що робити, якщо дані не внесли до реєстру

У тих випадках, коли командування не подало документи або відомості не були внесені до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, військовий може звернутися по статус самостійно. Для цього передбачено два способи подання заяви — поштою або через портал Дія.

Поштовий варіант передбачає звернення до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій разом із заявою та пакетом необхідних документів. Онлайн-подача відбувається через портал Дія з використанням електронного підпису Дія.Підпис, причому комплект документів для такого звернення має бути таким самим, як і для паперової процедури.

У цьому роз’ясненні Мінветеранів фактично наголошує на важливій деталі: автоматичний порядок не скасовує можливості індивідуального звернення, якщо з певних причин службова інформація не потрапила до реєстру вчасно або взагалі не була внесена.

Як діяти після звільнення зі служби

Для тих, хто вже звільнений зі служби, порядок отримання статусу зберігається, проте проходить через звичайну процедуру розгляду матеріалів комісією. У такій ситуації заяву потрібно подати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку. Далі документи розглядає спеціальна комісія, яка працює у відповідному відомстві та ухвалює рішення щодо надання статусу учасника бойових дій.

У Міністерстві у справах ветеранів уточнюють, що такі комісії діють у різних структурах, зокрема в Міноборони, МВС, Мін’юсті, Нацполіції, Нацгвардії, СБУ, Держприкордонслужбі, ДСНС, Держспецзв’язку, розвідувальних органах та інших установах. Якщо людину вже знято з військового обліку, звернення слід адресувати комісії того органу, якому підпорядковувалася її військова частина або підрозділ.

Для тих, хто проходив службу не в Збройних силах України, а в іншому силовому чи правоохоронному органі, передбачено звернення безпосередньо до комісії свого колишнього відомства. Це стосується, зокрема, системи МВС, Нацгвардії, СБУ або Державної прикордонної служби.

Яку роль в цій процедурі виконує ТЦК та СП

Окремий блок роз’яснення стосується повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, оскільки саме через них часто проходить збір необхідних матеріалів після звільнення зі служби. ТЦК та СП може самостійно запитувати довідки у військової частини, якщо заявник не має всіх документів на руках або потребує підтвердження участі в бойових діях.

Якщо військова частина не реагує на такі запити, ТЦК та СП має право витребувати потрібні документи через суд. Після того як матеріали зібрано, комісія розглядає їх протягом тридцяти днів. Такий строк у роз’ясненні Мінветеранів визначено як стандартний для ухвалення рішення.

Як подати документи добровольцям

Для осіб, які захищали Україну у складі добровольчих формувань, порядок має окрему процедуру. Це стосується двох категорій: тих, хто брав участь в антитерористичній операції до 23 лютого 2018 року включно, а також тих, хто долучився до заходів із захисту України від збройної агресії Росії в період із 24 лютого до 25 березня 2022 року.

У таких випадках заяву на отримання статусу учасника бойових дій потрібно подавати до міжвідомчої комісії Мінветеранів у паперовій формі відповідно до додатка 8 до Порядку № 413. Разом із заявою подаються документи й довідки, які підтверджують участь у захисті України. Подати пакет можна через Центр надання адміністративних послуг незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання, а також безпосередньо до Мінветеранів, у тому числі поштою, за адресою: вулиця Хрещатик, 34, місто Київ, 01001.

Що відбувається після ухвалення рішення

Після того як міжвідомча комісія або інша уповноважена комісія ухвалює рішення про надання статусу учасника бойових дій, Мінветеранів видає посвідчення та нагрудний знак. Відомості про надання статусу вносяться до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, де вони надалі використовуються як офіційне підтвердження цього статусу.

Після внесення інформації до реєстру захисники й захисниці можуть отримати витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни в будь-якому ЦНАПі. У міністерстві пояснюють, що такий документ оформлюється через сервіс «Єдине вікно» за кілька хвилин і підтверджує надання статусу, який дає право користуватися передбаченими пільгами.

Отже, у своєму роз’ясненні фахівці Мінветеранів фактично розділяють процедуру на кілька окремих маршрутів: автоматичне надання під час служби, самостійне звернення за наявності проблем з внесенням даних до реєстру, оформлення після звільнення через ТЦК та СП або відповідне відомство, а також окремий порядок для добровольців через міжвідомчу комісію Мінветеранів. Така структура дозволяє зрозуміти, до якого органу звертатися в кожній конкретній ситуації і яким шляхом підтверджувати участь у захисті України.