Світовий індекс невизначеності сягнув рекордних показників за останні 36 років: що це означає для економіки

Поки уряди країн, ринки й великі компанії намагаються вдавати, що чергову хвилю нестабільності економіки можна перечекати, Світовий індекс невизначеності показує значно жорсткішу річ. Світ застряг у стані, де ризик перестав бути винятком і став звичним середовищем для торгівлі, інвестицій і політичних рішень. Після пандемії, фінансової кризи 2008 року, терактів 11 вересня, війни в Іраку і повномасштабного вторгнення Росії в Україну могло здаватися, що межі глобальної тривоги вже відомі, але дані за 2025‒2026 роки це уявлення зруйнували. Сучасний рекордний показник WUI показує, що світова економіка живе без зрозумілого горизонту, а в такому середовищі дорожчає кожне рішення, слабшає готовність вкладати гроші, гальмується відбудова і зростає ціна будь-якої помилки.

Світовий індекс невизначеності оновив історичний максимум

За даними групи експертів Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Стенфордського університету, які щоквартально оновлюються, станом на 19 квітня 2026 року, Світовий індекс невизначеності (WUI) сягнув рекордних з 1990 року показників. Тобто за останні 36 років він вийшов на рівень, для якого вже замало звичного слова «сплеск». Зараз світ спостерігає не разовий стрибок, який ринки переживають і поступово залишають позаду, а довгу смугу напруги, яка не відступає квартал за кварталом. Так, у першому кварталі 2026 року WUI становив 81 872 пункти, у четвертому кварталі 2025 року — 94 947, у третьому кварталі 2025 року — 106 862, у другому кварталі 2025 року — 80 038.

Слід зазначити, що найгостріший зміст цих даних відкривається в послідовності кварталів. У I кварталі 2026 року WUI був на рівні 81 872 пункти, у IV кварталі 2025 року — 94 947 пунктів, у III кварталі 2025 року — 106 862 пункти, у II кварталі 2025 року — 80 038 пунктів. Пункти в індексі означають не математичний показник «концентрації тривоги» в офіційних економічних звітах. Розроблений алгоритм підраховує, яку частку від загальної кількості слів займає слово «невизначеність», після чого множить цей мізерний результат на мільйон для отримання цілого числа. Фактично ці пункти є шкалою гучності: вони не вимірюють гроші чи товари, а показують, наскільки часто професійні аналітики сигналізують бізнесу про непередбачуваність ситуації, де зростання цифри вказує на те, що світ стає менш зрозумілим для інвесторів.

Якщо порівняти останній рік з попередніми глобальними потрясіннями, стає видно, що світ увійшов у тяжчий і довший період нестабільності, ніж той, який переживав у попередні десятиліття. Під час COVID-19 у 2019‒2020 роках показник WUI був на максимумі у 55 685 пунктів. На глобальну світову кризу 2008‒2009 років індекс відреагував зростанням до 21 794 пунктів. Під час війни в Іраку, початок якої припав на 2003 рік, рівень невизначеності виріс до 34 455 пунктів. Через теракти 11 вересня 2001 року WUI підскочив до 25 156 пунктів. Початок повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році спровокував зростання індексу до 29 344 пунктів.

Порівняння цих значень з кварталами 2025‒2026 років не залишає місця для двозначності. Мінімум останнього року, а це 80 038 пунктів у II кварталі 2025 року, виявився на 24 353 пункти вищим за максимум пандемії, на 58 244 пункти вищим за пік глобальної фінансової кризи 2008‒2009 років, на 45 583 пункти вищим за рівень війни в Іраку, на 54 882 пункти вищим за позначку після терактів 11 вересня і на 50 694 пункти вищим за показник після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Пік III кварталу 2025 року, тобто 106 862 пункти, робить цей розрив ще різкішим: це на 51 177 пунктів вище за максимум COVID-19, на 85 068 пунктів вище за кризу 2008‒2009 років, на 72 407 пунктів вище за війну в Іраку, на 81 706 пунктів вище за теракти 11 вересня і на 77 518 пунктів вище за початок великої війни проти України.

З цих зіставлень випливає річ, яку не видно, якщо дивитися лише на окрему велику подію. Попередні кризи били по світовій економіці сильно, але кожна з них мала відносно чіткий центр: теракти 11 вересня були конкретним шоком безпеки, війна в Іраку — конкретним воєнним зламом, криза 2008‒2009 років — фінансовим обвалом, пандемія — глобальним медико-економічним шоком, початок повномасштабного вторгнення в Україну — різким геополітичним ударом по Європі та світових ринках. Однак останній рік виглядає інакше, бо індекс вийшов на рекорд не через одну подію, а через нашарування кількох чинників, які одночасно підвищують нестабільність.

