В українському законодавстві дрібна крадіжка кваліфікується окремо від крадіжки, оскільки різні життєві обставини змушують людей вдаватися до незаконного привласнення чужого майна. На даний час закон враховує як фінансову шкоду, так і соціальні чинники, розділяючи відповідальність залежно від вартості викраденого майна, повторності порушень та віку правопорушника. Дрібне викрадення, за новими нормами, може тягнути за собою штрафи, громадські роботи або адміністративний арешт, і навіть у межах мінімальної вартості закріплює відповідальність, що раніше могла не застосовуватися. Особливу увагу законодавець приділяє неповнолітнім та ситуаціям, де вартість майна важко визначити без експертизи, що створює практичні нюанси для потерпілих і правоохоронців.
Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери», до яких звернулася наша редакція, пояснили, що межі між адміністративною і кримінальною відповідальністю є не завжди очевидними, а реальна практика застосування закону залежить від правильного визначення вартості майна та дій поліції. Вони наголосили на важливості збору доказів, правильного оформлення скарг та використання всіх механізмів захисту прав потерпілого, що робить адміністративне покарання ефективним інструментом стримування дрібної крадіжки.
Про те, що крадіжка є злочином та карається не тільки законом, але й судом Божим відомо всім. Адже з давних часів однією із заповідей є – не кради! Втім багатьох це не спиняє, адже життєві ситуації, мов калейдоскоп: ніколи не знаєш, яким візерунком складуться життєві обставини. Хтось цупить пиріжки, бо не має їжі, хтось якісь дрібнички на «слабо», а хтось без зазріння совісті набиває кишені мільярдами. Як бачимо, крадіжки бувають зовсім різними, що і визначає законодавство.
Загалом закон розрізняє за видами відповідальності викрадення майна два види, залежно від вартості вкраденого: дрібну крадіжку і крадіжку. Кодекс України про адміністративні правопорушення містить статтю 51, яка в серпні минулого року зазнала змін, врахувавши сьогоденні реалії та існуючи ціни та наразі виглядає наступним чином. Дрібна крадіжка, за якої людина викрадає чужу власність шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати, і при цьому вартість такого майна не перевищує половини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (на 2025 рік це до 757 гривень), передбачає кілька варіантів покарання. Це може бути штраф від 884 до 1 700 гривень, громадські роботи на 20–30 годин або адміністративний арешт на термін до 5 діб.
Якщо ж вартість викраденого майна становить від половини до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 758 до 3 028 гривень у 2025 році), то покарання може бути серйознішим. У цьому випадку передбачено штраф від 1 700 до 5 100 гривень, громадські роботи на 30–40 годин, виправні роботи до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку або адміністративний арешт на 5–10 діб.
Водночас, якщо особа протягом року повторно вчиняє такі порушення і вже піддавалася адміністративному стягненню, санкції стають ще суворішими: штраф від 5 100 до 10 200 гривень, громадські роботи на 40–60 годин, виправні роботи на 1–2 місяці з відрахуванням 20% заробітку або адміністративний арешт на 10–15 діб. У разі, якщо одна й та сама особа тричі або більше протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, передбачено штраф від 10 200 до 17 000 гривень або адміністративний арешт на 15 діб.
Таким чином, закон встановлює поступове збільшення відповідальності залежно від вартості викраденого майна та повторності порушень, від адміністративного покарання за незначні правопорушення до суворішого стягнення за систематичні дії.
Неоподаткований мінімум доходів громадян (НМДГ) є поняттям, яке часто зустрічається в законах та інших нормативно-правових актах і розкривається у Податковому кодексі України. В рамках норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги для відповідного року. Станом на 2025 рік він становить 1 514 грн, однак у 2026 році сума збільшиться до 1 664 грн.
Отже, у 2025 році викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо його вартість не перевищує 3 028 гривень. При цьому закон розділяє дрібні крадіжки на дві категорії:
- якщо вартість викраденого майна до 757 гривень – застосовується перша частина статті 51 КУпАП;
- якщо вартість від 758 до 3 028 гривень – застосовується друга частина статті 51 КУпАП.
У 2026 році пороги дрібної крадіжки трохи підвищуються. Викрадення вважається дрібним, якщо його вартість не перевищує 3 328 гривень:
- до 832 гривень – перша частина статті 51 КУпАП;
- від 832 до 3 328 гривень – друга частина статті 51 КУпАП.
Таким чином закон встановлює чіткі межі вартості майна, які визначають, коли порушення підпадає під адміністративну відповідальність за дрібну крадіжку, і водночас диференціює ступінь покарання залежно від суми.
Зазначимо, що крадіжка на суму понад 3028 гривень може призвести до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 185 Кримінального кодексу України. Згідно з ч. 5 підрозд. 1 розд. ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн. Саме тому для визначення штрафу застосуванню підлягає сума у 17 грн.
