“Наші розумники, знищивши оборонну промисловість, тим самим знищать країну”: Юрій Касьянов про нові правила бронювання

Сучасна війна, що точиться на території України, ставить безпрецедентні виклики перед державою, бізнесом і суспільством. Одним із найбільш спірних і важливих питань у цьому контексті є бронювання військовозобов’язаних працівників, особливо тих, хто задіяний у критичних для обороноздатності країни галузях. Питання полягає у збереженні балансу між мобілізаційними потребами армії та забезпеченням безперервності виробництва зброї, техніки й інших ресурсів, необхідних для успішного ведення війни.

Ця проблема загострюється через нові правила бронювання, які набувають чинності 1 грудня. У суспільстві тривають дискусії щодо їхньої доцільності, справедливості та впливу на оборонний потенціал держави. З одного боку, критики називають ці зміни загрозою для української оборонної промисловості, з іншого — уряд стверджує, що рішення обумовлені необхідністю ефективного управління людськими ресурсами у воєнний час.

Позиція військового експерта

Юрій Касьянов – волонтер, воїн ЗСУ, активіст ініціативи Армія SOS, керівник ініціативи “A.Drones” та військовий експерт, зазначає, що нові правила бронювання викликають серйозні сумніви та сприймаються як загроза для української оборонної промисловості, зокрема для малих інноваційних компаній. Згідно з нововведеннями, бронювання діятиме лише до 28 лютого 2025 року, а відсоток заброньованих працівників обмежується 50%. При цьому можливість 100% бронювання доступна лише за погодженням із Міністерством оборони, що створює простір для суб’єктивності й корупції.

“1 грудня вводяться в дію нові правила бронювання військовозобов’язаних. Ці нові/старі правила остаточно вб’ють українську оборонку, залишивши на плаву лише підприємства державного “Укроборонпрому”, що постачає у війська непридатні 120-мм міни, ну, і ще привілейовані приватні оборонні компанії наближених до влади військових олігархів – тих, хто наживається на війні.

По-перше, бронь тепер діє тільки до 28 лютого 2025 року. Тобто та ж сама держава, яка вчора дозволила забронювати складальників дронів, конструкторів, програмістів на пів року, сьогодні каже: “Стоп! – тільки до кінця лютого”. Що, після 28 лютого дрони вже не потрібні?..

Із 28 лютого скасовують дозволене не так давно 100-відсоткове бронювання співробітників оборонних підприємств. Тепер тільки 50%. Тобто можна і 100% – але за згодою лампасних чиновників Міноборони, які суб’єктивно вирішуватимуть, яке підприємство потребує якої кількості співробітників”, – наголошує Касьянов.

На думку експерта, на практиці це означає, що оборонні підприємства, які займаються розробкою і виробництвом дронів, сучасних систем радіоелектронної боротьби, програмного забезпечення та іншої критичної техніки, можуть втратити половину своїх працівників. Особливо це стосується малих компаній, де працює до 50 людей, кожен із яких має унікальні знання і навички. Для таких підприємств мобілізація значної частини персоналу фактично дорівнює зупинці виробництва, що може мати катастрофічні наслідки для обороноздатності України.

“На початку цього року теж було 50% плюс дозвіл Генштабу, і поки підприємства чекали дозволу чиновників ГШ, у них забирали в армію половину співробітників, підприємства не могли виконати держоборонзамовлення, війська не отримували дрони. Тепер – знову повернення до старої корупційної та руйнівної для нашої оборони практики.

Для малих приватних інноваційних підприємств оборонної промисловості повернення до норми бронювання 50% від кількості військовозобов’язаних означатиме смерть: зазвичай у таких компаніях працюють 10–20–50 осіб, кожна з яких незамінна на своєму місці, володіє унікальними знаннями, навичками, досвідом, – мобілізація половини цих людей зупинить розробку й виробництво зброї і зробить неминучою нашу поразку у війні.

Нагадаю, що саме дрони, ті самі “весільні дрони” Резнікова вже зіграли ключову роль у цій війні, але тепер, виявляється, потрібні не дрони, а люди, тому що влада вперто не хоче мобілізувати молоде покоління й дочиста вигрібає середнє і старше в надії отримати якісь голоси на можливих після війни виборах. Тільки виборів не буде: з такою політикою ми програємо війну, і українських виборів тут точно вже не буде.

