Від Києва і Харкова до Дніпра, Сум, Покровська, Нікополя та маленьких селищ Дніпропетровщини й Запоріжжя – немає регіону, який би уникнув наслідків російських ударів по житловому фонду. Масштаб пошкоджень різниться: у мегаполісах – десятки зруйнованих багатоповерхівок, у прифронтових районах – цілі квартали, стерті вибухами, а в малих селах – окремі будинки, що зникли за одну ніч.
У цих умовах програма “єВідновлення”, яка працює з травня 2023 року, стала одним із небагатьох державних інструментів прямої компенсації громадянам, що втратили житло. Два з половиною роки потому виникає логічне питання: наскільки масштабним є реальний ефект програми, яких ресурсів вона потребує і які ризики загрожують її майбутньому?
Механізм програми: цифрова логіка, яку адаптують під реальність
Державна ініціатива має два ключові напрями. Перший – компенсації за пошкоджене житло, тобто фінансування ремонтних робіт. Заяву на таку допомогу можна подати через застосунок “Дія” або у Центрі надання адміністративних послуг.
У межах програми також передбачена компенсація за повністю знищене житло у форматі житлових сертифікатів. Це цифрові документи, які підтверджують гарантії держави профінансувати придбання нової квартири чи будинку. Сертифікат можна використати для купівлі житла в будь-якому регіоні України, за винятком тимчасово окупованих територій.
З 2024 року житловий сертифікат можна використати не лише для прямої купівлі житла, а й як перший внесок за державною іпотекою “єОселя”. У цьому разі саме отримувач сертифіката робить перший внесок, але не власними коштами, а сумою, визначеною в сертифікаті. Решту вартості житла покриває пільговий кредит у межах програми “єОселя”.
У 2025 році механізм “єВідновлення”став помітно гнучкішим та складнішим водночас. У “Дії” з’явилася можливість подати заяву про повторне пошкодження – важливо для тих громад, де обстріли тривають регулярно. З липня програма офіційно запрацювала у зонах активних бойових дій і на тимчасово окупованих територіях: тепер компенсацію можна отримати навіть без фізичного огляду будинку, що критично для мешканців регіонів, де доступ до житла обмежений. А з серпня всі заявки почали проходити обов’язкову перевірку в Міністерстві фінансів. Цей фільтр зменшує ризики шахрайства, але водночас ускладнює процедуру та подовжує час очікування для заявників.
Динаміка виплат: як зростала програма
Перший рік дії (травень 2023 – травень 2024)
57 тис. сімей, 11 млрд грн
Старт програми припав на період, коли нормативні та технічні механізми ще лише вибудовувалися. Комісії на місцях працювали нерівномірно, а процедура підтвердження пошкоджень потребувала доопрацювання. У цей час переважали виплати на ремонти – найоперативніший і наймасовіший вид допомоги.
Другий рік (травень 2024 – травень 2025)
45 тис. сімей, 14 млрд грн
Темпи почали зростати. Громадяни активніше переходили на цифрові сервіси, розширилася мережа банків, що працюють із житловими сертифікатами, а місцеві комісії поступово перейшли до більш стандартизованої роботи. Водночас справжнього прориву не сталося: стримуючим фактором залишався дефіцит фінансування, який уповільнював ухвалення рішень.
Травень – листопад 2025 року
43 тис. сімей, 27 млрд грн
Цей період став піком зростання програми – як за кількістю отримувачів, так і за загальним обсягом виплат. На це вплинули кілька факторів одночасно. Насамперед суттєво зросла кількість руйнувань у прифронтових регіонах та у столиці протягом 2025 року. Додатково стимулювало активізацію механізму компенсацій запровадження програми у зонах активних бойових дій, де раніше отримати допомогу було майже неможливо. Крім того, накопичилися заявки, що довго чекали на розгляд, і масове їх опрацювання у другій половині року також підвищило обсяг виплат. І нарешті, стрімке зростання частки компенсацій за повністю знищене житло, яке за вартістю значно перевищує ремонтні роботи, додатково збільшило суму виплат.
Загалом за два з половиною роки 145 тис. сімей отримали допомогу 52,3 млрд грн виплат.
Ці результати виглядають значними, якщо порівнювати їх з початком програми, однак у масштабі національних втрат – це лише краплина в морі. На тлі потреби у відновленні житлового фонду, яку експерти оцінюють у 84 млрд доларів, нинішній обсяг компенсацій становить менше ніж два відсотки від необхідного.
