Франція знову стоїть на перехресті штормових вітрів, балансуючи між хвилями економічної нестабільності та крихкими мостами політичної єдності. Прем’єр-міністр Мішель Барньє, який намагається утримати уряд на плаву, отримав тимчасове відтермінування після того, як рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило рейтинг країни на рівні AA-. Це рішення стало ковтком повітря для країни вин і сирів, але ситуація залишається на межі.
У шкалі S&P рейтинг AA- належить до однієї з найвищих категорій, трохи поступаючись рейтингам AA+ і AA, які відображають незначні відмінності у фінансовій стабільності. Для утримання цього рівня країна має підтримувати економічну стабільність і прозорість фінансової політики. Для порівняння: у грудні 2024 року, за даними агентства S&P, аналогічний кредитний рейтинг на рівні AA- мають також Чехія та Китай.
Як Франція з економічної “відмінниці” перетворилася на “хорошистку”
Подібно до того, як відмінниці принизливо стати просто хорошисткою, тоді як для трієчниці це було б вершиною щастя, для Франції – другої економіки Європи – прикро було спуститися протягом останніх років у кредитному рейтингу Standard & Poor’s на 4 сходинки. Так, у січні 2012-го Франція втратила свій найвищий з можливих рейтинг AAA, опустившись на одну сходинку до AA+. Це рішення стало наслідком економічної нестабільності та зростаючого боргового навантаження. У листопаді 2013 року S&P знову погіршило рейтинг Франції, AA+ до просто AA.
У грудні 2014 року Франція втратила ще одну позицію, коли рейтинг був остаточно знижений до AA-. Нарешті, цьогоріч у травні рейтинг Франції знизили до AA-, що вказує на тривалі економічні проблеми, передусім, високий держборг і повільне зростання. Це зниження відображає глибокі структурні проблеми економіки.
S&P зазначило, що, попри політичну нестабільність, Франція все ще “на плаву” завдяки реформам ринку праці, запровадженим президентом Макроном, заощадженням громадян, значному експорту та перевагам членства в Євросоюзі.
Як політична фрагментація та економічні виклики випробовують Францію на міцність
Агентство наголосило на складнощах, спричинених політичною фрагментацією, що ускладнює бюджетне управління. Криза посилилася після зниження кредитного рейтингу Франції у травні. У відповідь Макрон призначив позачергові вибори, що лише погіршило ситуацію: Національна асамблея розкололася між лівими, пропрезидентськими центристами та посиленим Національним об’єднанням Ле Пен. Така сепарація унеможливлює швидке ухвалення важливих рішень, зокрема бюджетних.
На Францію тиснуть й ринки облігацій. Розрив між прибутковістю французьких і німецьких 10-річних облігацій досяг критичної позначки, що свідчить про зростання ризиків для інвесторів. Для уникнення краху, Барньє змушений йти на поступки, які підривають довгострокову фіскальну консолідацію, спрямовану на досягнення стійкого рівня державного боргу та дефіциту бюджету в довгостроковій перспективі. Його поступки викликали нові вимоги Ле Пен, яка поставила ультиматум: або її умови будуть враховані найближчим часом, або уряд втратить підтримку.
Прогнози експертів щодо державних фінансів виглядають песимістично. Податкові надходження нижчі за очікувані, а дефіцит бюджету перевищує 6% ВВП, замість запланованих 4,4%. Це ускладнює плани уряду скоротити витрати на 60 мільярдів євро та повернути дефіцит до 5% наступного року. Наразі Барньє намагається проштовхнути бюджетні реформи, але стикається із загрозами вотуму недовіри, зокрема з боку союзників Ле Пен.
Міністр фінансів Арман попередив, що відсутність бюджету та політична нестабільність можуть призвести до раптового зростання витрат на фінансування державного боргу. Він наголосив, що, хоча базові послуги залишаться доступними, відсутність ясності може завдати шкоди довірі домогосподарств, інвестиціям бізнесу та загальному економічному зростанню.
Франція перебуває на межі. Політична фрагментація та економічні виклики випробовують її на міцність, і якщо рішення не будуть знайдені найближчим часом, наслідки відчуватиме не лише країна, але й уся єврозона.
Драматична боротьба Франції за бюджет: уроки для Європи та України
Важко переоцінити роль кредитних рейтингів у сучасній економіці. Нещодавнє підтвердження рейтингу Франції агентством S&P стало для країни перепочинком, але водночас й сигналом до дії. Висока залежність економічної політики від зовнішніх оцінок демонструє вразливість поточної ситуації.
