Сьогодні Сполучені Штати підвищили мита на імпорт з Китаю, Канади та Мексики. Це рішення Дональда Трампа – не просто черговий епізод торговельної війни, а симптоматичний прояв його політичного стилю. Він, як і раніше, діє за логікою конфронтації, видаючи свої економічні експерименти за “захист національних інтересів”.
Тепер імпорт з Канади та Мексики обкладено 25-відсотковим митом, лише енергоносії з Канади підпадають під 10-відсотковий тариф. Китайський імпорт отримав 20-відсоткові мита, що фактично означає подальшу ескалацію міжнародної торговельної напруги.
Канада та Мексика відповідають Вашингтону жорсткими контрзаходами
Офіційне пояснення Вашингтона звучить знайомо – мовляв, економічні партнери не впоралися з наркотрафіком. Але, як завжди у випадку з Трампом, реальна мотивація не має нічого спільного з формальними заявами. Насправді, це суто політичний крок, розрахований на внутрішню аудиторію.
Джастін Трюдо, якого Трамп волів би радше бачити губернатором 51-го штату США, ніж прем’єр-міністром сусідньої держави, відреагував миттєво, назвавши дії Вашингтона безпідставними та оголосивши про контрзаходи. Уряд Канади відповідає на торговельний тиск з боку США жорсткими митами та можливими обмеженнями для американських компаній.
Після запровадження 25% мита на імпорт товарів зі США на суму 30 мільярдів канадських доларів Оттава попереджає: якщо Вашингтон не перегляне своїх рішень, через три тижні буде новий удар – додаткові мита на 125 мільярдів. Удар буде спрямовано на автопром, металургію та інші стратегічні галузі.
Джастін Трюдо дав чітко зрозуміти: Канада не поступиться, поки США не знімуть свої обмеження. Провінції вже розглядають відповідні заходи – зокрема, виключення американських компаній із державних тендерів і можливе обмеження експорту критично важливих ресурсів, зокрема нікелю. Даг Форд, прем’єр-міністр Онтаріо, так відреагував на тарифи Трампа проти Канади: “Якщо вони хочуть знищити Онтаріо, я відключу їм енергію – і зроблю це з посмішкою на обличчі”.
Крім економічних санкцій, посилюється контроль на кордоні, особливо щодо боротьби з контрабандою фентанілу. На тлі загострення конфлікту Оттава веде перемовини з адміністрацією США та представниками окремих штатів, намагаючись знайти компроміс. Але якщо Білий дім не змінить курс, Канада готова на дзеркальну реакцію.
Мексика також не мовчатиме перед економічним тиском Вашингтона. Президентка Клаудія Шейнбаум чітко заявила: якщо США грають у митну війну, відповідь буде миттєвою. Вона наголосила, що введення 25% мита на мексиканські товари – не лише економічний удар, а й загроза стабільним відносинам між сусідніми країнами.
Мексика не збирається пасивно спостерігати, як американські торговельні бар’єри ускладнюють життя мексиканським виробникам. За словами Шейнбаум, країна готує дзеркальні заходи. Під удар можуть потрапити американські свинина, сир, овочі, а також сталь і алюміній. Рішення ухвалене в дусі справедливої відповіді: якщо США закручують гайки, Мексика відповість тим самим.
Водночас президентка не відкидає можливості діалогу. Вона закликає до переговорів, наголошуючи, що ескалація шкодить обом країнам. Проте якщо Білий дім обере шлях економічного тиску, Мексика покаже, що не є слабкою ланкою у цій грі.
Китай відповідає митами, санкціями та новою економічною реальністю для США
У відповідь на запровадження Трампом додаткових мит на товари з Піднебесної, Пекін обрав обережну та стратегічно виважену тактику, що демонструє прагнення Китаю уникнути ескалації конфлікту, водночас захищаючи свої економічні інтереси та сигналізуючи про готовність діяти далі у разі необхідності.
Аграрний сектор США відчує на собі наслідки торговельного протистояння, яке Вашингтон сам же й розпалив. Адже з 10 березня КНР введе додаткові тарифи в розмірі 10-15% на американську курятину, пшеницю, кукурудзу та бавовну, 10% – на сою, яловичину, свинину, рибу, овочі, фрукти й молочні продукти.
