Харків є містом, яке за три роки війни перетворилося на символ витримки й незламності. Але разом з постійними атаками місто змушене жити під нескінченним завиванням сирен. Повітряні тривоги стали звичним тлом життя харків’ян, а їхня частота перевищила всі можливі межі – 2113 разів лише за один рік. Проте лише 455 з них дійсно стосувалися самого Харкова. Всі інші — загроза для області, яка паралізувала місто, змушуючи людей і бізнес раз за разом переривати роботу. При цьому вони змушені не ховатися в укриттях, а годинами стояти біля зачинених дверей установ.
Про необхідність диференційованої системи оповіщення говорили давно, але її впровадження розтяглося на роки. Лише 22 лютого мер міста Ігор Терехов заявив, що Харків став першим містом в Україні, де запрацювала роздільна система сигналів повітряної тривоги.
“Сьогодні в Харкові запрацювала нова, диференційована, система оповіщення про повітряні тривоги. Відтепер сигнали чітко розділяються: окремо для міста та окремо для області.
Ми стали першими в Україні, хто взявся за реалізацію подібного проєкту. Адже розуміли: чим точніше буде визначена загроза, тим ефективніше працюватиме економіка та, відповідно, зменшуватиметься психоемоційне навантаження на людей.
Лише за минулий рік у Харкові прозвучало 2113 сигналів повітряної тривоги – це 156 днів життя під сиренами. Однак з них лише 455 сигналів (62 доби) стосувалися безпосередньо міста. Впʼятеро менше!
Ця система – крок до більшої стабільності в усіх сферах життєдіяльності. Бізнес, банки, держустанови та сфера послуг працюватимуть довше, без зайвих перерв. А головне: якщо лунає сигнал, усі знатимуть – небезпека реальна, і треба негайно прямувати в укриття.
Впровадження диференційованої системи стало можливим завдяки багатомісячній спільній наполегливій роботі десятків фахівців: інженерів, військових ППО та РТВ, ДСНС, ІТ компанія Stfalcon та компанія Ajax Systems і представників інших служб. Кожен з них зробив важливий внесок у нашу безпеку.
Сьогоднішній день – черговий доказ того, що ми не просто живемо в умовах війни, а адаптуємося, зміцнюємося й рухаємося вперед”, – написав Ігор Терехов у своєму Телеграм-каналі.
Нова система оповіщення мала б допомогти містянам краще розуміти, коли загроза реальна, а бізнесу та державним установам – працювати ефективніше. Однак замість полегшення ситуації багато харків’ян помітили лише новий рівень гучних оповіщень, при чому під час загрози не тільки для міста, але й і області. Ще задовго до офіційного запуску нової системи мешканці міста продовжують чути як старе оповіщення, так і нове з гучним голосовим супроводом. Тобто, сирени стали ще гучнішими та ще частішими.
Фактично, люди зараз живуть майже під постійними сиренами, навіть якщо безпосередньої загрози немає. Це викликало шквал обурення в соцмережах. Ось лише деякі коментарі, які яскраво відображають загальні думки харків’ян:
“Тепер сирени чути ще голосніше, і від цього тільки гірше! Ми розуміємо, що війна, але жити у постійному страху просто неможливо.”
“Я працюю в центрі міста. Іноді тривога лунає для області, але ми не знаємо, чи стосується це нас. Бізнесу обіцяли полегшення, але поки що все навпаки.”
“Люди вже й так змучені, а тепер нас просто добивають цими сиренами. Це не допомагає, а лише додає стресу”.
“Так, результат помітний, але навіщо встановили сирену на житловому будинку, ще й з голосовим повідомленням?!”.
“Нова пошта” не дотримується скасування повітряних тривог у місті. Все одно відділення залишаються зачиненими до скасування тривоги по всій Україні”.
“Дякуємо за те, що ми тепер взагалі не спимо, і це ще вікна навіть не відкриті”.
“Ця сирена — ультразвук, це шкідництво, яке оглушує. Треба її скасувати, це лише шкода здоров’ю”.
“Садист на всю гучність вмикає цю нервомоталку вночі. Три роки і так не спимо, а тепер взагалі немає спокою ні на хвилину”.
“Результат такий, що люди скоро збожеволіють від цієї тривоги. Тільки повні виродки могли таке встановити й так знущатися з людей, особливо в центрі міста. Сирена виє що на область, що на місто, коли летить — нічого не змінилося. За це знущання над людьми ви ще відповісте, а тим, кому вона заважає, сказали дзвонити й скаржитися в службу 1545 та 1562”.
“Треба подавати до суду всім за зіпсоване здоров’я через цей місяць пекла, яке вони влаштували. Мені особисто обіцяли зробити її тихішою, всі служби, куди я зверталася щодня, або замінити її на стару. Ніхто нічого не робить і продовжують знущатися над людьми. Просто сволочі, іншого слова немає. І ще вони подумають про питання ментального здоров’я людей? Ми три роки якось жили під бомбардуваннями зі старою сиреною — і нічого. Це, напевно, щоб остаточно добити людей. У жодному місті ніхто не змінював тривогу на таке божевілля, тільки в Харкові”.
“Окрема “подяка” від військових після контузій і від батьків дітей, які тепер бояться виходити на вулицю, та від власників тварин, які стали дико лякатися. Думаю, скоро цю проблему піднімуть журналісти Харкова і всі, кого це втомило, скажуть своє слово”.
“Мені теж дуже цікаво, як людям у цьому будинку, де стоїть сирена, і в сусідніх із ним живеться. Але найбільше мене хвилює, як буде спати моя дитина з відкритим вікном”.
“Сирена біля 11-ї поліклініки, у радіусі 2 км спати неможливо. Особливо “приємно”, коли відбій о 4 ранку, коли всі вже 5 годин як сплять”.
“Хотілося б дізнатися, куди звертатися з цього приводу. Виходить, що ми витримали тут три роки, а тепер доведеться їхати у глухе село, бо моя донька і я просто не зможемо спати”.
“Мене теж це турбує, тому напишу тут. Стара Салтівка, вулиця Ферганська. Раніше було дуже добре чути сирену, але потім додумалися встановити її на сусідній дев’ятиповерхівці! Хто взагалі розробляв і затверджував ці нові нормативи? Ці люди адекватні? На вулиці по телефону неможливо почути співрозмовника. Це якийсь новий вид знущання над харків’янами. Треба колективну петицію писати, щоб було якомога більше скарг. Влітку жити тут буде неможливо”.
“Я до останнього не могла зрозуміти, що встановили на сусідній 16-поверхівці. Навіть не могла уявити, що можна так знущатися над людьми”.
“Мені теж дуже цікаво, як людям у цьому будинку живеться. Я у сусідньому — і я просто в шоці. Але найбільше мене хвилює, як буде спати моя дитина з відкритим вікном”.
“Хотілося б дізнатися, куди звертатися з цього приводу. Виходить, що ми витримали тут три роки, а тепер доведеться їхати у глухе село, бо моя донька і я просто не зможемо спати”.
Хоча міська влада та особисто мер Ігор Терехов стверджують, що нова система працює ефективно, залишається відкритим питання: чи не перетвориться вона на черговий фактор психологічного тиску для харків’ян? Адже головна мета будь-якої системи оповіщення – не лише сигналізувати про небезпеку, а й не перетворювати повсякденне життя на нескінченний гул сирен. А поки місто розвиває нові технології, жителі Харкова чекають не лише диференційованого оповіщення, а й реального покращення якості життя навіть у таких складних умовах.
