Віртуальна реальність стрімко захоплює наш світ, пропонуючи можливість спілкуватися, працювати та навіть закохуватися, не виходячи з дому. Ввімкнув комп’ютер – і ти вже в іншому світі, серед друзів, у бездоганно створеному оточенні, де все так, як подобається саме тобі. Все більше людей починають сприймати віртуальну реальність більше, ніж розвагу. Це нова реальність, в якій можливості безмежні. Але чи зможе цей віртуальний світ замінити справжнє людське спілкування? І що відбувається з нашою здатністю будувати стосунки, якщо ми обираємо спілкування через VR замість реальних зустрічей? Невже ці віртуальні стосунки стануть новою нормою у суспільстві? Чи принесуть вони більше користі, звільняючи нас від обмежень реального світу, або, навпаки, позбавлять глибини й справжніх емоцій, зануривши нас у безодню соціальної ізоляції? У той час, як одні вбачають у віртуальній реальності майбутнє людських взаємин, інші занепокоєні тим, що реальність може остаточно втратити свою цінність.
Популярність віртуальної реальності в цифрах
Ми живемо в епоху, коли Інтернет та соціальні мережі вже стали невід’ємною частиною життя. Кожного дня люди з будь-якого куточку світу спілкуються, обмінюються новинами, діляться враженнями буквально за лічені секунди.
За даними дослідження DataReportal, в Україні налічується 29,64 млн активних інтернет-користувачів, що становить 79,2% населення. 82% користувачів обов’язково мають акаунт хоча б в одній із соцмереж. Кількість користувачів соцмережами збільшилася на 5,6% за минулий рік і продовжує зростати. Серед найпоширеніших причин використання інтернет-ресурсів респонденти назвали:
- пошук інформації – 60,9%;
- підтримку зв’язку з рідними та друзями – 56,6%;
- перегляд відео та фільмів – 52,3%;
- перегляд новин – 51,9%.
За даними звіту Digital 2024 Global Overview Report, 65% населення України активно користується соцмережами. 38,5% користувачів зазначили, що в такий спосіб просто вбивають час.
До топу популярних інтернет платформ відносять:
- Facebook – 3 млрд користувачів;
- YouTube – 2,4 млрд користувачів;
- WhatsApp та Instagram – по 2 млрд користувачів;
- TikTok – 1,5 млрд користувачів;
- Telegram – 800 млн користувачів.
За підрахунками вчених мінімальний час перебування користувача у соцмережах становить 3 год. При чому варто зазначити, що майже кожен користувач починає свій день з перегляду інформації у сомережах та й протягом дня відвідує свою сторінку не менше двох разів.
За даними Statista, у США нараховується близько 30,4 мільйонів користувачів ресурсів віртуальних знайомств. Ця чисельність має тенденцію зростати. Очікується, що до кінця 2024 року понад 35 мільйонів американців та 277 мільйонів людей у всьому світі вдаватимуться до пошуку партнера для романтичних стосунків через Інтернет.
Як показує статистика, мають намір одружитися після онлайн знайомств лише 42% користувачів додатків для знайомств і лише 13% таких знайомств закінчуються шлюбом.
Нещодавно Міністерство цифрової трансформації спільно з Мін’юстом запустило функцію одруження онлайн через додаток “Дія”. Нова послуга відразу здобула популярність серед користувачів додатку. Лише за перші три дні від запуску було зроблено понад 416 тис пропозицій оформлення шлюбу. З них – 50 тис мають позитивну відповідь.
За даними Мінцифри, 1247 пар подали заяви про шлюб, а 197 пар вже одружилися під час запуску бета-тесту послуги.
“Завдяки шлюбу онлайн військові та пари, які перебувають далеко одне від одного, зможуть одружитися попри обставини, відстань між містами або навіть країнами”, – пояснює користь новоствореної функції голова Мінцифри Михайло Федоров.
