Україна в епіцентрі кліматичного шторму: війна та глобальні зміни під прицілом науки

5 червня відзначається Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Цей день є однією з найважливіших подій в питаннях екології, його щорічно святкують в більш ніж 100 країнах світу.

Сьогодні екологічні проблеми стоять у ряді найважливіших, визначаючи рівень благополуччя всієї світової цивілізації й, зокрема, нашої країни. Україна, як і інші країни, стикається з цими викликами, але також зіткнулася з новими, не менш загрозливими – аномальними змінами клімату. Торнадо у нетипових регіонах, пилові бурі з далекої Сахари, раптові тріщини землі та підземні поштовхи – ці незвичні явища нагадують про наближення кліматичного апокаліпсиса.

Такі аномалії, що одна за одною сколихнули Україну, є тривожним сигналом про те, що кліматичні зміни не оминають навіть країни, які знаходяться далеко від традиційних зон ризику. Ці зміни можуть призвести до катастрофічних наслідків у майбутньому, якщо не вжити термінових заходів для їх пом’якшення та адаптації до них.

Журналістка ІА “ФАКТ” Юлія Хоменко поспілкувалася зі співробітницею Науково-дослідного інституту агроекології та природокористування НААН України (м. Київ) Наталією Зіновчук про кліматичні аномалії, які зараз переживає Україна, та їх можливі причини й наслідки.

Як руйнування Каховської ГЕС впливає в цілому на клімат в Україні?

Глобальний клімат України навряд чи зазнає значних змін, через підрив Каховської ГЕС, але локальна екологічна та кліматична системи можуть бути суттєво порушені. Можна припустити, що ці локальні зміни можуть вплинути на глобальні кліматичні процеси, проте такі впливи важко передбачити. Наприклад, клімат в Україні може стати трохи посушливішим, але точні наслідки цих змін можна буде оцінити лише з часом.

Як взагалі війна, тіла вбитих, хімічні сполуки й отруйні гази впливають на склад ґрунту, води та повітря?Чи є конкретні дані про масштаби забруднення?

Війна руйнує довкілля України, і найбільш помітні наслідки спостерігаються на локальному рівні. Забруднення ґрунтів, води та повітря внаслідок бойових дій, вибухів та пожеж є надзвичайно серйозною проблемою, а руйнування інфраструктури лише посилює її. Поховання загиблих несуть ризик зараження ґрунтів та води, та ще й можуть спричинити спалахи інфекційних захворювань. Збір точних даних ускладнений через активні бойові дії, проте є свідчення про масову загибель тварин та людей.

Чи може війна призвести до екологічної катастрофи?

Так, такий ризик існує. Якщо війна буде тривати довго, то може бути екологічна катастрофа. Застосування різних видів зброї, особливо вибухівки, призводить до викиду в довкілля великої кількості шкідливих речовин. Кожна бомба або ракета, яка зривається складається з певних хімічних елементів, які осідають на ґрунт та дерева та розчиняються у повітрі. З часом вони попадають до води. Особливо небезпечними є вибухи на сільськогосподарських угіддях, оскільки це може призвести до тривалого забруднення ґрунтів та сільськогосподарської продукції. Масштаби забруднень від вибуху боєприпасів залежать від багатьох факторів, таких як місце вибуху, тип боєприпасу, погодні умови та особливості ландшафту. Наразі немає точної інформації про рівень забруднення внаслідок бойових дій, але можна припустити, що воно є суттєвим, особливо в Одеській та Херсонській областях, які є важливими сільськогосподарськими регіонами України. Наскільки безпечними є фрукти та овочі, вирощені на цих територіях, залишається відкритим питанням. Необхідні детальні дослідження та аналізи, щоб визначити рівень забруднення ґрунту, води та рослинності, а також оцінити можливі ризики для здоров’я людей. Важливо звернути увагу на проблему забруднення навколишнього середовища внаслідок бойових дій та вжити заходів для її вирішення. Це включає моніторинг стану навколишнього середовища, проведення досліджень, очищення забруднених територій та інформування населення про можливі ризики.

Які конкретні види військової діяльності (вибухи, пожежі, руйнування інфраструктури) найбільше впливають на якість повітря та клімат в Україні під час війни?

