Україна наближається до європейських стандартів: кримінальна відповідальність за порушення санкцій

З початком агресії Росії санкції стали важливим інструментом для стримування ворога та обмеження його впливу на українську економіку. Однак, незважаючи на численні порушення санкцій, наразі відсутнє кримінальне покарання за їх порушення чи обхід, а існуючі заходи не мають достатнього стримуючого ефекту.
Цю ситуацію покликаний виправити новий законопроєкт № 12406, поданий Президентом на початку року. Проєкт є результатом річної роботи Міністерства юстиції, Аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей” та понад десяти інших органів і відомств. Він пропонує комплексне рішення і відповідає міжнародним стандартам, зокрема Директивам ЄС, щодо кримінального переслідування порушників санкцій. Міністерство юстиції зазначає, що законопроєкт розроблено з урахуванням думок різних спеціалістів. Сам факт його реєстрації свідчить про те, що Україна наближається до завершення процесу створення основних інституційних елементів механізму для впровадження та контролю за виконанням санкцій. Це важливий крок для підсилення санкційної політики України та гармонізації законодавства з міжнародними стандартами.
Що зміниться?
У Кримінальному кодексі України з’явиться нова стаття 114-3, яка запроваджує покарання за порушення санкцій:
- Штрафи: від 425 тисяч до 2 мільйонів гривень залежно від тяжкості порушення.
- Тюремне ув’язнення: від 2 до 10 років із забороною займати певні посади чи вести визначену діяльність на строк до 15 років.
- Конфіскація майна: для порушників з особливою відповідальністю або організованих груп.
Хто під “прицілом”?
Закон торкнеться:
- Осіб, які порушують санкції умисно.
- Організованих груп, службовців високого рівня.
- Юридичних осіб, для яких можливе не лише накладення штрафів, а й ліквідація чи конфіскація майна.
Особливості законопроєкту:
- Вартісний поріг для кримінальної відповідальності – 151 400 грн.
- Для товарів військового призначення та подвійного використання поріг не застосовується.
Чому це важливо? Міністр юстиції Ольга Стефанішина наголошує, що подібна практика діє в країнах ЄС, США та Канаді. Україна впроваджує ці стандарти, щоб підвищити ефективність санкцій і створити стримувальний ефект для порушників. Законопроєкт – це ще один крок до зміцнення національної безпеки та підсилення міжнародної співпраці.
Резонанс і дискусія навколо санкційного законопроєкту
Обговорення законопроєкту № 12406 набирає обертів, оскільки він може викликати широкий резонанс серед юристів та громадськості. З одного боку, його вважають важливим кроком для введення кримінальної відповідальності за порушення санкцій, але з іншого боку, є побоювання щодо можливих зловживань і обмеження прав бізнесу та громадян.
Як зазначають Володимир Єніч, адвокат, партнер АО AVER LEX, та Дарина Артимовець, юристка цієї ж адвокатської компанії, оприлюднена версія законопроєкту відрізняється від раніше обговорюваної. Однією з основних відмінностей є відсутність вимоги щодо декларування підсанкційними особами своїх активів, що могло б покращити контроль і прозорість у дотриманні санкцій. Однак введення цієї вимоги створило б потребу у визначенні органу, який би здійснював контроль за декларуванням.
Також законопроєкт не передбачає механізмів отримання ліцензій на дії, які можуть бути розцінені як обхід санкцій. Це відповідає міжнародній практиці і може бути корисним для регулювання простих випадків, наприклад, коли адвокати надають правову допомогу підсанкційним особам.
Є сподівання, що можливість отримання ліцензій на подібні питання буде включена в остаточну версію законопроєкту.
Навздогін практикам Євросоюзу
Україна відстає від міжнародних партнерів у переслідуванні порушників санкцій та тих, хто наживається на війні. Наприклад, у Німеччині вже розпочато близько 2 тисяч проваджень щодо обходу антиросійських санкцій, у Фінляндії – понад 900, а в Латвії – понад 300. Такі цифри свідчать про активне впровадження санкційної політики та її жорсткий контроль у цих країнах. Наведемо кілька прикладів рішучих дій держав-партнерів.
