ІА “ФАКТ” вже писало про те, що під час війни українська економіка страждає від масштабного виведення валюти за кордон через неповернення валютної виручки та фіктивного імпорту. Заступник голови НБУ Дмитро Олійник наголосив: експортери часто не отримують оплату за поставки, після чого зникають або закриваються, а фіктивний імпорт дозволяє переказувати валюту за кордон без реального постачання товарів. У 2023 році Україна недоотримала через ці махінації понад 8 мільярдів доларів, зокрема 1,8 мільярда — у зерновій галузі.
Нацбанк посилив валютний контроль: банки більше не можуть завершувати нагляд без реального надходження валюти, а закриття рахунків не звільняє від відповідальності. Водночас запроваджено виїзні перевірки банків, оновлено правила фінмоніторингу й розширено перевірку зовнішньоекономічних операцій. Проблема залишається системною і стосується не лише бізнесу, а й державних закупівель, а кошти найчастіше виводять у Польщу, Угорщину, Туреччину, ОАЕ та офшори.
Боротьба зі схемами виведення валюти в Україні переходить у гостру фазу
Відтепер за неповернення валютної виручки та фіктивний імпорт загрожують реальні санкції. Компаніям і їхнім керівникам може світити штраф до 100% суми операції, що не була проведена належним чином. А в окремих випадках — ще й кримінальна відповідальність за статтею 222-1 Кримінального кодексу України (“Маніпуляції на ринку цінних паперів” або “Умисне ухилення від повернення валютної виручки”). Порушникам загрожує до 3 років обмеження волі або штраф до 17 тисяч гривень із конфіскацією майна.
Уже є гучні справи, що доводять: державні органи взялися за проблему всерйоз. У квітні минулого року СБУ спільно з Бюро економічної безпеки викрили масштабну схему фіктивного імпорту сільгосппродукції. За даними слідства, через підставні компанії було виведено близько 50 мільйонів доларів США. У цій справі суд уже арештував рахунки 14 юросіб та ініціював процес конфіскації майна.
Ще один приклад: у грудні 2023 року було заблоковано діяльність великої групи компаній, які працювали через офшори в ОАЕ та на Сейшелах. Вони оформлювали фіктивні імпортні контракти й виводили кошти під виглядом передоплати за товари, які ніколи не прибували до України. Загальні втрати держави в цій справі оцінюються в понад 100 мільйонів гривень. Під арешт потрапило рухоме й нерухоме майно організаторів схеми.
Бюро економічної безпеки повідомляло, що загалом у 2023-2024 роках тільки за фактами неповернення валютної виручки відкрито понад 200 кримінальних проваджень. Частина з них передана до суду, де йдуть процеси щодо арешту активів і притягнення винних до відповідальності.
Український бізнес, який працює на експорт чи імпортує товари, у 2024-2025 роках отримав нові правила гри — жорсткіші, прискіпливіші, але необхідні в умовах війни.
Тепер валютний нагляд за експортними операціями завершується тільки тоді, коли валюта реально зайшла в Україну. Перекази в гривнях більше не рятують. Банки не мають права закривати валютний контроль просто тому, що компанія “закрила рахунок”. Без справжнього надходження валюти ніякого завершення процедури.
Для аграрного експорту НБУ навіть трохи послабив умови: у липні минулого року граничні строки розрахунків за поставку пшениці, кукурудзи, соняшника та інших товарів збільшили з 90 до 120 днів. Це дало аграріям більше часу на отримання грошей із-за кордону.
Водночас, щоб закрити лазівки для схем, держава ввела обмеження на використання валютних кредитів для купівлі цінних паперів. Тепер валютні кредити не можна використовувати для спекуляцій на фондовому ринку, що могло б дозволити непряме виведення грошей за кордон.
Є й нововведення для імпортерів. Тепер українські компанії можуть оплачувати імпорт товарів без обмеження термінів поставки, але тільки якщо платіж іде через державні експортно-кредитні агентства або іноземні держави. Також запроваджено ліміт: сума щомісячного переказу не може перевищувати 10% суми простроченої заборгованості за контрактом.
Ще одна зміна торкнулася репатріації дивідендів. Щоб вивести дивіденди за кордон, компанія повинна бути зареєстрована мінімум за рік до моменту переказу, а акції чи корпоративні права повинні перебувати у власності інвестора не менше 6 місяців.
Зросли вимоги і для банків. Вони мають перевіряти зовнішньоекономічні контракти не лише на наявність, а й на реалістичність умов: строки постачання, платоспроможність контрагентів, ризики фіктивності угод. Особливо уважно слідкують за компаніями, що раніше вже мали проблеми з неповерненням виручки.
Контроль без задушення: як держава захищає бізнес під час валютних обмежень
Під час запровадження жорстких валютних обмежень держава намагається не задушити тих, хто працює чесно. Нацбанк і уряд усвідомлюють: в умовах війни важливо ловити порушників, але водночас берегти добросовісний бізнес, який тримає економіку на плаву.