Вочевидь, що такими темпами нова функція одруження вже стає популярним трендом в українському суспільстві. А Інтернет простір, навіть, почали заполоняти новенькі меми, де висміюють віртуальне весілля, на якому онлайн-тамада розповідає про знайомство молодят у Tinder для гостей у Zoom. А потім всі разом розрізають весільного торту у програмі СapCut. Але, як то говорять, що в кожному жарті є доля правди, і від усвідомлення цього стає моторошно. Невже дійсно скоро настане той час, коли людям достатньо буде лише в один клік створити сім’ю, а далі все життя спілкуватися за допомогою смайликів та зустрічей у Zoom чи Viber?
Створення функції одруження у додатку “Дія” – це водночас і революційний крок, і певна втрата людського тепла. Неможливо не помітити всю зручність даної функції. Адже тепер не потрібно бігти до РАЦСу, стояти у чергах чи заповнювати нескінченні паперові форми. Все стає швидким, зручним, доступним у кілька кліків. У сучасному світі, де час – найцінніший ресурс, це рішення виглядає як ідеальна відповідь на виклики сьогодення. Замість того, щоб перейматися бюрократією, люди можуть сконцентруватися на своєму майбутньому.
Але водночас є відчуття, що ми втрачаємо щось важливе. Одруження – це не просто юридичний акт, це подія, яка має бути сповнена емоціями, хвилюванням, урочистостями, які будуть спогадами на все життя. Ті ж перші кроки до шлюбу – спільне заповнення заяви, нервове очікування дня реєстрації – стають спрощеними, майже механічними. Одним кліком у смартфоні втрачається частина магії цього моменту. Все, що колись було пронизане хвилюванням і радісним очікуванням, може стати просто черговою справою у списку завдань на день.
Функція одруження онлайн корисна і практична, але водночас вона вбиває ті тонкі, невидимі ниточки емоцій, які створюють справжнє значення шлюбу. Рішення, що колись було результатом глибоких почуттів і переживань, може тепер виглядати як черговий пункт у цифровому житті. Можливо, функція реєстрації і є ефективним рішенням, але чи не втрачаємо ми разом із цим частину своєї душі, перетворюючи, навіть, найінтимніші рішення на механічні кліки?
Диджиталізація кохання у зарубіжних країнах
Очевидно, що соціальні мережі стали чи не найголовнішим помічником у створенні сучасних романтичних відносин. У розвинених країнах кожна п’ята пара сформувалася через те, що майбутні партнери знайшли одне одного саме на просторах Інтернету.
Так, у США соцмережі значно впливають на формування і розвиток відносин. Десята частина офіційно зареєстрованих подружніх пар у США утворилася завдяки знайомству в соціальних мережах. Основними майданчиками для знайомств стали Tinder, Bumble, Hinge та інші додатки, які об’єднують мільйони користувачів. Люди, які не мають часу знайомитися у громадських місцях, або просто соромляться, мають можливість познайомитися, переглядаючи акаунти з усією необхідною інформацією один про одного. Однак, у таких знайомств є і недоліки . Наприклад, культура “свайпів”, коли звикаєш гортати акаунти, наче сторінки книги, іноді веде до поверхневих відносин, де партнерів часто змінюють, не занурюючись глибше в емоції. Хоча, непоодинокі випадки, коли соцмережі дозволяють парам бути ближчими, підтримуючи спілкування на відстані.
Французи, відомі своєю увагою до романтики, також адаптували соцмережі до сучасного кохання. Facebook та Instagram дозволяють їм ділитися своїм особистим життям, включаючи стосунки, але тут також є певна “цифрова етика”. Вони часто обирають приватність у мережах, уникаючи занадто великої публічності своїх романтичних моментів, прагнучи залишити інтимні стосунки приватними.
Індія взагалі демонструє унікальний досвід, де соціальні мережі допомагають змінювати традиційні підходи до шлюбів. Платформи, на кшталт Facebook, допомагають молодим людям зустрічатися, обирати партнерів, що часто суперечить традиційному шляху “влаштованих шлюбів”, що є загальноприйнятим для країни. Соцмережі дають більше свободи для індивідуальних виборів, особливо серед молоді. Хоча такий підхід все ще стикається з опором від консервативних частин суспільства.
