Ще кілька років тому вважалося, що хороша освіта і досвід є гарантією успішного працевлаштування. Але реальність змінилася: ринок праці в Україні переживає турбулентність, де адаптація стала головною умовою виживання. Війна, економічні виклики та технологічний прорив на чолі зі штучним інтелектом стрімко переписують умови гри. Дистанційна робота витісняє офіси, вимоги до кандидатів стають жорсткішими, а деякі професії зникають без перспектив на повернення. Робоча реальність змінилася, і тепер головне питання – хто встигне підлаштуватися, а хто залишиться за бортом.
Ситуація на сучасному ринку праці
За даними опитування проведеного у лютому 2025 року Нацбанком, все більше компаній мають намір змінити чисельність своїх співробітників, причому звільнення працівників відбуватимуться значно частіше, ніж прийом нових у всіх основних галузях.
Так, серед підприємств у сфері послуг:
- 78% залишать поточну кількість працівників;
- 8% найматимуть нових;
- 14% планують скорочення, що майже вдвічі більше, ніж тих, хто планує збільшувати штат.
Серед промислових підприємств:
- 81% залишать поточну кількість працівників;
- 8% найматимуть нових;
- 11% будуть звільняти, що майже в 1,4 раза перевищує кількість тих, хто хоче збільшити штат.
Серед торгових підприємств:
- 83% залишать поточну кількість працівників;
- 8% найматимуть нових;
- 9% планують звільнення, що трохи більше, ніж число тих, хто збирається розширювати штат.
Серед будівельних компаній:
- 65% збережуть поточну кількість працівників;
- 15% найматимуть нових;
- 19% проводитимуть звільнення, що майже в 1,3 раза більше, ніж кількість тих, хто планує збільшувати штат.
Водночас в Україні можна заробляти хороші гроші без вищої освіти, зокрема, маючи робітничу професію. Деякі роботодавці готові платити представникам певних спеціальностей понад 60 тис грн. Наприклад, на порталі Work.ua є запит на вакансію автослюсаря-ходовика, за яку обіцяють платити в розмірі від 70 000 до 100 000 грн.
Штучний інтелект замість людей
Автоматизація, яка раніше зачіпала лише виробництво, сьогодні наступає і на сфери, де домінували люди. Бухгалтери, юристи, контент-мейкери, HR-фахівці – всі вони вже стикаються з конкуренцією з боку штучного інтелекту (ШІ). Чати-боти обробляють заявки, нейромережі створюють тексти, а алгоритми аналізують фінансові звіти швидше за будь-якого аналітика. Фантастичне майбутнє стрімко втілюється в реальність, у якій цілі професії ризикують стати зайвими.
Великі компанії все частіше інвестують у цифрові рішення, замість найму нових співробітників. Бізнесу вигідніше оплатити розробку алгоритму, який працюватиме 24/7 без лікарняних і відпусток. У результаті вакансій меншає, а конкуренція на ринку лише зростає.
За даними дослідження від Microsoft та LinkedIn, 75% працівників активно застосовують ШІ у своїй діяльності. На сьогодні за допомогою нейромережі медики проводять діагностування хвороб та роблять прогнози щодо розвитку захворювань. в українських медичних центрах ефективно використовують нейромережу для лікування безпліддя. ШІ займається всебічною діагностикою ембріонів та прогнозує ймовірність настання вагітності.
Широко використовується ШІ і в бізнесі: для здійснення процесу автоматизації виробництва та контролю якості, для проведення фінансової аналітики, для прогнозування трендів та боротьби з шахраями. Також технологію ШІ активно використовують освітяни, підбираючи матеріали для навчання та здійснюючи автоматичне оцінювання. “Укрзалізниця” використовує GPT-чат для структурування та аналізу відгуків пасажирів, швидкого вирішення проблем, що значно покращило роботу компанії.
За даними дослідження консорціуму AI-Enabled ICT Workforce, 62,5% професій у сфері бізнесу та управління зазнають значної трансформації. 66,7% професій у сфері дизайну теж зміняться.
Консорціум сформулював актуальні нині навички на ринку праці:
- етика та відповідальне використання ШІ;
- архітектура великих мовних моделей (LLM);
- машинне навчання (ML);
- вміння здійснювати аналіз даних;
- обробка природної мови (NLP).
Такі вміння як програмування, створення контенту, написання скриптів та управління даними стають непотрібними у сучасному світі.
У звіті Всесвітнього економічного форуму The Future of Jobs Report 2023 вже йдеться про те, що штучний інтелект (ШІ) замінить 85 мільйонів робочих місць у всьому світі.
За даними The Future of Jobs Report, можна скласти наступний топ-10 вакансій, які користуються попитом на ринку праці:
- Фахівці зі штучного інтелекту та машинного навчання
- Спеціалісти зі сталого розвитку
- Бізнес аналітики
- Аналітики з інформаційної безпеки
- Інженери з фінансової техніки
- Аналітики та дослідники
- Інженери з робототехніки
- Інженери з електротехнологій
- Оператори сільськогосподарської техніки
- Спеціалісти з цифрової трансформації.
Професії, які зникли і стали екзотикою
Зміни торкнулися не лише офісних працівників. Торгівля, логістика, виробництво – всі ці сфери стрімко трансформуються. Автоматизовані склади витісняють вантажників, цифрові каси замінюють продавців, а кур’єрські служби тестують дрони і автономні машини. Особливо відчутно це у сфері обслуговування. Сервіси самообслуговування у банках, чат-боти в службах підтримки та онлайн-консультації витісняють класичних операторів і менеджерів. Ми стаємо свідками того, як технології поступово ліквідують цілі сегменти ринку праці.