Щоб уникнути масових блокувань платежів і тиску на нормальні компанії, в Україні діє принцип “ризик-орієнтованого підходу”. Це означає: банки повинні прискіпливо перевіряти тільки підозрілі операції — передусім, із сумнівними контрагентами або незрозумілими схемами розрахунків. Для бізнесу з гарною репутацією процедура має бути максимально простою і швидкою.
Якщо банк все ж блокує платіж або відмовляється провести валютну операцію, бізнес має право боротися за справедливість. Подати скаргу можна через спеціальну форму на сайті НБУ або через фінансового омбудсмена. Банк зобов’язаний офіційно пояснити причину блокування. Якщо цього не зроблено або аргументи не витримують критики, Нацбанк має повноваження притягти фінустанову до відповідальності.
Держава наголошує на тому, що неправомірна затримка валютних платежів без вагомих підстав може бути розцінена як порушення прав споживачів фінансових послуг, що тягне за собою санкції для банку.
Є й позитивні кроки: тепер бізнес може заздалегідь консультуватися з банком або регулятором щодо планованих зовнішньоекономічних контрактів. Якщо компанія планує великий імпорт чи експорт, вона може заздалегідь уточнити, чи не буде проблем із платежем або валютним контролем.
Фіктивний експорт — реальна бідність: як валютні махінації б’ють по гаманцю українця
Коли українські експортери не повертають валютну виручку, а імпортери оформлюють фіктивні контракти, це не просто статистична проблема. Це прямий удар по кишені кожного українця — через курс гривні, валютні резерви й фінансову нестабільність країни.
За оцінками Нацбанку, тільки за 2023 рік через неповернення валютної виручки економіка України втратила понад 8 мільярдів доларів США. Це колосальна сума — майже п’ята частина усіх міжнародних резервів країни на той час.
Що це означає на практиці? Коли валюти в країні менше, ніж потрібно, НБУ змушений витрачати резерви, щоб утримувати курс гривні. Минулоріч Нацбанк регулярно продавав валюту на міжбанку, щоб зберегти стабільність гривні. За даними НБУ, тільки у березні минулого року на підтримку курсу було витрачено понад 2,1 мільярда доларів резервів.
Тобто кожен долар, який не повернувся через махінації з фіктивним експортом чи імпортом, означає додатковий тиск на гривню. А девальвація гривні автоматично тягне за собою подорожчання імпорту, зростання цін у магазинах і новий виток інфляції.
Окрім того, фіктивний імпорт створює ілюзію, ніби Україна закуповує більше товарів за кордоном, ніж насправді. Це погіршує торговельний баланс і збільшує дефіцит валютної ліквідності. Як наслідок, навіть чесним компаніям стає важче купити валюту для реального імпорту — так виникає штучний дефіцит валюти на ринку.
Економісти вказують, що через масове неповернення виручки НБУ був змушений утримувати адміністративні обмеження на валютному ринку довше, ніж планувалося, а бізнес стикається із затягуванням дерегуляції й обмеженнями на вільний рух капіталу.
Валютний фронт: як Україна разом зі світом зупиняє фінансові махінації
Україна не бореться з виведенням валюти самотужки. У цій війні за кожен долар на рахунках працюють міжнародні партнери — Інтерпол, FATF, Moneyval і навіть МВФ.
Щоб ефективно виявляти і припиняти фінансові махінації, українські правоохоронці активно співпрацюють з Інтерполом. Наприклад, у кількох великих справах, пов’язаних із фіктивним імпортом та неповерненням валютної виручки, підозрюваних уже оголошували в міжнародний розшук через Інтерпол.
Фінансова розвідка України тісно співпрацює з міжнародною групою Moneyval під егідою FATF — світового лідера у сфері боротьби з відмиванням грошей. За результатами останньої оцінки Moneyval, Україна продемонструвала серйозний прогрес: посилила контроль за фінансовими операціями, впровадила ризик-орієнтований підхід у банківській сфері та розширила перелік підозрілих операцій, що дозволяє швидше виявляти спроби виведення валютних коштів.
Особливу роль відіграє співпраця з Міжнародним валютним фондом. Саме в межах меморандуму з МВФ Україна погодилася обмежити операції з іноземними облігаціями, які використовували для легального виведення валюти за кордон. Наприкінці минулого року Нацкомісія з цінних паперів і НБУ ухвалили рішення: із 1 січня цього року виведення іноземних цінних паперів за межі депозитарної системи України заборонено на весь період воєнного стану.
Є й реальні результати міжнародної взаємодії. Так, минулоріч спільними зусиллями СБУ та іноземних партнерів була викрита велика схема виведення валютних коштів через підставні компанії в офшорах. Фіктивний імпорт “на папері” дозволяв організаторам перераховувати мільйони доларів за кордон, а в Україні ці товари навіть не потрапляли на митницю. У межах цієї справи вдалося заблокувати десятки банківських рахунків і нерухомість фігурантів не тільки в Україні, а й за її межами.
Тетяна Вікторова
