У Польщі планують позбавити соціальних виплат українців, які не працюють

Третій рік війни кардинально змінив життя мільйонів українців, змусивши їх залишити свої домівки та шукати безпеки за кордоном. Польща стала однією з головних країн, що прийняла найбільшу кількість українських біженців. Однак питання адаптації, працевлаштування та соціальної підтримки для українців залишається актуальним. Водночас дедалі більше українців стикаються із труднощами пошуку роботи, тоді як частина біженців не працює, обираючи життя на соціальну допомогу. У цих умовах Польща почала переосмислювати свою політику підтримки переселенців, що спричинило дискусії на державному рівні.
Ініціатива щодо змін у виплатах
Мер Варшави Рафал Тшасковський, який також є кандидатом у президенти від партії «Громадянська коаліція», виступив із пропозицією позбавити соціальних виплат тих українських біженців, які не працюють і не сплачують податків у Польщі. У своєму повідомленні в соцмережі X він заявив, що Польща має уникнути помилок західних країн, таких як Німеччина чи Швеція, де соціальна підтримка часто стає стимулом для приїзду лише заради виплат. На його думку, пріоритетом має стати забезпечення економічного внеску мігрантів, які отримують підтримку.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтримав цю ініціативу та повідомив, що уряд розгляне пропозицію Тшасковського.
«Виплати повинні отримувати лише ті мігранти, які реально живуть, працюють і платять податки у Польщі. Я підтримую цю ідею», — заявив Туск.
Контекст і мотиви змін
На початку війни Польща стала однією з перших країн, яка відкрила свої кордони для українців, забезпечивши їх житлом, соціальними виплатами та доступом до медицини й освіти. Однак на третій рік війни фінансове навантаження на польську економіку, а також зростання популістських настроїв серед виборців почали впливати на ставлення до українських біженців.
Пропозиція Тшасковського має як економічний, так і політичний підтекст. З одного боку, влада прагне зменшити витрати на соціальні програми, які вже викликають критику серед частини польського суспільства. З іншого — це може стати важливим елементом передвиборчої кампанії, орієнтованої на електорат, що підтримує більш суворий контроль над міграцією.
Виклики для українців
Така ініціатива може суттєво ускладнити життя українців, які не мають роботи у Польщі. На ринку праці вони стикаються із численними бар’єрами: мовний бар’єр, конкуренція, відсутність кваліфікацій, які визнаються роботодавцями. Крім того, частина біженців, особливо жінки з маленькими дітьми або літні люди, фізично не можуть працювати.
Проте Польща вже запропонувала механізми для підтримки тих, хто готовий повернутися до України. Наприклад, деякі програми передбачають працевлаштування переселенців у разі їхнього повернення на Батьківщину. Це може стати стимулом для тих, хто шукає стабільності та можливостей ближче до дому.
Перспективи для українців і Польщі
Українцям у Польщі доведеться пристосовуватися до нових умов, оскільки політика соціальної підтримки змінюється. З одного боку, це створює тиск на тих, хто не працює, змушуючи їх шукати роботу або інші форми самозабезпечення. З іншого боку, така політика може стимулювати українців активніше інтегруватися у польське суспільство та економіку.
Проте важливо, щоб уряди обох країн спільно працювали над створенням умов, які дозволять біженцям легше працевлаштовуватися, отримувати додаткову освіту або перекваліфікацію. Без підтримки у цьому напрямі ініціатива Польщі може лише загострити соціальні проблеми, з якими стикаються українці за кордоном.
Ця ситуація підкреслює, що питання міграції та соціальної підтримки залишається надзвичайно складним і вимагає зваженого підходу з обох сторін. Україні та її громадянам, які опинилися за кордоном, доведеться пристосовуватися до нових реалій, водночас шукати способи зберігати зв’язок із Батьківщиною та долати виклики, що постали перед ними в умовах війни.