Що чекає “єВідновлення” у 2026–2027 роках
На 2026–2027 роки прогнозується зниження темпів виплат у межах програми “єВідновлення”. Фінансування на 2026 рік закладено недостатнє, тож черга на житлові сертифікати, ймовірно, буде зростати, а пріоритет надаватиметься найбільш вразливим категоріям населення – перехід до моделі таргетованих виплат стає неминучим. Водночас зросте частка відновлення багатоповерхівок: новий механізм дозволяє громадам самостійно запускати ремонтні роботи без тривалих бюрократичних процедур, і у 2026 році це стане одним із ключових напрямків програми. Без залучення додаткових міжнародних ресурсів програма не зможе скоротити черги та ефективно охопити регіони з масовими руйнуваннями, такі як Харків, Дніпро, Суми та інші прифронтові громади. Нарешті, “єОселя” і “єВідновлення” дедалі більше інтегруватимуться: житлові сертифікати частіше використовуватимуться як частина іпотечного механізму, що дасть людям можливість придбати житло вищого класу або в більш безпечних регіонах.
Що відомо про ставлення міжнародних партнерів до “єВідновлення”
Міжнародні партнери активно підтримують програму “єВідновлення”, розуміючи її стратегічне значення для відновлення громад і житлового фонду України. За даними Мінрегіону, Канада, Естонія, Фінляндія, Норвегія, Швеція, Швейцарія та Великобританія підписали меморандум “Партнерство за Сильну Україну” на 2024–2027 роки, частина коштів якого спрямована саме на відновлення житла. Йдеться про 150 мільйонів фунтів стерлінгів для постраждалих громад, що демонструє, що донори зацікавлені не лише у великих інфраструктурних проєктах, а й у відновленні житла українців.
Ключову роль у співпраці відіграють міжнародні організації, які працюють через Агентство відновлення (eRestoration). Серед партнерів – Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк та Всесвітній банк. Це означає, що відновлення житла, зокрема через програму компенсацій, має не лише державну, а й міжнародну інвестиційну складову.
Певну перспективу має й пряме фінансування компенсацій за зруйноване житло: Мінрегіон повідомляє, що партнери розглядали виділення 100 мільйонів євро на цей напрям, хоча поки це лише на стадії обговорення. Крім того, програма включена до плану “Ukraine Facility” ЄС, який передбачає гранти та пільгові позики для прискореного відновлення житла у 2024–2027 роках.
Важливою перевагою “єВідновлення”, яку цінують міжнародні донори, є прозорість і зрозумілість механізму. Як зазначає “Голос України”, саме через це програма стає надійною платформою для інвестицій і грантів, формуючи довіру партнерів і гарантії ефективного використання коштів.
Оцінка та ризики
Міжнародні партнери, зокрема країни ЄС та провідні фінансові інституції, демонструють готовність підтримувати відновлення житлового фонду України, що є важливим сигналом: допомога спрямовується не лише на масштабне інфраструктурне будівництво, а й на житло конкретних українських сімей. Водночас обсягу потенційних міжнародних коштів, як-от розглядуваних 100 мільйонів євро, може не вистачити для покриття всіх заявок у межах програми, особливо з урахуванням зростаючих черг на житлові сертифікати.
Розширення ролі міжнародних фінансових установ у відновленні багатоповерхівок безумовно прискорює капітальне відновлення, проте водночас може змістити акцент від прямої компенсації сім’ям – сертифікати поступово перетворюються на інструмент для інвестиційних проєктів.
Прозорість механізмів та надійні контролі, зокрема через Агентство відновлення, залишаються ключовими для підтримки довіри донорів. Водночас ефективна реалізація та чітка звітність є обов’язковою умовою, щоб міжнародні ресурси приносили реальну користь українцям.
“ЄВідновлення” – одна з наймасштабніших соціальних та логістичних програм в Україні за час повномасштабної війни. Вона вже допомогла 145 тисячам родин, але реальні потреби країни – у десятки разів більші.
У 2026 році програма матиме нижчу динаміку через недофінансування, тоді як кількість постраждалих громад лише зростає. Водночас цифровізація, нові механізми компенсацій і розширення географії дії програми демонструють потенціал для еволюції моделі за умови, що держава отримає необхідні фінансові ресурси, а міжнародні партнери включаться в системну підтримку житлового сектору.
Україна входить у третій рік війни з розумінням: житло – основа повернення людей додому. А отже, ефективність “єВідновлення” стане одним із ключових факторів демографічної та економічної стійкості країни у найближчі роки.