Як бачимо законодавець вирішив, що боротися з дрібною крадіжкою простіше фінансовими санкціями, адже кожен несплачений штраф – це відкрите виконавче провадження зі всіма наслідками у вигляді арешту майна, списання коштів з банківських карток та інші.
Варто наголосити, що відносно неповнолітніх є свої нюанси. Річ у тім, що дрібні крадіжки підлітками в різних маркетах є доволі розповсюдженим явищем. Підлітки випробовують світ та себе на межі дозволеного та можливого. Тож адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного порушення 16-річного віку.
До осіб віком 16-18 років, які вчинили адміністративне правопорушення, застосовуються заходи впливу. Проте в разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 УКпАп, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього КУПАП, а саме:
- зобов’язання публічно попросити вибачення в потерпілого;
- попередження;
- догана або сувора догана;
- передача неповнолітнього під нагляд батькам чи педагогічного, трудового колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
В цілому ми позитивно оцінюємо нову редакцію статті та пороги притягнення до відповідальності за дрібну крадіжку. Річ у тім, що раніше кримінальна відповідальність за крадіжку починалась із суми від 300 грн, а відповідно адміністративна межувала у рамках цих самих 300 грн. Таким чином, фактично до кримінальної відповідальності зі всіма її наслідками притягались особи, які вкрали пляшку віскі, коробку цукерок чи пачку памперсів. Втім у такої декриміналізації є й інша сторона – настання тієї самої кримінальної відповідальності від більшої суми спокушає деяких осіб на вчинення більшого числа крадіжок, хоча діюча редакція норми є більш спів розмірною, щодо відношення вчинок-покарання.
Ким та як розраховується вартість викраденого майна аби розмежувати, коли особу притягати до кримінальної відповідальності, а коли до адміністративної? При встановленні факту крадіжки обов’язковий виклик співробітників поліції. Надалі треба дивитись що та де поцупив правопорушник. Якщо мова йде про супермаркет чи магазин одягу, то представники поліції будуть дивитися на цінник й виходити з того, що написано на ньому. Тобто з новими речами все просто.
Складніше в тій ситуації, коли поцуплено не нове майно чи якась тварина – кролик з клітки на подвір’ї, браслет зі скриньки з прикрасами, чужий телефон. В такому випадку обов’язково буде призначена експертиза, за результатами якої експерт у своєму висновку вкаже дійсну ринкову вартість майна на час крадіжки. Виходячи з суми, яку визначив експерт, поліція й буде примати рішення відносити правопорушника до розумних, чи до красивих, вибачайте – до кримінального злочинця чи адміністративного правопорушника.
Досить розповсюдженою є ситуація на практиці: охорона магазина спіймала особу на крадіжки палки ковбаси вартістю 350грн. Тут чи буде викликана поліція та застосована ст.51 КУпАП залежить цілком від волі директора магазина чи політики сіті. В такому випадку спійманій особі потрібно падати в ноги представникові магазину та простити не викликати поліцію, щиро каятись, просити пробачення.
Якщо навпаки, особу звинувачують в крадіжці, але вона впевнена, що даного факту немає, чи майно, яке вкрадене, має зовсім іншу вартість, набагато меншу, в такому випадку наполягати на виклику поліції навпаки потрібно.
Інша сторона ситуації – має місце факт крадіжки, приїхала поліція, але не бажає приймати заяву від потерпілого, мотивуючи, що крадіжка дрібна, з порушника взяти нічого, а їм паперів відписувати потім купу. В даному випадку ми нагадуємо, що дрібна крадіжка не має нижньої межі, тобто як що вкрадене майно вартує 10 грн чи п’ять, то це все одно крадіжка за яку передбачена відповідальність в кодексі про адміністративні правопорушення. Тож, якщо на поліцію не діють прохання, потрібно забезпечити максимальне зібрання та збереження доказів:
- зробіть відеозапис ситуації;
- запишіть аудіо розмови;
- сфотографуйте все та всіх, хто має відношення до ситуації;
- з’ясуйте хто був свідками пригоди та візьміть їх ім’я, прізвища, адреси та контактні телефони;
- складіть імпровізований акт, в якому вкажіть що, де, коли сталось та хто був свідками цього;
- з’ясуйте ПІБ поліцейських, які прибули на виклик та до якого відділку поліції вони відносяться.
Наступним кроком буде якнайшвидша скарга начальнику райвідділку поліції, а в разі, якщо й це не допоможе, то з відповідною заявою потрібно звернутися до адміністративного суду.
Остання ситуація жодним чином не є спонуканням до розведення банальної малозначущої крадіжки до масштабів вселенського горя, але у випадках, коли, наприклад, сусіди потихеньку цуплять якесь майно з подвір’я, то такі дії є єдиним засобом врегулювання наявного конфлікту.
Головне, про що потрібно пам’ятати у будь-якій ситуації – слід бути, в першу чергу, людиною та з розумінням ставитися до ситуації, в якій хтось опинився, не забуваючи відстоювати власні права.
