Українці у Німеччині стали економічним тягарем для бюджету: як країна змінює політику в сфері міграції
Протягом дев’яти років, що минули від початку великої міграційної кризи, політика Німеччини зазнала значних змін. Канцлерка Ангела Меркель, яка тоді відкрила кордони для понад мільйона біженців з країн Близького Сходу та Африки, зараз вже не займає такої чільної позиції. Її рішення стало справжнім символом відкритості й гуманності, але з часом Німеччина поступово змінювала свій підхід до міграції. Нині на кордонах з усіма сусідніми державами впроваджено прикордонний контроль, і міграційна політика дедалі більше орієнтована на посилення внутрішньої безпеки. Як це вплине на українських біженців?
Нещодавні зміни в міграційній політиці стали відповіддю на вибори у східних землях — Тюрингії, Саксонії та Бранденбурзі. На цих виборах жорстка антиміграційна риторика забезпечила радикальним партіям значну підтримку виборців. Особливо успішною виявилася ультраправа партія “Альтернатива для Німеччини”, яка здобула високі результати, а також ультралівий Альянс Сари Вагенкнехт. Такі події підштовхнули провідних політиків до перегляду ставлення до нелегальної міграції та притулку.
Зростання антиміграційних настроїв відбулося на фоні кількох серйозних нападів, скоєних мігрантами, яким було відмовлено у наданні притулку. Найрезонанснішим інцидентом став напад у західнонімецькому місті Золінген, де сирієць убив трьох людей, а раніше йому було відмовлено у притулку. Цей випадок привернув особливу увагу суспільства і призвів до жорсткішої реакції з боку влади.
Антиміграційний сплеск: на чому зосереджений Фрідріх Мерц
Фрідріх Мерц, лідер партії ХДС, є однією з ключових фігур у питанні зміни курсу Німеччини щодо міграції. Його заяви щодо посилення контролю за нелегальною міграцією та боротьби зі злочинністю, пов’язаною з мігрантами, стали основою його політичної програми. Мерц зазначає, що рівень злочинності в країні непропорційно зріс через нелегальних мігрантів, і хоча він не планував робити це питання центральним у своїй кампанії, воно стало одним із найважливіших.
Політична ситуація в Німеччині значно змінилася, оскільки рейтинг партії ХДС/ХСС перевищив 30%, що є вдвічі вищим за рівень підтримки трьох коаліційних партій разом узятих. За таких умов Мерц має всі шанси стати наступним канцлером Німеччини, якщо не відбудеться дострокових виборів або якихось екстраординарних подій.
Причини зміни політики Німеччини щодо міграції
Значна кількість опитаних німецьких громадян підтримує посилення міграційної політики. Зокрема, згідно з даними опитування Deutschlandtrend, 48% респондентів назвали питання імміграції та біженців найважливішою або другою за важливістю політичною проблемою в країні. А 77% опитаних переконані, що Німеччині потрібні зміни в політиці надання притулку.
Антиміграційні настрої посилилися через те, що у Німеччині перебуває близько 3,48 мільйона біженців, що є найвищим показником з часів середини минулого століття. Серед них третина — це українські громадяни, які отримали тимчасовий захист через війну з Росією. Проте, зважаючи на політичні процеси в країні, такі антиміграційні настрої можуть вплинути і на українців.
Зміни, які впроваджує уряд Німеччини
Зіткнувшись із підвищеною кримінальною активністю серед мігрантів, уряд Олафа Шольца почав змінювати свій підхід до питання міграції. Після теракту в Золінгені канцлер Шольц дав зрозуміти, що Німеччина має посилити депортації тих, хто вчиняв тяжкі злочини або не має права на проживання в країні. За даними уряду, кількість депортацій цього року зросла на 20%, але канцлер вважає, що робота в цьому напрямку ще не завершена.
Один із перших кроків — депортація 28 афганців, яких звинувачують у сексуальних та насильницьких злочинах, що була проведена вперше з 2021 року, коли до влади в Афганістані прийшов рух “Талібан”. Також німецький уряд уклав угоду з Туреччиною щодо депортації мігрантів, яким було відмовлено у наданні притулку.
Ще однією важливою зміною став законодавчий “пакет безпеки”, який передбачає, зокрема, збільшення можливостей для проведення біометричних розслідувань та заборону носіння ножів у публічних місцях. Такі заходи спрямовані на зменшення кількості злочинів, пов’язаних з мігрантами, але вже викликали критику за недостатню жорсткість.
Чи стосуватимуться зміни українців
На перший погляд, зміни в міграційній політиці Німеччини не матимуть безпосереднього впливу на українців, оскільки вони перебувають у країні за механізмом тимчасового захисту, а не через процедуру надання притулку. Однак не все так однозначно. Чимало українців вже стали об’єктом дискусій щодо скорочення соціальних виплат, адже їх утримання стає тягарем для державного бюджету.
Нещодавно німецька коаліція схвалила законопроєкт, який посилює вимоги до отримувачів соціальної допомоги. Зокрема, якщо людина відмовляється від запропонованої роботи, вона може втратити право на соціальні виплати. Лідер ХДС Фрідріх Мерц планує внести ще жорсткіші зміни до системи соціальних виплат, зокрема, скасувати виплати з безробіття (Bürgergeld), які отримують українські біженці, та замінити їх новим механізмом з більш жорсткими умовами.
На липень 2024 року в Німеччині проживало близько 700 тисяч українців працездатного віку, але тільки 260 тисяч з них працювали. Це означає, що сотням тисяч українців доведеться знайти роботу або залишитися без соціальних виплат. Мерц наголошує, що українці повинні краще інтегруватися в ринок праці, якщо планують залишатися в Німеччині на тривалий час.
Зміни, які відбуваються в Німеччині, свідчать про значне посилення міграційної політики. Антиміграційні настрої, що охопили значну частину населення, призводять до жорсткішого контролю за нелегальними мігрантами та більш жорстких вимог до біженців, які вже перебувають у країні. Хоча українці наразі не підпадають під основні зміни у сфері надання притулку, їхнє економічне становище може постраждати через перегляд соціальних виплат. Німеччина продовжує адаптувати свою політику під нові виклики, і майбутнє українців у цій країні залежить від того, як швидко вони зможуть інтегруватися в ринок праці та прийняти нові реалії міграційної політики.