У скандинавських країнах соціальні мережі активно підтримують культуру рівноправних відносин. Соцмережі використовуються для відкритих і чесних дискусій про кохання, сім’ю і гендерні ролі. Платформи, такі як Instagram, часто стають простором для просування здорових стосунків, обговорення сексуальності та гендерної рівності.
Ймовірно, соцмережі дозволяють знаходити партнерів, навіть на великій відстані або в культурно закритих середовищах. Тепер відстань та бюрократія переможені. Але водночас швидкі рішення у додатках для знайомств можуть призводити до недовготривалих, поверхневих та, навіть, просто споживчих відносин серед людей, як до товару у магазині.
Крім того, соцмережі можуть створювати напругу через занадто публічні стосунки, лайки та коментарі сторонніх осіб. Канадські дослідники з Університету Гвельфа поставили 300 користувачам Facebook віком 17-24 років питання “чи ревнують вони, коли їхній партнер додає в друзі незнайому людину протилежної статі?” і дізналися, що найчастіше відчувають ревнощі жінки, а самі соцмережі сприяють зростанню занепокоєння щодо якості романтичних відносин.
Якби такі онлайн щасливі шлюби не почали закінчуватися взаємними претензіями та швидкими розлученнями на фоні такої публічності. Та й користі від онлайн спілкування мало. Люди можуть почати більше цінувати онлайн-спілкування, ніж реальні емоційні контакти.
Здавалося б, віртуальні стосунки мають безліч переваг. У віртуальній реальності ви можете бути ким завгодно. Неважливо, як ви виглядаєте або які комплекси тримають вас в реальному житті — у віртуальному світі всі рівні. Там ви можете створити ідеальну версію себе, спілкуватися з людьми з різних куточків світу, відвідувати екзотичні місця, не виходячи з дому. Це наче втеча від буденності та обмежень, які накладає на нас фізичне тіло та суспільні норми.
Соціальні платформи VR дозволяють будувати дружні або навіть романтичні стосунки без страху відмови чи незручності. Люди, які зазнають труднощів у реальному житті, зокрема через сором’язливість чи соціальні фобії, знаходять у VR новий спосіб взаємодії зі світом. Це звучить майже як революція у людських стосунках.
Але чи не є це просто ілюзією? Віртуальна реальність, попри всі свої переваги, не може замінити справжніх людських емоцій і фізичної присутності. Дослідження показують, що реальне спілкування, контакт очей, дотик та спільний час мають величезне значення для нашого емоційного стану. Люди, які занурюються у віртуальне життя, ризикують втратити ці важливі аспекти соціальної взаємодії, залишаючись фізично відчуженими навіть тоді, коли вони “поруч” із сотнями людей у віртуальному світі.
Тож діджиталізація стосунків створює комфортну, але небезпечну пастку. У гонитві за ідеальним світом ми можемо втратити здатність взаємодіяти в реальності. Віртуальні стосунки не мають тієї глибини, яку можуть запропонувати реальні відносини. Уявіть, що ваше життя наповнене зустрічами у віртуальних барах, парках, а ваші друзі — лише аватари на екрані. Чи відчуєте ви справжню підтримку у складні моменти? Чи можуть обійми у віртуальній реальності замінити реальне тепло людського тіла?
Суспільство ризикує опинитися у ситуації, коли віртуальні стосунки стануть новою нормою. Це загроза, яка може призвести до масової ізоляції, коли люди втратять інтерес до реального світу. Відсутність справжньої взаємодії призведе до емоційної апатії та відчуженості. Навіть ті, хто успішно адаптується до віртуального світу, можуть втратити здатність будувати справжні, глибокі відносини.
Сьогодні, коли сучасний світ стрімко змінюється, ми стоїмо перед вибором: прийняти віртуальну реальність як нову форму спілкування чи боротися за збереження справжніх людських взаємин. Технологія надає нам неймовірні можливості, але ми повинні пам’ятати, що людяність не можна замінити пікселями. Віртуальна реальність може бути доповненням до нашого життя, але не його заміною.
