В рамках розробки нової житлової політики в Україні розглядається план модернізації хрущовок. За словами експертів, ремонт застарілого житлового фонду може значно продовжити його експлуатацію та покращити умови проживання людей.
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк.
Київський архітектор Олег Гречух застерігає, що повторення “московсько-лужковського” досвіду, коли п’ятиповерхівки зносять, щоб збудувати на їхньому місці нові багатоповерхівки, в Україні не є виправданим. Він наводить приклад Чехії, Польщі та Німеччини, де старі будинки не руйнують, а проводять їх комплексне оновлення.
“На жаль, у нас ще збереглися комуністичні уявлення про житло,” – каже Гречух. – “Люди отримали безкоштовно квартири і вірили, що їхній під’їзд буде ремонтувати ЖЕК, а все за їхньою квартирою – державне. Люди не бажають брати на себе відповідальність, це проблема.”
Важливо розуміти, що весь багатоквартирний будинок, його комунікації, сходові клітини та під’їзди – це спільна власність мешканців. Саме тому модернізація хрущовок потребує активної участі та співпраці всіх власників квартир.
У межах підготовки програми Ukraine Facility (передбачає фінансування від ЄС на 50 млрд євро) Україна розробляє нову житлову політику. Законопроєкт з цього питання обіцяють показати впродовж наступних кількох місяців, проте деякі його аспекти вже публічно озвучили.
Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк зазначає, що ключовим питанням є пошук фінансування для модернізації. Вона наводить приклад Німеччини, де 40-70% коштів на ремонт отримували завдяки програмам державного кредитування реноваційних проєктів під низький відсоток. Це дозволило реконструювати понад 90 тисяч панельних будинків по всій країні.
“У Німеччині основний критерій вибору між реконструкцією і знесенням – рівень фізичного зношення будівлі,” – пояснює Шуляк. – “Якщо він перевищував 60%, будинок зносили, щоб побудувати на цій території новий. Якщо менше 60%, то допускалася реновація за допомогою надбудови додаткових поверхів, розширення площі квартир через перепланування, утеплення фасадів будинків і модернізації системи теплопостачання, установки енергоефективних склопакетів тощо.”
