В житті трапляється усе. Добре якщо несподіванки приємні. Набагато гірше, коли несподіванки неприємні або дуже неприємні. Вкрай турботливою ситуація стає коли те що трапилось, може торкнутись безпосередньо майна, а саме – житлової нерухомості. Іноді не важливо, чому саме є ризик залишитись без будинку або квартири, куди важливіше зробити якісь кроки аби захистити те єдине майно, яким володієте.
Трапляються непоодинокі випадки, коли як варіант із захисту нерухомого майна від несподіваного відібрання, юристи рекомендують подання до суду позовної заяви за надуманими й не дуже підставами та накладення в такій справі арешту на нерухомість у якості забезпечення позову. Наскільки даний варіант дійсно є дієвим інструментом для захисту своєї власності та які підводні камені він переховує, коментує адвокатське об’єднання “Репешко і партнери”.
Згідно цивільно-процесуального законодавства існує 11 видів забезпечення позову. Нас цікавлять максимум три, якщо ми розглядаємо проблему захисту свого майна через подання позову до суду. Це:
- накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
- заборона вчиняти певні дії;
- заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;
За відомими нам статистичними даними до суду з заявами про забезпечення позову найчастіше звертаються у справах про стягнення заборгованості за кредитним договором, за договором позики та про поділ спільно набутого під час шлюбу майна. Тож не будемо погіршувати статистику та скористаємося стандартними шляхами, бо щось екзотичне, що заходить до суду викликає багато питань, а нам потрібні не питання, а дії.
Якщо ви маєте кредит, або декілька кредитів і є ризик, що завтра до вас буде подана позовна заява банком, а далі по процедурі – арешт майна за клопотанням банка, рішення суду про задоволення позову банку та стягнення суми боргу зі всіма санкціями, а потім продаж майна виконавцем в рахунок погашення боргу та передача коштів банку, то є варіант, як діяти. До суду від імені вашої дружини чи чоловіка може зайти позовна заява про поділ нерухомого майна як такого, що було набуте під час шлюбу, від вашого кума може зайти позовна заява про стягнення з вас за борговою розпискою певної грошової суми, яку ви позичили кумові, або від жінки/чоловіка з якою/яким проживаєте разом заява про те, що майно придбане за спільні кошти під час такого проживання.
Наскільки можливий той чи інший варіант позову, залежить від конкретно вашої ситуації. Обов’язково треба застерегти вже на цьому етапі – надана куму розписка про те, що ви позичили у нього певну суму, може спонукати кума дійсно отримати таки від вас цю суму. Втім, може трапитись ситуація коли кум в процесі помре, то вже його спадкоємці вирішать безумовно отримати від вас борг за розпискою за всяку ціну. Або якщо ви визнаєте за заявою жінки/чоловіка, з якою/яким проживаєте разом, що дійсно придбали майно спільно та суд присудить позивачеві частку в нерухомому майні, така частка відійде позивачеві та ви втратите її навічно, якщо після того, як мине кризова ситуація чоловік/жінка не переоформлять дану частку на вас у нотаріуса вже договором купівлі-продажу чи дарування. Це є перше й дуже вагоме підводне каміння.
Втім все залежить ще від того, чи збираєтесь або, чи зможете, або взагалі чи потрібно буде доводити таку справу до ухвалення рішення. Якщо таки варіант подання позову прийнятний для вас з погляду захисту, одночасно з позовною заявою зазвичай подається заява про забезпечення позову.
За загальними правилами заява про забезпечення позову подається у таких випадках:
1) до подання позовної заяви – за правилами підсудності, встановленими ЦПК України для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору – якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред’явленням позову – до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі – до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Як ми бачимо, заяву про забезпечення позову можливо подати до суду до подання позовної заяви, але у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред’явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом. Треба зазначити, що судді не дуже полюбляють даний варіант та цілком можуть відмовити, оскільки коли заява про забезпечення йде разом з позовом то принаймні з позовної заяви докладно відомо в чому полягає спір, долучені відповідні докази тощо. Тому, якщо ви обрали даний засіб захисту, радимо подавати разом – і позовну заяву, і заяву про забезпечення доказів.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб – громадян України), номери засобів зв’язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Також за заяву про забезпечення позову сплачується судовий збір, який станом на 2024 рік складає 605,60 грн.