У Німеччині директора однієї з місцевих компаній засудили до семи років ув’язнення за продаж обладнання для виготовлення снайперських гвинтівок російському виробнику зброї, попри встановлені санкції. В Литві криптовалютна платформа Payeer отримала рекордний штраф у розмірі 8,23 мільйона євро за сприяння операціям у рублях через російські підсанкційні банки. Цей випадок демонструє серйозне ставлення до фінансового моніторингу.
У Нідерландах місцеву компанію оштрафували на 195 тисяч євро, а її директора – на 20 тисяч за переказ 18 мільйонів євро дивідендів російській фірмі, бенефіціар якої перебував під санкціями. Крім того, вони незаконно погасили кредит на 100 тисяч євро іншій підсанкційній російській компанії. У Франції судять капітана російського судна Baltic Leader, яке порушило санкції ЄС після початку війни в Україні. Судно, що належало російському банку PSB Leasing, було затримано французьким військово-морським флотом у 2022 році після відправлення з Руаня до Санкт-Петербурга. Капітан судна перебуває під судом за порушення санкцій, при цьому захист стверджує, що він лише виконував накази. Прокурори вимагають штрафу на суму 16 мільйонів євро.
Особливу увагу привертає випадок з литовською компанією з експорту автомобілів Biovarda, яку Литовська митниця оштрафувала на 13,6 мільйона євро за порушення санкцій. Виявилося, що компанія здійснювала експорт автомобілів чи автозапчастин до Росії, що суперечить чинним обмеженням. Це рішення підкреслює суворість, з якою литовська влада підходить до порушень санкцій, і є попередженням для інших бізнесів. Також цей випадок наголошує на важливості дотримання міжнародних норм і відповідальності компаній у часи глобальних політичних криз.
Такі приклади підкреслюють важливість ефективного контролю та притягнення до відповідальності за порушення санкцій, що є критично важливим для підтримки міжнародного правопорядку та безпеки.
Гармонізація кримінального переслідування порушників санкцій в ЄС
У квітні 2024 року Європейський Союз ухвалив важливу Директиву, яка стосується порушень санкцій. Її мета — зробити відповідальність за обхід санкцій єдиною для всіх країн ЄС та покращити ефективність боротьби з такими порушеннями. Що передбачає ця Директива?
Порушення санкцій — це злочин. Тепер у всіх країнах ЄС такі дії, як передача коштів чи ресурсів підсанкційним особам, незаконний експорт чи імпорт товарів, а також фінансові операції в обхід санкцій вважаються кримінальними злочинами.
Покарання — суворе. За серйозні порушення загрожують великі штрафи або навіть позбавлення волі. Компанії також можуть бути притягнуті до відповідальності, якщо вони не дотримуються санкцій або сприяють їх обходу.
Єдині правила для всіх. Існують суттєві суперечності щодо притягнення до відповідальності за порушення санкцій ЄС окремими державами-членами. У деяких країнах, таких як Німеччина, порушення санкцій може бути кваліфіковане як кримінальний злочин, тоді як в інших країнах це може призвести лише до штрафу або адміністративних покарань. Нові правила забезпечують однакове ставлення до порушників у всьому ЄС.
Кінцевий термін імплементації. Країни-члени ЄС мають до 2025 року внести ці правила у своє національне законодавство. Ця Директива робить санкційний режим жорсткішим і унеможливлює ситуації, коли хтось уникає покарання через різницю в законодавствах країн ЄС. Це особливо актуально на тлі війни в Україні, адже економічний тиск на агресора має бути максимально ефективним.
Тепер усі, хто порушує санкції, незалежно від того, у якій країні ЄС вони знаходяться, нестимуть відповідальність за законом.