Очевидно, що, втративши половину військовозобов’язаних працівників, українські малі оборонні компанії, яких понад 70% в українській оборонці, не виконають держоборонзамовлення, на фронт не потраплять дрони, а дефіцитні кадри – інженерів, конструкторів, електронщиків, програмістів – заберуть ТЦК, ну а рештки людського ресурсу після ліквідації приватної оборонної промисловості підберуть наближені до влади олігархи, які наживаються на війні”, – вважає експерт.

Системні проблеми

На думку експерта, в Україні відбувається знищення оборонної промисловості через бюрократичні обмеження та недалекоглядну політику. Наприклад, із 28 лютого всі підприємства втратять статус “критично важливого виробництва”, що автоматично позбавить їх права бронювати працівників. Натомість право на бронювання залишиться за великими компаніями, які відповідають надто високим критеріям щодо доходів та сплати ЄСВ. Це, своєю чергою, створює нерівність між малими і великими гравцями ринку та концентрує ресурси у руках обраних.

Окрім обмеження у 50% працівників, нові правила передбачають ще одну суперечливу норму — працівник має пропрацювати на оборонному підприємстві щонайменше три місяці, щоб підлягати бронюванню. Це означає, що нові співробітники одразу стають потенційними призовниками. Такий підхід лише поглиблює кадрову кризу в оборонній сфері.

“Ще “новація” – тепер не можна забронювати співробітника/працівника, який квартал не пропрацював на оборонному підприємстві. Тобто ви берете інженера на роботу, офіційно, і не можете забронювати – і він одразу ж стає жертвою ТЦК, тому що підприємство саме офіційно повідомляє ТЦК, що в нього працює військовозобов’язаний, який не підлягає бронюванню. Розумієте, який треш?

Щоб забронювати співробітника, треба щоб він три місяці офіційно пропрацював, і при цьому його запросто можуть мобілізувати. Де логіка? У чому вона? Така норма закону прямо спрямована на знищення української оборонки.

Окрім того, із 28 лютого всі підприємства позбавляються статусу “критично важливого виробництва”, який дає право на бронювання співробітників. Це взагалі юридичний нонсенс – держава заднім числом змінює закони, не тримає свого слова. Тобто оборонні компанії, які з боєм, кров’ю, терпінням пройшли всі захмарні бюрократичні процедури й отримали статус “критично важливого”, скажімо, до березня чи квітня наступного року, тепер його втратять.

Разом із тим статус “критично важливого” і право бронювати співробітників отримають великі компанії наближених олігархів – які платять ЄСВ понад €1,5 млн або мають дохід у валюті понад €32 млн, у кого вартість активів – понад 200 млн грн або чистий дохід – понад 1,5 млрд грн. А їхні власники, члени наглядових рад, тепер 100% бронюються. Така от соціальна справедливість…”, – наголошує Касьянов.

Прецеденти в історії

За словами Юрія Касьянова, історичний досвід підтверджує, що у періоди великих воєн розвинені країни впроваджували заходи для збереження кваліфікованих кадрів у промисловості. Наприклад, під час Першої світової війни у Великій Британії та Німеччині спеціалістів примусово повертали з фронту на виробництво, навіть якщо вони добровільно пішли до армії. Аналогічні практики застосовувалися і під час Другої світової війни в СРСР, США та інших країнах.

“Наші розумники в парламенті й уряді, які ухвалюють такі “чудові” закони й постанови, здається, абсолютно не знають історії – не знають, як у Великобританії й Німеччині в роки Першої світової війни силоміць – примусово! – під страхом суворого покарання повертали з фронту кваліфікованих робітників та інженерів на оборонні заводи. Повертали силоміць навіть тих, хто пішов добровольцем на війну.

Наші розумники нічого не знають про те, як у роки Другої світової війни у Британії, США, Німеччині, СРСР запроваджували суворі закони й жорстокі покарання за відправлення на фронт професіоналів – виробників озброєння й військової техніки.

Наші розумники, знищивши оборонну промисловість, тим самим знищать країну, залишивши армію без дронів і РЕБ”, – вважає Касьянов.

Наслідки для оборони та суспільства

Експерт застерігає, що втрата значної частини кадрів у малих оборонних компаніях може призвести до провалу виконання державного оборонного замовлення. Це, своєю чергою, означатиме зменшення поставок дронів, сучасних систем РЕБ та інших критичних засобів на фронт. Крім того, в умовах війни Україна ризикує втратити цінних інженерів, програмістів, конструкторів — людей, які мають незамінний досвід і знання.