Українські біженці за кордоном: від простих робіт до власного бізнесу та кар’єри в престижних професіях

Війна принесла неймовірні потрясіння мільйонам українців, змусивши їх залишити рідні домівки і шукати безпеки в інших країнах. Цей вимушений переїзд став для багатьох не лише викликом, а й можливістю переглянути своє життя, здобути новий досвід та побудувати кар’єру в незнайомому середовищі. Багато хто з наших співвітчизників починав свій шлях із найпростішої роботи, проте за кілька років адаптації українці змогли довести, що здатні досягати успіху навіть у найважчих обставинах.

Перші дні на новому місці були надзвичайно складними. Війна вирвала людей із коренем: вони залишили все, що мали, і вирушили до чужих країн, де не знали мови, правил і культурних особливостей. Для багатьох це стало випробуванням витримки й віри у власні сили. Проте українці, відомі своєю працелюбністю та наполегливістю, швидко почали освоюватися. Вони шукали будь-які можливості, щоб працювати, навчатися та інтегруватися в нові спільноти. Від початку повномасштабної війни ми бачимо результати цієї колосальної праці: українці в різних країнах не лише стали повноцінною частиною суспільств, що їх прийняли, а й відкрили нові горизонти для себе і своїх родин.

Наприклад, Валентина, яка приїхала до Німеччини у березні 2022 року з Харківщини, змогла подолати чимало труднощів. Спочатку вона працювала прибиральницею у квартирах, бо не знала мови і не мала можливості знайти роботу за спеціальністю. Водночас Валентина наполегливо вивчала німецьку мову, адже розуміла, що без цього не зможе досягти бажаного. Її син навчався у німецькій школі і водночас продовжував онлайн-заняття за українською програмою, що додавало труднощів для сім’ї. Проте наполегливість Валентини дала свої плоди: нині вона працює в туристичній компанії і проходить навчання, яке дозволить їй повноцінно реалізувати себе в цій сфері.

Подібну історію розповідає Настя, яка переїхала до Німеччини разом із батьками. Вона відразу почала вивчати мову, а щоб мати змогу утримувати себе, влаштувалася офіціанткою в кафе. Нині Настя планує повернутися до медичної сфери, в якій працювала до війни. Її батьки також знайшли роботу: мама працює у клінінговій компанії, а тато займається ремонтами. Родина поступово стає фінансово незалежною, хоча кожен із них мріє повернутися в Україну після закінчення війни.

Українці, які переїхали до Польщі, зуміли проявити себе у різних галузях. Наприклад, Наталія з Полтавщини відкрила власний салон краси. Спочатку вона працювала майстром манікюру вдома, але завдяки своїм професійним навичкам швидко здобула популярність і розширила свою справу. Нині її салон обслуговує багато клієнтів, а сама Наталія працевлаштувала ще двох українок, які також шукають можливості для реалізації.

Оксана з Херсонщини обрала інший шлях: у Польщі вона разом із кількома співвітчизницями відкрила кулінарну компанію. Жінки готують традиційні українські страви, такі як вареники, пироги, пельмені, і реалізують їх серед місцевих жителів. Це не лише дозволило Оксані забезпечувати свою сім’ю, а й популяризувати українську культуру за кордоном.

Значна частина українців знайшла себе в IT-сфері. Дарина, яка разом із батьками переїхала до Канади, зуміла влаштуватися в міжнародну компанію завдяки знанням англійської та професійним навичкам. Для покращення своїх компетенцій вона скористалася можливістю пройти безкоштовні курси для українців. Її історія є яскравим прикладом того, як наполегливість і бажання працювати можуть змінити життя.

За словами президента Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, у Німеччині офіційно працевлаштувалися 22% українців, а в Польщі – 70%.

“Це свідчить про те, що Польща давно була включена до процесу працевлаштування іноземців, вона робила ставку на працевлаштування людей без кваліфікації. А Німеччина, навпаки, робить ставку на працевлаштування людей зі знанням мови, більш професійних. Ті, хто приїхав туди 2022 року, одразу записувалися на мовні курси, підвищували свою кваліфікацію. Але все це розтягувалося у часі.

Звичайно, юрист чи бухгалтер, який приїхав до Німеччини, спочатку має вивчити мову на рівні С1, також місцеве законодавство, потім підтвердити свою кваліфікацію, скласти іспит і після цього починати працювати. Звісно, якась частина людей вже пройшла весь цей шлях і працює в офісах, компаніях, фірмах”, – розповів Воскобойник.

Освітяни також активно інтегруються в іноземні суспільства. Василь, учитель історії, який переїхав до Словаччини, викладає українським дітям і водночас популяризує знання з історії через свій освітній канал у соцмережах. Його діяльність має на меті підтримати українців за кордоном і зберегти їхній зв’язок із рідною культурою.

Успіхи українців за кордоном стали можливими завдяки їхній здатності до адаптації та наполегливості. Вони працюють у різних сферах: від некваліфікованої праці до висококваліфікованих професій у бізнесі, IT, освіті, медицині. Попри труднощі, кожен із них прагне не лише забезпечити себе і свою родину, а й продовжувати вірити у можливість повернення до рідної землі після перемоги.

Проте для багатьох це повернення залежить від того, якими будуть умови в Україні після закінчення війни. Питання безпеки, житла, роботи та інфраструктури стануть вирішальними для тих, хто нині будує нове життя за кордоном. Українці за кордоном довели, що навіть у найскладніші часи можна досягати успіху. Їхні історії є не лише прикладом сили духу, а й уроком про те, як важливо ніколи не втрачати віру у власні можливості.