Згідно з прогнозами, якщо Франція не розв’яже гордіїв вузол дефіциту бюджету, рейтинг може бути знижено, а це ускладнить доступ до фінансування та загрожує економічною стагнацією. Зниження кредитного рейтингу другої економіки Європи може ускладнити їй доступ до фінансування через подорожчання запозичень на міжнародних ринках. Простими словами, держава буде змушена сплачувати вищі відсотки за свої облігації (Франція, як і більшість країн, фінансує дефіцит бюджету через випуск облігацій, які купують банки, пенсійні фонди та міжнародні установи). Це збільшить витрати на обслуговування боргу та знизить довіру інституційних інвесторів. Далі слід очікувати ланцюгову реакцію: уряд зіткнеться з труднощами у фінансуванні бюджетних програм, зростання ставок вплине на бізнес, обмежуючи інвестиції та сповільнюючи економічний розвиток, що може призвести до стагнації.
Економічний тиск стає все більш відчутним. Дефіцит бюджету в 6,2% ВВП перевищує заплановані показники. Для порівняння: на 2024 рік бюджетний дефіцит Німеччини – першої економіки єврозони – становить приблизно 1,75% від ВВП. Загалом у єврозоні цьогоріч дефіцит бюджету прогнозується на рівні 3,0% ВВП з поступовим зниженням до 2,8% у 2026 році.
Податкові надходження падають, а витрати зростають. Уряд Барньє намагається зменшити дефіцит, але цей процес стикається із політичним супротивом. Тим часом радикальні сили, уособлювані прибічниками Ле Пен, стають впливовішими та створюють ризик додаткових політичних потрясінь.
Затяжний економічний шторм у Франції віддзеркалює те, що відбувається і в інших європейських державах. Уряди стикаються з фрагментацією – зростанням популістських і радикальних рухів, що ускладнюють формування стабільних коаліцій. В ЄС відбуваються зміни в політиці та структурах через економічні кризи, інфляцію та геополітичні проблеми.
Україна, зі свого боку, стикається зі схожими проблемами, хоча і в іншому геополітичному контексті. Тривала війна створила безпрецедентний тиск на економіку та політичну систему. Внутрішньополітичні ризики, фрагментація парламенту та боротьба за контроль над владою нагадують виклики Франції, але вони ускладнені безпековими загрозами.
Що об’єднує Францію, Україну та Європу загалом, так це зростання соціальної напруги. Нерівність, економічні труднощі та відчуття незахищеності каталізують громадські протести, які ще більше дестабілізують уряди. У цих умовах від урядів вимагається не лише економічна мудрість, а й політична воля.
Економічний термометр: як змінювався кредитний рейтинг України
За останні роки рейтинг України сильно “штормило” через економічні реформи, політичні події та військові конфлікти. Ці зміни нагадують коливання електрокардіограми: то стрімкі злети й падіння, що свідчать про потрясіння, то рівніші лінії, які символізують короткі періоди стабільності та відновлення.
З 2010 до 2013 року Україна відновлювалася після світової фінансової кризи. Її економіка стабілізувалася, а міжнародні рейтингові агентства покращували оцінки фінансової спроможності країни. У 2010-у S&P підвищило рейтинг України до рівнів B- для валютних зобов’язань і B для гривневих.
Однак у 2014 році через зміну влади, анексію Криму та початок війни на Сході ситуація різко погіршилася. Рейтинги почали падати: у 2014 році S&P знизило їх до CCC, а у 2015-му – до SD (це так званий вибірковий дефолт – цю ж критичну оцінку Україна має і сьогодні) через економічну кризу та ризик неплатоспроможності.
Чергове відновлення почалося з 2016 року завдяки реформам і співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. До 2021 року ситуація покращилася, і рейтинги України почали зростати.
Але у 2022 році російська агресія завдала нищівного удару по вітчизняній економіці. Цілком закономірно, що рейтинги держави різко знизилися: у серпні 2022-го Fitch оцінило Україну як RD (обмежений дефолт), хоча після реструктуризації боргів рейтинг підвищили до CC.
Наразі кредитний рейтинг України за версією агентства S&P становить SD (вибірковий дефолт). Це зниження відбулося у серпні після того, як Україна пропустила виплату купонного доходу за єврооблігаціями 2026 року.
Рейтинг SD означає, що країна не виконала свої зобов’язання за певними борговими інструментами, але продовжує обслуговувати інші. У цьому випадку пропуск виплати був пов’язаний із рішенням уряду призупинити виплати за зовнішніми борговими зобов’язаннями до завершення процесу реструктуризації боргу.
Варто зазначити, що після завершення реструктуризації боргу S&P може переглянути рейтинг України. Зазвичай, після успішного завершення таких процесів рейтинги підвищуються до рівнів у категоріях CCC або B, залежно від нових умов боргових зобов’язань та загальної фінансової ситуації в країні…
…Франція, як і багато інших країн, опинилася на роздоріжжі, зіштовхнувшись із викликами, які випробовують її здатність вистояти перед хвилями глобальних економічних змін. Якщо не винести уроків із цієї кризи, наслідки можуть стати справжнім землетрусом для всієї Європи. Україна має сприйняти цей сигнал як попередження, аби уникнути подібних потрясінь і зосередитися на зміцненні власної стабільності, перш ніж буде запізно.
Тетяна Вікторова