У даних WUI цими чинниками є: складна ситуація у геополітиці, торговельні війни, нові військові конфлікти. У такому поєднанні вони створюють якісно інший тип тиску на світову економіку. Геополітична нестабільність руйнує довіру до довгих політичних домовленостей, торговельні війни ламають звичні маршрути торгівлі й підвищують нервозність у міжнародному бізнесі, а нові військові конфлікти постійно додають ризик, який неможливо швидко прибрати з розрахунків. Коли ці процеси збігаються в часі, невизначеність уже не виглядає як реакція на одну кризу, після якої система поступово повертається до рівноваги. Вона стає тривалим середовищем, у якому доводиться жити і державам, і ринкам, і компаніям.

Тому рекорд WUI за останній рік важливий не як винятково статистичний факт, а показник зміни самої структури глобальної нестабільності. Через неї високий рівень WUI дедалі частіше з’являється у звітах світових аналітиків як один з ключових сигналів майбутніх ризиків для країн та їхніх економік. Логіка тут досить пряма: чим вищий рівень невизначеності, тим слабші інвестиції, повільніше зростає світова економіка і сильніше коливаються фінансові ринки. Коли бізнес не розуміє, якими будуть торговельні правила, коли уряди змінюють політичні пріоритети, а конфлікти розширюють коло загроз, капітал йде в обережність, а вона в такому масштабі вже сама починає гальмувати економічну динаміку.

У підсумку WUI показує, що минулі глобальні потрясіння були важкими, але вони не доводили світову економіку до такого рівня рекордної невизначеності, який тримався б від II кварталу 2025 року до I кварталу 2026 року в межах від 80 038 до 106 862 пунктів. Останній рік виявився особливим тому, що кілька великих джерел нестабільності злилися в один довгий період тиску.

Як влаштований Світовий індекс невизначеності і чому до нього прислухаються

Світовий індекс невизначеності з’явився у 2018 році як спроба виміряти те, що звичайна економічна статистика часто показує із запізненням. Валового внутрішнього продукту, інфляції чи безробіття замало, коли треба зрозуміти, в який момент у світовій економіці починає руйнуватися передбачуваність. Тому економісти Міжнародного валютного фонду Хітеш Ахір і Давіде Фурчері разом з професором Стенфордського університету Ніколасом Блумом створили індекс, який мав дати спільну шкалу для 143 країн і показати, де невизначеність уже стала економічним чинником, хоча офіційна статистика ще не встигла це повністю відобразити.

В основі цього індексу лежить не підрахунок грошей, виробництва чи цін, а текстовий аналіз професійних аналітичних звітів Economist Intelligence Unit. При цьому для кожної країни беруть квартальні огляди, які готують для інвесторів і великого бізнесу, а далі алгоритм рахує, як часто в цих текстах з’являються слова, пов’язані з невизначеністю. Після цього кількість таких згадок співвідносять із загальним обсягом тексту. Що частіше аналітики пишуть про невизначеність, то вищим стає індекс.

Як вже зазначалося, пункти WUI не означають відсотків, доларів або кількості криз. Це індексні одиниці, в які переводять частоту згадок про невизначеність у звітах. По суті, вони показують, наскільки часто професійні оглядачі економіки змушені фіксувати нестійкість, брак ясності і складність прогнозу. Коли значення індексу різко зростає, це означає те, що середовище для економічних рішень стало значно менш зрозумілим.

Сильний бік цього підходу полягає в тому, що він дозволяє побачити кризу ще до того, як вона повністю проступить у традиційних показниках. Бізнес, інвестори й уряди спочатку стикаються з неясністю, відкладають рішення, переглядають ризики, обмежують вкладення, і лише потім ці процеси переходять у слабше зростання, падіння інвестицій або нервозність ринків. У такому сенсі WUI вимірює не саму кризу, а момент, коли професійне середовище вже перестає вірити у стабільний сценарій. Через це індекс в світі вважають вкрай корисним і важливим як ранній сигнал, бо він показує, де передбачуваність слабшає швидше, ніж це встигає відбитися у звітності держав.

Слід зазначити, що WUI відрізняється від інших індексів невизначеності своїм масштабом. До його появи подібні інструменти здебільшого стосувалися окремих великих економік, передусім Сполучених Штатів чи Британії. Новий підхід дав змогу порівнювати країни між собою за єдиною методикою, а також бачити, як один шок розходиться світом. Якщо, наприклад, торговельне рішення великої держави, воєнний конфлікт або політичний перелом запускають хвилю тривоги далеко за межами країни-джерела, WUI це показує значно швидше, ніж багато інших індикаторів.