Практично всі види військової діяльності мають негативний вплив на стан повітря, хоча наслідки залежать від напрямку та сили вітру під час викидів, часу доби та конкретного виду діяльності. Проте, атмосферні маси швидко розповсюджуються, і забруднення, що виникає в Україні, через транскордонний рух повітря, неминуче впливає на сусідні країни. Вибухи призводять до забруднення повітря та ґрунтів, пожежі знищують ліси та рослинність, а руйнування інфраструктури спричиняє витоки шкідливих речовин. Тож, можна стверджувати, що не лише Європа, а й усі прилеглі країни страждають від наслідків військових дій в Україні.

Як руйнування природних екосистем (лісів, степів, водойм) внаслідок війни впливає на здатність України адаптуватися до кліматичних змін?

Військові дії та кліматичні зміни – це різні процеси, що мають різну природу. Військові дії, своєю чергою, призводять до значного забруднення довкілля, руйнування екосистем та втрати біорізноманіття, що негативно впливає на здатність природи до самовідновлення та адаптації до кліматичних змін. Однак, самі військові дії не є причиною кліматичних змін. Військові дії призводять до забруднення повітря, води та ґрунтів, руйнування природних екосистем – лісів, степів, водойм. Це, своєю чергою, знижує здатність України адаптуватися до кліматичних змін, які відбуваються незалежно від військових дій. Проте, самі військові дії не впливають на глобальні кліматичні процеси.

Розкажіть, про пилові бури з Сахари чому та як вони досягають України? Є інформація, що вони не із Сахари, а людей просто травлять, а також спеціально створюються заморозки для знищення врожаю. Це дійсно так? Чим це небезпечно для українців?

Сучасний клімат такий атмосферні маси вони рухаються з дуже величезною швидкістю, якщо раніше пилові бурі з Сахари досягали України за тиждень, то зараз це може відбуватися за лічені дні. Це пов’язано зі зміною напрямку та швидкості руху атмосферного повітря, тобто клімат наскільки змінився, що зараз аномально рухаються атмосферні маси. Щодо питання про штучне походження пилових бур, то немає підтвердженої інформації про те, що їх спеціально створюють. Хоча такі чутки існують, особливо в країнах Південної Європи, які страждають від цього явища. Те, що в Україні випадають дощі з розчиненими частинками пилу після вибухів – це правда. Однак, пилові бурі та забруднення від вибухів – це різні явища, хоча і можуть посилювати негативний вплив одне одного. Щодо безпечності пилових бур, то думки експертів розходяться. Український метеоричний гідрометцентр стверджує, що вони не несуть серйозної загрози, але інші джерела повідомляють про можливі алергічні реакції та проблеми з дихальними шляхами. У країнах, де пилові бурі мають більшу інтенсивність, як-от в Іспанії, уряди вживають заходів, таких як обов’язкове носіння масок. Це пов’язано з тим, що пил може містити шкідливі речовини, зокрема важкі метали. Навіть якщо пилова буря не несе безпосередньої загрози життю, вона все одно може негативно впливати на здоров’я, особливо людей з хронічними захворюваннями дихальної системи.

Які ще кліматичні аномалії явище спостерігалися в Україні під час війни?

Україна переживає період різноманітних аномальних кліматичних явищ, що викликають занепокоєння щодо майбутнього. Спостерігається пил з Сахари, зафіксовано торнадо у Хмельницькій та Вінницькій областях, з’явилися великі тріщини землі, а також відбуваються невідчутні землетруси, які за прогнозами, можуть стати більш відчутними в майбутньому. Особливо тривожним є посилення шквалистого вітру, що вже завдав значної шкоди сільськогосподарським угіддям та інфраструктурі. Ламаючи дерева, зриваючи дахи та призводячи до перебоїв з електропостачанням, шквали стають все більш частими та руйнівними. Зміни клімату, що дестабілізують атмосферні процеси та формують потужніші циклони, сприяють цьому явищу. Очікується, що шквали супроводжуватимуться сильними зливами та градом, що ще більше посилить їх руйнівну силу. В окремих регіонах країни інтенсивні опади вже призвели до підтоплень та повеней, особливо у гірських районах. Град та шквалистий вітер стають все більш частими та руйнівними, завдаючи значної шкоди сільськогосподарським угіддям та інфраструктурі.

Чи може Україна відчути наслідки глобального потепління та танення льодовиків?

