Сумнівні перспективи репарацій для України

Заморожені активи Росії на Заході розподілені нерівномірно: $6 млрд у США, понад $200 млрд у ЄС. Їх передача Україні розглядається як виплата репарацій, право на які Київ отримав за резолюцією ГА ООН. За оцінками Світового банку, відновлення України потребує щонайменше $411 млрд.

Влітку 2023 року робоча група ЄС визнала незаконною конфіскацію російських $200 млрд активів, не побачивши «надійного правового механізму». Група запропонувала реінвестувати кошти з передачею прибутку Україні. Однак цей варіант несе «юридичні перешкоди» і ризики для фінстабільності ЄС. Другий варіант – інвестування активів європейськими компаніями з відрахуваннями прибутку Києву через ЄС, що менш ризиковано юридично. На початок 2023 року прибуток від заморожених активів Росії становив €750 млн, які ЄС планує передати Україні.

У США дискусія про російські активи йшла своїм шляхом. Законопроєкт REPO від лідерів республіканців дозволяє президенту конфіскувати російські мільярди і передати їх Україні. Незважаючи на початкову двопартійну підтримку в Конгресі, Білий дім скептично поставився до ініціативи. Висловлювалися побоювання, що це спровокує інші країни, недружні США, вивести резерви з доларів, підірвавши вплив Америки.

Серйозніша проблема – такий закон буде розцінений більшою частиною світу як кричуще лицемірство. Після початку російської операції Захід заявив про підтримку України як оплоту «міжнародного правопорядку». Але багато хто не згоден – вважають, що США діють за власним свавіллям. Конфіскація за спецзаконом лише переконає скептиків в американському лицемірстві і відштовхне «Глобальний Південь».

Раніше в адміністрації вважали, що REPO – неправильна відповідь на питання: чи зможуть волелюбні країни зупинити агресора, не порушивши власних принципів? Однак у січні 2024 року Байден підтримав законопроєкт, а інформаційне агентство Bloomberg закликало змінювати міжнародні правила, процитувавши Гарольда Джозефа Ласкі: «Якщо джентльмен не може виграти за правилами, він їх змінює». У момент написання цього матеріалу надійшло повідомлення, що Сенат США підтримав пакет законів допомоги Україні та Ізраїлю, куди входить також і закон REPO. В адміністрації Байдена заявили, що президент негайно підпише закон, щойно він ляже на його стіл. Однак чи означає це те, що він буде реалізований на практиці? Нещасливий досвід із законом про ленд-ліз, підписаний Байденом 9 травня 2022 року, але так ніколи й нереалізований, застерігає нас від невиправданого оптимізму.

Тим часом у Європі лунають протилежні сигнали. Глава ЄЦБ Крістін Лагард заявила, що передача заморожених російських $260 млрд активів Україні несе юридичні ризики і може підірвати економічну стабільність і міжнародний правопорядок, пише FT. Лагард зазначила, що бачила 4 пропозиції обійти «серйозну юридичну перешкоду», але всі вони проблематичні. Вона також вказала, що позиції євро в міжнародних фінансах слабкіші за доларові.

FT пише, що слова Лагард вказують на «трансатлантичний розкол» через наміри США залучити російські заморожені мільярди для України через доходи від їх інвестування. Раніше глава ЄЦБ заявляла, що вилучення активів юридично складне, незважаючи на підтримку допомоги Києву, – джерела та умови фінансування мають поважати міжнародне право.

На відміну від стриманої позиції фінансових експертів і юристів, глави провідних європейських держав випромінюють більший оптимізм. У березні на зустрічі канцлера ФРН Шольца, президента Франції Макрона і прем’єр-міністра Польщі Туска було заявлено про створення західними союзниками України коаліції із забезпечення Києва далекобійною артилерією. Також вони мають намір використовувати доходи від заморожених російських активів для закупівлі озброєнь для української сторони, повідомив канцлер Німеччини Олаф Шольц.

«Цілком зрозуміло, що ми підтримуємо Україну, і також зрозуміло, що ми самі не перебуваємо у стані війни з Росією, – заявив Шольц на пресконференції після зустрічі у форматі “Веймарського трикутника” в Берліні. – Нашою спільною метою було і залишається забезпечення того, щоб Україна могла ефективно протистояти російській агресії».

Президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що Париж, Берлін і Варшава єдині в підході не допустити перемоги Росії у війні, але й не прагнуть до прямого конфлікту з Москвою. «Ми продовжуватимемо підтримувати Україну та її народ стільки, скільки буде потрібно, і ніколи не будемо провокувати ескалацію, як робили з першого дня», – сказав він.

Таким чином, стало зрозуміло – не йдеться про пряму передачу російських активів Україні. А останнє зауваження про уникнення ескалації можна поширити і на фінансову сферу. Росія вже попередила Захід про можливі заходи у відповідь. 23 квітня спікер Ради Федерації Матвієнко заявила, що конфіскація російських активів зруйнує світову економіку, буде незаконною, і в Європі це розуміють. Вона пообіцяла жорстку адекватну відповідь – відповідний законопроєкт уже готовий.

Резюмуючи, можна припустити, що Захід триматиме питання репарацій і передання заморожених російських активів Україні в підвішеному стані «так довго, скільки необхідно».

АВТОР: Марат Якупов