30 вересня Україна перетинає одну з головних “стартових ліній” на шляху до ЄС – завершення скринінгу законодавства на відповідність європейському праву. Далі – відкриття переговорних кластерів і початок справжніх переговорів про членство. Отже, Євросоюз постає перед новим етапом відносин з Україною. Попри рекордні темпи узгодження законодавства та підтримку з боку більшості європейських інституцій, на шляху Києва залишається кілька серйозних бар’єрів: спротив Угорщини, вимоги до реальної антикорупційної реформи та складний міжнародний фон, зокрема – зміна позиції США.
Рекордні темпи євроінтеграції
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос в інтерв’ю Суспільному підкреслила безпрецедентну швидкість процесу скринінгу українського законодавства. За кілька місяців Київ разом з європейськими експертами опрацював понад 100 тисяч сторінок acquis communautaire – нормативної бази ЄС.
“З жодною іншою країною-кандидатом ми не завершували весь процес скринінгу так швидко, як з Україною“, – наголосила Кос.
Вона також підтвердила: наступний етап – відкриття переговорних кластерів. Проте цей крок потребує одностайного рішення всіх 27 держав-членів, а саме тут Київ стикається з головною політичною перешкодою – позицією Будапешта.
Угорський фактор: “меншини” як інструмент тиску
Угорщина традиційно блокує ключові рішення щодо України, аргументуючи це необхідністю “захисту угорської меншини” на Закарпатті. Будапешт послідовно заявляє про занепокоєння мовними нормами українського законодавства у сфері освіти та культури, стверджуючи, що вони звужують права угорськомовних громадян. Прем’єр-міністр Віктор Орбан неодноразово використовував цю тему як інструмент тиску на Брюссель – від енергетики до санкцій проти Росії.
Єврокомісарка Кос дипломатично, але доволі відверто заявила: єдиним реальним шляхом вирішення суперечностей з Угорщиною є саме процес євроінтеграції:
“Чим швидше Угорщина дозволить нам відкрити кластер 1, тим швидше ми зможемо обговорити всі їхні занепокоєння. Це і є найкраща відповідь панові Орбану”. Як відомо, Євросоюз має чіткі стандарти захисту національних і мовних меншин (Рамкова конвенція Ради Європи, Копенгагенські критерії). Якщо Україна стане членом ЄС, вона зобов’язана буде їх виконувати, і Будапешт уже не зможе ставити це під сумнів у політичних торгах.
Тож фактично Будапешт стоїть перед вибором: продовжувати блокування переговорів, ризикуючи ще більше загострити власні відносини з Брюсселем і опинитися в ізоляції серед партнерів, або ж погодитися на відкриття переговорного кластера, що створило б рамку для предметного обговорення його застережень.
Боротьба з корупцією: тест для довіри і відбудови
Окремим блоком Кос окреслила пріоритети, без яких членство України в ЄС неможливе. Центральним серед них залишається антикорупційна реформа:
“Без сильних і незалежних антикорупційних інституцій іноземні інвестори не прийдуть. Вони вважатимуть свої інвестиції небезпечними. А це критично для відбудови країни“.
Європейські інституції прямо пов’язують успіх переговорів про членство з незалежністю НАБУ, САП та Вищого антикорупційного суду. Йдеться не тільки про юридичну практику, а й про довіру – як з боку партнерів, так і з боку суспільства.
Високий представник ЄС Жозеп Боррель ще влітку наголошував: “Без дієвих антикорупційних механізмів жодна євроінтеграція не буде стійкою“. Це пояснюється кількома факторами:
Інвестиції та відбудова. Міжнародні донори та приватні інвестори вимагають гарантій, що кошти не будуть розкрадені. Україна готується до масштабної повоєнної відбудови, і прозорість фінансів є ключовою умовою для залучення десятків мільярдів доларів.
Довіра громадян. Під час війни корупційні скандали набувають особливої гостроти. ЄС наполягає, що тільки незалежні антикорупційні інституції здатні забезпечити реальну підзвітність влади.
Європейські стандарти. Усі країни-кандидати мають виконати так звані “копенгагенські критерії”, серед яких – ефективна система боротьби з корупцією. Україна не виняток, і тут ЄС не погоджується на жодні компроміси.
Тому невипадково ухвалення закону №12414, який обмежує незалежність НАБУ і САП, викликало різку реакцію. У Брюсселі прямо дали зрозуміти: без його перегляду переговорний процес може загальмуватися. Для українського суспільства це означає не лише ризик затримки інтеграції, а й загрозу втратити довіру інвесторів і донорів у критичний період відбудови.
Таким чином, антикорупційні реформи стають не просто вимогою ЄС, а фундаментом економічного відродження країни.
Європарламент: зелений сигнал із застереженнями
Звіт Комітету закордонних справ Європарламенту підтвердив, що переважна більшість депутатів підтримує якнайшвидше відкриття переговорних кластерів з Україною. Документ був ухвалений 418 голосами “за”, 135 “проти” та 41 “утримався”.