Танення льодовиків є серйозною проблемою, яка спричинена глобальним потеплінням. Підвищення температури води в океанах, особливо в Антарктиді, призводить до прискореного танення льодовиків знизу. Це, своєю чергою, може мати значний вплив на клімат, зокрема призвести до похолодання в Європі та Україні. Згідно з даними океанологів, швидкість Гольфстріму, теплої течії, яка впливає на клімат Європи, сповільнюється. Це може призвести до різкого зниження температури та навіть до постійної зими в регіоні. Україна вже відчуває на собі наслідки зміни клімату, такі як збільшення кількості екстремальних погодних явищ, посухи та повені. Танення льодовиків також може призвести до підвищення рівня моря, що загрожує затопленням прибережних районів України. Важливо розуміти, що зміна клімату є глобальною проблемою, яка потребує спільних зусиль усіх країн світу для її вирішення. Необхідно вживати заходів для зменшення викидів парникових газів, розвитку відновлюваних джерел енергії та адаптації до нових кліматичних умов.

Які найбільші кліматичні небезпеки для України та Європі? Чи є країни, які страждають від кліматичних змін більше, ніж Україна?

Україна, як і багато інших країн світу, стикається з наростаючими кліматичними змінами, проте, на відміну від деяких регіонів, де наслідки вже катастрофічні. Наша держава поки що не зазнає таких масштабних лих, але це не привід для спокою. Аномальні явища, такі як пилові бурі з Сахари, торнадо, тріщини землі та підземні поштовхи, свідчать про те, що кліматична система України вже зазнає змін, а посилення шквалистого вітру, інтенсивні опади, град та інші екстремальні погодні явища стають все більш частими та руйнівними. Зміни клімату – це глобальний процес, який торкається всіх куточків планети, і навіть у віддалених регіонах, таких як Китай, де інформація про екологічні проблеми часто приховується, спостерігаються серйозні наслідки, такі як просідання ґрунту у великих містах через надмірне зрошення.

Інші країни, такі як Індонезія, Бразилія та інші, також страждають від посилення землетрусів та інших природних катаклізмів, а особливо тривожна ситуація в США, де кількість торнадо за останні місяці значно перевищила середні показники. На тлі цих глобальних змін Україна поки що виглядає відносно стабільною, однак, це не означає, що ми можемо ігнорувати проблему, навпаки, необхідно вживати заходів для адаптації до кліматичних змін та мінімізації їх негативних наслідків.

Останнім часом Україна, як і багато інших країн, стикається з низкою аномальних кліматичних явищ. Чи можемо ми пов’язати це з глобальними змінами, що відбуваються на планеті?

Безумовно, те, що ми спостерігаємо в Україні – пилові бурі, торнадо, тріщини землі, землетруси, аномальна спека та зливи – це лише верхівка айсберга, оскільки наша планета переживає період глибоких трансформацій, які не обмежуються лише Землею, а відбуваються в масштабах усієї Сонячної системи.

Наукові дані свідчать, що кожні 12 тисяч років відбуваються зміни не тільки на Землі, а й у космосі, і таким самим впливом підлягають і Марс, і Сонце, оскільки всі планети входять у цей 12-тисячолітній цикл. Підвищення космічної енергії, пов’язане зі збільшенням інтенсивності певних космічних променів, які проникають крізь Землю до її ядра, впливає не лише на Землю, а й на інші планети та навіть Сонце. Ці промені розігрівають магму, що призводить до підвищення її активності та буквально Земля нагрівається зсередини, що проявляється у збільшенні кількості землетрусів та вулканічної активності. Також зафіксовані зміни обертання осі Землі та її швидкості, що також впливає на клімат.

Які прогнози на майбутнє?

На жаль, тенденції свідчать про те, що кліматичні зміни будуть посилюватися. Кількість та інтенсивність екстремальних погодних явищ зростатимуть, що становитиме серйозний виклик для людства.

Що можна зробити, щоб мінімізувати негативні наслідки?

Потрібно вживати комплексних заходів: розвивати стійку інфраструктуру, відновлювати екосистеми, впроваджувати новітні технології та інформувати населення про необхідність адаптації до нових кліматичних умов. Тільки спільними зусиллями ми зможемо зменшити ризики та забезпечити сталий розвиток у майбутньому.