Світ постійно змінюється, і разом з ним зникають професії, які колись були необхідністю, а тепер – є лише екзотикою для істориків. Ще якихось сто років тому вулицями ходили люди, без яких місто не могло нормально функціонувати. Сьогодні ж їхню роботу виконують машини, автоматизовані системи або просто змінилися потреби суспільства.
До того, як електрика стала нормою, міські вулиці поринали в темряву, і лише ліхтарники могли її розігнати. Озброєні довгими жердинами, вони запалювали гасові ліхтарі ввечері та гасили їх на світанку. Каналізація великих міст завжди кишіла гризунами, а у XIX столітті з ними боролися особливі майстри – щуролови. Вони залазили в підземні тунелі, ловили пацюків руками або пастками, а потім продавали їх для різних наукових експериментів. Дехто тримав щуроловів як своєрідних міських героїв, а інші гидували навіть дивитися в їхній бік. У XIX столітті була, навіть, професія викрадача тіл для медичних університетів, адже знайти труп легально в ті часи було справою нелегкою.
Уявіть собі, що ви спите, а в вікно стукає чоловік з довгою палицею чи з трубки вистрілює в нього горохом. Це людина-будильник (англ. knocker-up – ред.). У XIX – на початку XX століття, коли будильники були дорогим розкішним товаром, робітники наймали таких “стукачів”, щоб вони будили їх на зміну. Особливо професія цінувалася серед шахтарів і фабричних працівників.
До появи холодильників люди зберігали продукти в підвалах і льодових ямах. А лід вирізали на річках і озерах взимку, складали у спеціальні сховища й продавали влітку. Це була фізично важка, небезпечна робота – один невдалий рух, і ти міг опинитися під крижаною водою.
У вікторіанську епоху смерть була майже мистецтвом, а похорон – важливою церемонією. Особливі майстри займалися тим, що “прикрашали” померлого перед похованням: підмальовували щоки, вирівнювали риси обличчя, закривали очі, щоб створити ілюзію спокійного сну. Робота, від якої мурашки по шкірі, але тоді це було необхідно.
У ХХ столітті боулінг став дуже популярним видом розваги, але ще не існувало механізму для автоматичного відновлення збитих кеглів. Ця важлива місія була покладена на так званих “кегельних хлопчиків”.
Усім знайома фраза “хлопчик для побиття” теж з’явилася не просто так. У середньовічній Англії лише батько майбутнього монарха міг карати його, але через постійну зайнятість справами держави, часто це робили інші. Тому кожен королівський син мав особливого хлопця, якого били замість нього. Ця дитина виховувалась разом із наслідувачем престолу і завжди перебувала поруч з ним. У разі непокори сина монарха, хлопчика для побиття могли карати няньки та вчителі.
Як не дивно, але навіть професія плювальника була дуже важливою в давні часи. Для того, щоб правильно розсаджувати насіння ріпи, яка не любить тісноти, спеціально навчені люди швидко та влучно випльовували насіння в лунки. Щоб замаскувати неприємні запахи у приміщеннях замків в Англії XVII століття наймали посипачів трав. Але з появою парфумів ця професія швидко зникла. Крім того, бідні незаміжні дівчата в Швеції XVII століття займалися виготовленням будівельного розчину та доставкою його для каменярів. Їх називали мурсмяцками.
Сьогодні ми отримуємо всю необхідну інформацію за лічені хвилини у соцмережах. А в середньовічній Європі поширенням новин займалися глашатаї, які користувалися великою пошаною серед неписьменного населення. Глашатаї привертали до себе увагу за допомогою дзвіночка або труби. Прототипом сучасних кур’єрів, яких ми так чекаємо з нетерпінням, в ті часи був молочник. Спочатку молочники пересувалися на візках, запряжених кіньми або ослом, а потім пересіли на велосипеди. Роль таксиста у минулому виконував візник. Причому розрізняли постійних візників, що працювали на одного хазяїна та найманців, що брали гроші за катання заради розваги.
Дуже важливою була професія телефоністки, яка направляла вхідні дзвінки на апарат потрібного абонента. Приймали на цю посади неабикого, а освічених дівчат із гарним здоров’ям та високими на зріст, аби вони могли дотягнутися до верхньої частини комутатора.
Як бачимо багато професій зникли, змінилися, або стали чимось іншим. Ліхтарників замінили лампи, щуролови поступилися місцем санітарним службам, а “живі будильники” стали непотрібними в часи смартфонів. Можливо, у майбутньому зникнуть й ті професії, які ми зараз вважаємо незамінними.
Вже сьогодні українцям доводиться швидко адаптуватися. Зростає попит на спеціалістів, які не лише володіють класичними навичками, а й розуміють сучасні технології. Знання основ програмування, розуміння роботи ШІ, аналітичне мислення – усе це стає обов’язковими інструментами для конкурентоспроможності. Освіта тепер не завершується дипломом, а безперервне навчання стає нормою. Ті, хто вчасно опанує нові навички, зможуть втриматися на плаву.
Зрозуміло одне, ринок праці в Україні вже не буде таким, як раніше. Штучний інтелект, автоматизація та глобалізація змінюють його до невпізнаваності. Вакансії, які ще вчора здавалися надійними, сьогодні зникають, а нові робочі місця вимагають більшої кваліфікації та гнучкості. Тепер стабільність – це не професія, а вміння швидко адаптуватися. І ті, хто готові до цих змін, матимуть шанс не лише зберегти свою роботу, а й знайти нові можливості у світі, де алгоритми вже починають диктувати правила.