Історія стрибків WUI теж пояснює, чому цей показник став важливим для великої аналітики. Найсильніші хвилі зростання він фіксував після терактів 11 вересня, під час Brexit, на тлі торговельної війни США і Китаю, у період пандемії COVID-19, після вторгнення Росії в Україну. У кожному з цих випадків індекс реагував на моменти, коли світова економіка втрачала ясність щодо правил, маршрутів торгівлі, безпеки, цін і політичних рішень.

Що означає останній показник WUI для економіки України

Для української економіки останнє значення Світового індексу невизначеності важливе тому, що воно показує загальне зовнішнє середовище, в якому Україна змушена працювати, торгувати, залучати гроші і планувати відновлення. Показник у 81 872 пункти в I кварталі 2026 року, навіть після вищих значень у другій половині 2025-го, не є сигналом полегшення. Він означає, що світова економіка залишається в зоні дуже високої нервозності, а отже, для України зберігається середовище, де будь-яке рішення про інвестиції, кредити, страхування ризиків і довгі контракти ухвалюються значно обережніше, ніж у спокійніші періоди.

Найперше такий показник б’є по тих сферах, де Україна залежить від зовнішнього світу найбільше. Коли глобальна невизначеність тримається на рівні, що перевищує піки пандемії, фінансової кризи 2008 року і початку великої війни 2022 року, міжнародний капітал стає вибірковішим, дорожчає страхування ризиків, а довгі вкладення відкладають до кращої видимості. Для України це особливо чутливо, бо економіка воєнного часу потребує не лише поточної підтримки, а й великих рішень на роки вперед — від виробництва і логістики до енергетики, інфраструктури й відбудови.

Крім того, не менш важливий сигнал стосується зовнішньої торгівлі. Коли світовий індекс невизначеності стоїть так високо, це зазвичай означає, що головні економіки світу гірше бачать власний горизонт зростання, обережніше закуповують сировину, нервовіше реагують на зміни цін і частіше переглядають торговельні умови. Для України, яка сильно залежить від експорту, це означає складніший ринок збуту: слабша передбачуваність попиту, вища чутливість до коливань цін і більший ризик того, що зовнішні партнери затримуватимуть рішення або змінюватимуть умови вже в процесі.

Окремо цей індикатор подає дуже неприємний сигнал для теми відбудови, яка так необхідна Україні. Велика відбудова потребує не лише грошей, а й довіри до майбутнього, тоді як високий WUI якраз показує, що глобальна довіра до передбачуваних сценаріїв ослаблена. У таких умовах Україні важче розраховувати на швидкий перехід від коротких рішень до довгих, від аварійного фінансування до системних вкладень, від підтримки виживання до підтримки розвитку. Інакше кажучи, навіть якщо політична підтримка України зберігається, глобальне тло все одно робить великі економічні рішення повільнішими, дорожчими і жорсткішими за умовами.

Водночас через цей самий показник по-іншому виглядає і питання держбюджету. За високої світової невизначеності країни-донори, міжнародні фінансові центри і великі інвестори самі живуть у режимі перегляду ризиків, а це означає, що будь-яка допомога, кредити чи нові фінансові механізми для України проходять через складніше середовище рішень. Такий фон не означає автоматичного згортання підтримки, але він означає інше: кожне нове зобов’язання стає політично чутливішим, фінансово дорожчим і процедурно повільнішим, ніж у світі з нижчим рівнем невизначеності.

Ще один сигнал стосується валютної, цінової та енергетичної вразливості. Коли в світі зростає невизначеність, сировинні, енергетичні та логістичні ринки, як правило, реагують сильнішими коливаннями. Для України це важливо тому, що будь-які різкі зміни у вартості енергії, перевезень, імпорту критичних товарів або зовнішнього попиту швидше переходять у внутрішній економічний тиск. У воєнній економіці такий ефект відчувається гостріше, бо запас міцності нижчий, а простір для помилки у бюджеті, торгівлі й макрофінансовій політиці значно вужчий.

На тлі цього останній показник WUI подає для України подвійний сигнал – з одного боку, він не такий екстремальний, як пік III кварталу 2025 року, коли індекс сягнув 106 862 пунктів. Отже, світова тривога знаходиться вже не на абсолютному максимумі останнього року. З іншого боку, рівень 81 872 пункти все одно настільки високий, що говорити про нормалізацію не приходиться. Звідси випливає і найточніше значення цього індикатора для України: жодна криза в минулому не доводила світову економіку до таких рекордів тривоги, як протягом останнього року.

Для української економіки це означає, що сучасне середовище є несприятливим для довгих ставок, швидкого розширення інвестицій і спокійного планування зовнішніх потоків. У цій ситуації відбудова, інвестиції, експорт і бюджетна стійкість залежатимуть не лише від внутрішніх рішень, а й від того, наскільки нестабільним залишатиметься світ довкола.