Крім того, Пекін розпочав антимонопольне розслідування проти американської корпорації Google, що свідчить про готовність Китаю вдатися до будь-чого для захисту своїх інтересів.
Крім того, до чорного списку потрапили ще 10 американських компаній – TCOM, Stick Rudder Enterprises, Teledyne Brown Engineering, Huntington Ingalls Industries, S3 AeroDefense, Cubic Corp., TextOre, ACT1 Federal, Exovera і Planate Management Group. Їм заборонено займатися орієнтованим на Китай імпортом або експортом та інвестувати в економіку Піднебесної. А виробнику геномного обладнання Illumina заборонили працювати в Китаї та експортувати до Піднебесної геномні секвенатори.
Ці події можуть підштовхнути зростання власного виробництва в Китаї. Менша залежність від імпорту – сильніша економіка. Вашингтон, звиклий диктувати правила гри, опиняється перед новою реальністю: його методи тиску дають осічку, а світ уже не сприймає його як беззаперечного арбітра.
Проблема наркотрафіку як виправдання для введення мит
Адміністрація Трампа оголосила про збільшення мит на товари “Made in China” до 20% через проблему контрабанди синтетичних опіоїдів, зокрема фентанілу, з КНР до Сполучених Штатів. Трамп дещо змінив попереднє розпорядження від 1 лютого, яким встановлювалися 10% мита на продукцію з Піднебесної. Президент США пояснив, що мита подвоєно через те, що Пекін не доклав зусиль для зупинки постачання фентанілу.
Президент США обґрунтував запровадження 25-відсоткових мит на товари з Канади та Мексики також необхідністю боротьби з наркотрафіком, зокрема з постачанням фентанілу до Сполучених Штатів.
Однак цей аргумент викликає сумніви, особливо щодо Канади, яка не є основним джерелом наркотиків для США. Прем’єр Канади Трюдо назвав дії США “необґрунтованими” та підкреслив, що Канада не залишить їх без відповіді.
Деякі аналітики вважають, що справжньою метою запровадження мит є економічний тиск на сусідні країни та демонстрація сили з боку “глобального поліцейського “. Це може бути спробою змусити Канаду та Мексику поступитися в інших торговельних питаннях або перерозподілити виробничі потоки на користь американської економіки.
Критики зазначають, що такі дії підривають довіру до США як надійного партнера в міжнародних домовленостях. Введення цих мит не просто створює економічні труднощі – це відвертий виклик глобальним правилам гри.
Трюдо не лише розкритикував американську адміністрацію, але й натякнув, що Трамп своїми діями підриває угоди, які він же і підписав, зокрема USMCA – торговельний договір між США, Канадою та Мексикою, який замінив NAFTA.
USMCA була результатом тривалих переговорів і мала на меті зміцнити економічні зв’язки між трьома країнами Північної Америки. Однак, митна політика Трампа суперечить духу цієї угоди, підриваючи довіру до США як надійного партнера. Вашингтон, що виступав за вільну торгівлю, тепер порушує власні принципи, провокуючи хаос і непередбачуваність у світовій економіці.
Реакція американського бізнесу
Запровадження Трампом мит на товари з Китаю, Канади та Мексики викликало занепокоєння серед американських компаній, особливо від імпортозалежних бізнесів. Американська економіка знову відчуває подих інфляційного шторму. Лютневі дані індексу ділової активності у виробничому секторі (ISM Manufacturing Index) засвідчили стрибок інфляційних очікувань. Постачальники дедалі частіше нарікають на тарифи, які каталізують зростання цін. Тим часом споживчий оптимізм американців слабшає: рівень впевненості впав до найнижчої позначки за вісім місяців, а тривога щодо інфляції стає все більш відчутною.
Великі технологічні гіганти поки що зберігають мовчання перед загрозою нових мит. Apple, Google, Microsoft, Meta, Nintendo, Samsung, Sony та Nvidia не поспішають робити публічні заяви, хоча потенційний удар по їхньому бізнесу очевидний. Лише Google та Microsoft відкрито відмовилися від коментарів, тоді як інші воліють вичікувати, спостерігаючи за розвитком подій.