У звіті підкреслюється кілька ключових положень: по-перше, ЄС та держави-члени повинні залишатися стратегічними союзниками України, особливо на тлі зміни позиції США; по-друге, реформи у сфері верховенства права, судочинства та антикорупції залишаються критичними не лише для перспектив членства, а й для зміцнення економічної довіри та успішної відбудови країни; по-третє, будь-яке мирне врегулювання війни має ґрунтуватися на волі українського народу, а не нав’язуватися зовнішніми акторами.
Таким чином, позиція Європарламенту є потужним політичним сигналом: Україна без сумніву належить до європейської спільноти, але реальний шлях до членства буде тісно пов’язаний із поступом у ключових реформах.
Американський фактор і нова реальність для ЄС
У своїй останній резолюції Європарламент висловив серйозну стурбованість через зміну політики США у контексті війни Росії проти України. Особливо тривожним у Брюсселі сприйняли нещодавню зустріч президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним на Алясці, що відбулася на тлі посилення російських наступальних операцій. Для європейських парламентарів ця подія сигналізує про потенційну нестабільність трансатлантичної підтримки України.
Водночас Європарламент наголошує на необхідності посилення ролі ЄС у підтримці України. Депутати закликали адміністрацію США дотримуватися своїх обіцянок щодо введення нових санкцій проти Росії та країн, що сприяють її військовій агресії.
У цьому контексті питання членства України в ЄС набуває додаткової стратегічної ваги. Для Європи та України інтеграція стає не лише економічним, а й безпековим пріоритетом, який здатен компенсувати потенційні ризики в трансатлантичних відносинах і гарантувати стабільність у регіоні.
Відкриття переговорного кластера №1: дипломатичний маневр проти вето Угорщини
Як повідомляє Politico, Європейська Рада на чолі з президентом Антоніо Коштою активізує дипломатичні зусилля, щоб обійти блокаду Угорщини та забезпечити рух України у процесі членства в ЄС. Нині існуючі правила передбачають, що кожен етап переговорів про вступ вимагає одностайної згоди всіх 27 держав-членів. Угорщина, використовуючи своє право вето, фактично гальмує відкриття ключових переговорних кластерів, включно з кластером №1.
За планом Кошти, запуск переговорних кластерів може відбуватися за процедурою кваліфікованої більшості, тоді як їхнє завершення й подальше ухвалення рішень усе ще потребуватиме одностайності. Такий механізм дозволяє Україні й Молдові розпочати конкретні реформи та демонструвати прогрес у впровадженні стандартів ЄС, не очікуючи повної підтримки кожної держави-члена.
Цей підхід створює політичний та процедурний «маневр», який одночасно зберігає вплив Угорщини на остаточний результат і дозволяє Києву просувати реформу на практичному рівні. Дипломати відзначають, що це може стати своєрідним компромісним рішенням: ЄС демонструє готовність підтримати українські реформи, а Будапешт отримує формальні гарантії участі у контролі за процесом.
Водночас такий крок є чітким сигналом про пріоритетність євроінтеграції України в геополітичній стратегії Євросоюзу. Відкриття кластера №1 не лише формалізує процес, а й дозволяє перетворити декларативні обіцянки реформ на конкретні дії, забезпечуючи поступову трансформацію українського законодавства у відповідність стандартам ЄС.
Україна та Молдова: як обійти угорське вето
Після парламентських виборів у Молдові, де перемогла проєвропейська партія PAS, європейські інституції та уряди країн-членів дедалі активніше обговорюють способи подолати блокаду Угорщини щодо вступу України та Молдови до ЄС. Обидві країни “пов’язані” в процесі інтеграції: рішення щодо відкриття переговорних кластерів для України автоматично залежить від просування Молдови, і навпаки.
Відкриття кластерів наразі потребує одностайної згоди всіх 27 держав – членів. План президента Європейської Ради Антоніо Кошти передбачає, що запуск переговорних кластерів можна дозволити за кваліфікованою більшістю голосів, тоді як остаточне ухвалення рішень усе ще вимагатиме одностайності. Такий механізм дозволяє Україні не гальмувати реформи через політичне вето однієї країни і демонструвати прогрес у впровадженні стандартів ЄС.
Дипломати та українські посадовці підкреслюють, що зараз критично використати “історичний момент” для євроінтеграції: чим швидше відкриються переговорні кластери, тим ефективніше Україна зможе просувати реформи та підтвердити готовність до членства, незалежно від тимчасових політичних перешкод у ЄС.
Україна опинилася на переломному етапі євроінтеграції: завершення скринінгу законодавства відкриває шлях до переговорних кластерів і практичних кроків на шляху до членства в ЄС. Попри зовнішні перешкоди – угорське вето, складний міжнародний фон і вимоги до реальних реформ – країна демонструє безпрецедентний прогрес. Відкриття кластера №1 стане сигналом того, що європейська спільнота готова підтримати Україну не лише декларативно, а й через конкретні дії, а для Києва це шанс закріпити стратегічний курс на ЄС і прискорити внутрішні трансформації.
