Вартість сільгоспземлі в Україні у найближчі роки зростатиме на 15–20%: Ігор Лисецький

На тлі продовження реформ та поступового відновлення економіки в Україні дедалі більше фахівців очікують зростання цін на землю сільськогосподарського призначення. Попри війну та загальний стан невизначеності, ринок залишається живим і навіть демонструє ознаки стабілізації, хоча й нерівномірної. У цьому контексті думки експертів стають важливими для розуміння глибинних процесів. Одним з таких фахівців є Ігор Лисецький — експерт з земельних питань, координатор земельного комітету Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), який поділився своєю оцінкою стану та майбутніх перспектив земельного ринку.

Ігор Лисецький зазначив, що найближчими роками за позитивного сценарію ціни на землю в Україні зростатимуть у межах 15–20%. Такий сценарій можливий лише у разі стабілізації економіки, збереження макроекономічного балансу та продовження реформ. Він наголосив, що зростання можливе лише за умови загального поліпшення інвестиційного клімату в країні. У протилежному випадку, тобто за продовження високої невизначеності, масштабного руйнування агросектора й нестабільності гривні, варто очікувати стагнації або незначного підйому цін у межах інфляції.

Експерт акцентував на тому, що наразі ключовим стримувальним чинником є війна, яка впливає не лише на динаміку цін, а й на активність усіх учасників ринку — як продавців, так і потенційних покупців. На думку Лисецького, неможливо очікувати масового піднесення цін, поки в країні тривають бойові дії, щодня змінюється ситуація на фронті, а сільгоспвиробники працюють у надзвичайно ризикованих умовах.

Він повідомив, що за три роки функціонування ринку було продано близько 3% від загального обсягу сільськогосподарських угідь. Такий показник є цілком очікуваним і не повинен викликати занепокоєння. Лисецький пояснив, що подібна динаміка характерна для країн, які лише починають відкривати ринок — і Україна тут не є винятком. Він нагадав, що на старті повномасштабного вторгнення в 2022 році майже повністю зупинилася робота ключових інституцій — не працювали реєстр Держгеокадастру, державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а також реєстр прав власності на нерухомість. Внаслідок цього будь-які угоди стали тимчасово неможливими, що й пояснює просідання на графіку продажів у той період.

Ігор Лисецький вважає, що найбільша активність на ринку землі, як розповів  нині спостерігається в центральних областях України. Це пояснюється кількома чинниками: саме в цьому регіоні зосереджені найродючіші ґрунти, найбільші масиви орних земель і найвищий рівень сільськогосподарського виробництва. Крім того, у центральних регіонах, за його словами, в руках одного власника часто перебуває значна кількість гектарів, що спрощує процеси продажу. На відміну від цього, у західній Україні, хоча ціни також доволі високі, середній розмір одного паю значно менший. Це ускладнює консолідацію земель і зменшує привабливість для великих аграрних компаній, які зацікавлені у великих ділянках.

Лисецький також докладно пояснив, які саме фактори сьогодні впливають на ціну сільськогосподарської землі. Насамперед, це пропозиція. Значна частина власників, які хотіли продати землю, вже зробила це одразу після відкриття ринку. Проте інша частина поки що очікує вигіднішого моменту. За його словами, багато людей уже зараз фіксують бажану ціну й готові продавати лише тоді, коли покупець погодиться на їхні умови. Таким чином, на ринку утворився своєрідний прошарок власників, які займають позицію очікування й не створюють надлишку пропозиції.

Другим важливим фактором він назвав попит. Експерт вважає, що наразі не спостерігається надмірного попиту, ажіотажу чи спроб скупити великі земельні банки. Серед аграріїв та інвесторів переважає виважена, обережна стратегія. Це пов’язано з двома причинами: по-перше, великі угоди вимагають значних коштів, а інвестиційні ресурси сьогодні в дефіциті; по-друге, у воєнних умовах земля не є ліквідним активом, адже її використання обмежене ризиками, а перспектива — невизначена.

Ще одним чинником, який ускладнює цінову динаміку, координатор земельного комітету УКАБ назвав економічну ситуацію в країні, зокрема — девальвацію гривні. За його словами, в умовах, коли національна валюта знецінюється, вартість землі в доларовому чи євровому еквіваленті стає менш передбачуваною. Це стримує іноземних інвесторів і ускладнює довгострокове планування. Водночас, як наголосив Лисецький, якщо держава зможе забезпечити стабільність курсу, активізувати фінансування агросектору та відновити довіру до інституцій, ринок землі отримає новий імпульс.

Підсумовуючи, він висловив переконання, що Україна має значний потенціал у сфері обігу сільськогосподарських земель. Проте реалізація цього потенціалу можлива лише за умови цілеспрямованої державної політики, відновлення інфраструктури, стабілізації економіки та припинення бойових дій. Тоді земля дійсно може перетворитися на стратегічний актив, який не лише приваблює інвестора, а й сприяє розвитку українського села, модернізації агровиробництва та зростанню ВВП.