Тривога через торговельні бар’єри зростає, і промислові групи не приховують свого занепокоєння. Президент та гендиректор Інформаційної технологічної індустріальної ради Джейсон Оксман закликав адміністрацію Трампа діяти виважено: досягати конструктивних домовленостей із зарубіжними партнерами, уникати обмежень, що можуть послабити економічні зв’язки у Північній Америці, і, зрештою, скасувати тарифи після досягнення компромісу. Бізнес сподівається на здоровий глузд, адже ризик економічних потрясінь стає дедалі реальнішим.
Американська торгова палата також стурбована запровадженням загальних тарифів, вважаючи їх шкідливими для американських родин та громад. Вони підтримують цілеспрямовані тарифи в рамках глобальних торговельних переговорів, але виступають проти загальних тарифів, які можуть негативно вплинути на економіку.
Опитування Американської торгової палати в Євросоюзі показало, що 9 з 10 американських компаній в Європі очікують погіршення трансатлантичних економічних відносин. Вони занепокоєні можливим впливом тарифів та торговельної політики на їхню діяльність.
Водночас, гендиректор Bank of America Брайан Мойніхан оцінив економічну політику Трампа позитивно, вважаючи її сприятливою для бізнесу. Він зазначив, що тарифи до 10-15% суттєво не вплинуть на економіку чи інфляцію.
Втім, на думку експертів, заходи, спрямовані на скорочення торгового дефіциту та стимулювання внутрішнього виробництва, можуть мати непередбачувані наслідки для економіки США.
Спільна європейська протидія американському протекціонізму
США розпалюють нову торговельну війну, і Європа готова дати відсіч. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн не приховує розчарування та рішучості: Брюссель не сприйматиме безпідставних мит мовчки. ЄС не дозволить Вашингтону диктувати умови й завдавати удару по європейських виробниках, працівниках та споживачах.
Удар по американському бізнесу – ось що чекає США, якщо вони наполягатимуть на своїх обмеженнях. ЄС розглядає можливість запровадження відповідних мит на такі знакові для Америки товари як віскі, джинси та мотоцикли.
Для захисту своїх економічних інтересів країни можуть вдатися до розширення санкцій та введення нетарифних обмежень – квот, ліцензування або технічних бар’єрів. Це може скоротити обсяги міжнародної торгівлі та поглибити економічну напруженість.
До того ж, Брюссель готує юридичний контрнаступ у Світовій організації торгівлі, де рішення США можуть бути визнані незаконними. Розгляд таких справ може бути тривалим, але це надасть можливість офіційно оскаржити дії США на міжнародному рівні та створити належні прецеденти.
Деякі країни, – зокрема, Південна Корея, – можуть віддати перевагу переговорам задля досягнення компромісу з США. Вони сподіватимуться на перегляд існуючих торговельних угод або укладення нових домовленостей, що врахують обопільні інтереси.
Деякі країни можуть обрати жорсткішу позицію, вводячи дзеркальні мита та інші обмеження на американські товари. Це може призвести до ескалації конфлікту та негативно вплинути на глобальні ланцюги постачання, інвестиційну активність та економічне зростання.
… Торговельні війни не просто загальмовують світову економіку – вони руйнують довіру, дестабілізують бізнес і б’ють по кишені споживачів. У підсумку найбільшими жертвами цієї політики, як завжди, стануть не уряди, а звичайні громадяни. За підрахунками Peterson Institute, через подорожчання товарів американські родини втратять понад $1200 на рік. Але Трампа це не обходить. Його мета – не реальні економічні зміни, а ефектна демонстрація сили, яка добре сприймається його виборцями. І якщо для цього потрібно зруйнувати економічні зв’язки, що будувалися десятиліттями, він зробить це без вагань.
Підвищення мит провокує зростання цін, послаблює купівельну спроможність, стримує інвестиції й розриває глобальні ланцюги постачання. Коли США запроваджують обмеження проти Канади, Мексики чи Китаю, це відгукується далеко за їхніми кордонами: втрата партнерської надійності змушує постраждалі країни шукати нові можливості, посилювати співпрацю й вибудовувати альтернативні економічні маршрути.
Канада активізує торгівлю з Європою та Азією, Китай прискорює реалізацію ініціативи “Один пояс, один шлях”, прокладаючи нові торговельні коридори. І зрештою, ті, хто намагався диктувати умови, ризикують опинитися в ситуації, де вже не вони визначають правила гри.
Тетяна Вікторова
