Демографічна криза посилюється в багатьох країнах світу, що призводить до дефіциту держбюджетів та пенсійних фондів. Основні причини цього очевидні – старіння населення, зниження народжуваності та міграція. Саме тому у багатьох державах зросла частка літніх людей у загальній структурі населення. Це збільшує навантаження на пенсійні системи, оскільки кількість працюючих людей, які сплачують внески, зменшується.
У розвинених країнах народжуваність на спаді, що призводить до зменшення кількості молоді, яка зможе наповнювати пенсійний фонд в майбутньому. Масова еміграція, особливо серед молоді, також впливає на демографічну ситуацію та пенсійні фонди. Тому необхідність підвищення пенсійного віку часто виявляється вибором між поганим та гіршим.
“Політика однієї дитини”, яка діяла в Китаї з кінця 1970-х до 2015 року, призвела до значного зниження народжуваності та створила демографічний дисбаланс. Наразі у Піднебесній спостерігається швидке старіння населення, і кількість працюючих людей зменшується порівняно з кількістю пенсіонерів. Тобто необхідність підвищення пенсійного віку очевидна. Більша база оподаткування та затримка доступу до пільг зменшать тиск на уряд щодо фінансування пенсій, оскільки кількість людей похилого віку швидко зростає.
Китай підвищить пенсійний вік вперше з 1978 року. Цей крок може зупинити скорочення робочої сили, але ризикує викликати гнів працівників, які вже борються з уповільненням економіки.
Наразі пенсійний вік у Китаї – чи не найнижчий у світі, незважаючи на суттєве збільшення тривалості життя за останні десятиліття. Так, середня тривалість життя в Піднебесній – 78,59 років. Для порівняння, цей показник у світі – на 6 років менше. При цьому серед понад 30 країн найвищий пенсійний вік для чоловіків і жінок становить 67 років в Австралії, Греції, Данії, Ісландії, Італії та Нідерландах.
Як планують вводити непопулярну міру
Нещодавно високопосадовці ухвалили план відтермінування виходу працівників на пенсію на 5 років. Чоловіки виходитимуть на пенсію в 63 роки замість 60. Для жінок примусове “активне довголіття” триватиме до 55 років замість 50 для простих робітників і до 58 – замість 55 – для керівних посад.
Зміна діятиме протягом 15 років, починаючи з січня, і дозволить більшій кількості людей працювати довше. Ймовірно, це сприятиме вирішенню проблем, пов’язаних зі старінням населення. Водночас, це може спровокувати громадське невдоволення тим, що розвиток економіки настільки уповільнився.
“Терміни підвищення пенсійного віку досить поступові. Політики, ймовірно, взяли до уваги потенційний негативний вплив і ретельно його відкалібрували”, – прокоментувала економіст Великого Китаю в Societe Generale SA.
Акції компаній, що надають послуги з охорони здоров’я та догляду за людьми похилого віку, підскочили. «У людей може виникнути більше проблем зі здоров’ям, якщо підвищити пенсійний вік. І тиск батьків, які підтримують, може вимагати, щоб більше закладів догляду за літніми розділили цей тягар», – сказав директор пекінського інвестиційного банку Chanson & Co.
Згідно з рішенням Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників, підвищення спрямоване на “адаптацію до нової ситуації демографічного розвитку в Китаї та повний розвиток і використання людських ресурсів”.
Схвалення відбулося після оголошення Компартією в липні про те, що пенсійний вік підвищуватиметься “добровільно, гнучко”. Попередні спроби підвищити прохідний бар’єр зазнали невдачі через спротив громадськості.
“Це великий крок до протидії ключовому гальму довгострокового зростання — скороченню населення працездатного віку. Але це не змінить ситуацію. Наші довгострокові прогнози, які вже враховують підвищення пенсійного віку, вказують на зниження зростання приблизно до 1% до 2050 року”.
Головні побоювання китайців напередодні підвищення пенсійного віку
Прийдешні трансформації визивають обурення не лише перспективою працювати у похилому віці, а й страхом не витримати конкуренцію на ринку праці. «Ви просите мене, коли мені буде 60, конкурувати з молодими людьми за роботу?» – виразив побоювання багатьох користувач Weibo у соцмережі X-like, де ця новина була найпопулярнішою і миттєво зібрала понад півмільярда переглядів.
Дехто скаржиться на “скляну стелю” – тривалу дискримінацію роботодавців щодо старших кандидатів на роботу, проблему, яку уряд давно обіцяв вирішити.
Влада визнала потенційний короткостроковий тиск на ринок праці. Але посадовці сподіваються, що поступовий темп трансформацій призведе до «приглушеного» впливу на зайнятість молоді.
Вищий законодавчий орган також постановив, що з 2030 року працівники повинні будуть робити внески на свої пенсійні рахунки протягом більш тривалого часу, перш аби в майбутньому отримати право на пенсійні виплати. Ця вимога буде поступово збільшуватися з 15 до 20 років.
“Стійкість пенсійної системи може бути головним фактором, який стоїть за цим кроком”, – вважає головний економіст із Великого Китаю та Північної Азії в Standard Chartered. “Незважаючи на те, що цей крок посилить тиск на ринок праці, у довгостроковій перспективі він допомагає пом’якшити вплив скорочення населення працездатного віку”.
Оскільки середня тривалість життя в Китаї зросла, відстрочка виходу на пенсію стала більш важливою для компенсації демографічних проблем, пов’язаних із застосуванням політики однієї дитини, яка тривала десятиліття, в результаті якої покоління самотніх дітей утримували велике населення похилого віку. Сьогодні середній китаєць живе до 78 років проти 66 чотири десятиліття тому.
Очікується, що люди у віці 65 років і старше становитимуть третину населення вже у 2035 році (порівняно з 14,2% у 2021 році). У державі, яка ще недавно боролася з надмірною народжуваністю, наступила зворотна криза. Тепер влада, навпаки, заохочує народжуваність, аби скорегувати демографічний дисбаланс.
“Коли я народився, казали, що їх забагато. Коли я народжувала, сказали, що мало. Коли я хотів працювати, вони сказали, що я занадто старий. А коли я виходжу на пенсію, кажуть, що я занадто молодий”, – сказав інший користувач Weibo.
Тетяна Морараш