Ось ми дійшли й до другого підводного каміння – пропозиція заявника щодо зустрічного зобов’язання. Зараз суди дуже активно користуються даним інструментом, вважаючи його саме ти важелем, який допоможе запобігти необґрунтованому забезпеченню позову. Доходило навіть до того, що за позовом дружини до чоловіка про поділ дійсно спільно нажитого за час шлюбу автомобіля, який чоловік забрав та заховав, суд вимагав від жінки зустрічного зобов’язання.
В законі зазначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Однак чи буде вимагати суд, чи ні, залежить від кожної конкретної справи та кожного конкретного судді. Втім, нічого не заважає в заяві про забезпечення позову запропонувати якесь символічне зустрічне зобов’язання, яке заявник буде готовий внести на рахунок суду.
Є випадки, коли суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. При цьому заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.
Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від виду забезпечення суд просять накласти арешт на нерухоме майно, заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії що до нерухомого майна тощо. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Як ми бачимо, головне в даній історії – обґрунтовано підійти до складання документів та докладно викласти усі обставини, зазначити усі необхідні посилання, надати як найбільше доказів, аби суд не сумнівався що до фіктивності поданих документів. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили і підлягає виконанню з моменту її підписання, але з цього дня може бути оскаржена впродовж 15 днів шляхом подання апеляційної скарги.
Чи може суд відмовити в забезпеченні позову? Так, безумовно, і це може залежати від багатьох нюансів, починаючи від того, чи сплачений судовий збір, чи виконана вимога про зустрічне забезпечення до того, наскільки обґрунтована позовна заява в цілому та заява про забезпечення позову окремо. У випадку відмови суду в забезпеченні позову необхідно дивитись, з яких підстав відмовлено, та залежно від цього або виправити недоліки та знову подать заяву про забезпечення позову, що не заборонено, або оскаржити ухвалу про відмову до апеляційного суду. Але слід зауважити, що це час, якого іноді не має. В деяких випадках можливо буде простіше подати позовну заяву від іншої особи або з інших підстав та вже за новим позовом просити забезпечення.
Якщо раніше суд сам направляв ухвали про арешт майна на виконання, то останнім часом не поодинока практика, коли суди дійсно направляють на виконання такі ухвали, але реєстратори відправляють їх знов до суду, зазначаючи, що за реєстраційні дії з обтяження майна потрібно сплатити 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 2024 рік складає 151,40 грн. Тому не потрібно, надавши заяву про забезпечення позову, сидіти з почуттям того, що зробив все, що зміг. В цьому є третє підводне каміння. Тому рекомендуємо отримати ухвалу про забезпечення позову особисто та особисто відвезти її державному реєстратору для забезпечення обтяження.
Взагалі, ми рекомендуємо у разі наявності судового спору цікавитись в суді, як можна частіше, щодо того, що відбувається зі справою. Зараз дуже в цьому допомагає застосунок Дія, який підтягує за РНОКПП всі судові документи, але іноді це йде з запізненням на день-два, а в деяких випадках по справі кожна робоча година має значення.
У всякому випадку слід зауважити, що судовий спір – це час та кошти. Тому з урахуванням зазначених підводних каменів та цієї обставини, зважте усі «за» та «проти», перш ніж розпочинати судовий процес.
Рекомендований нами шлях може розглядатись як варіант, при якому власник майна шантажує банк, зазначаючи про затягування усіх процесів та ризик що частина майна перейде іншому власникові, або виграє час аби, наприклад, знайти кошти та розрахуватись з банком по кредиту, уклавши угоду. Слід зазначити, що банки йдуть на угоду з боржником у багатьох випадках, розуміючи, що отримати зараз якусь суму банку вигідніше, ніж ходити по судах декілька років, а потім ще проходити процедуру примусового виконання. В нашій практиці був випадок, коли за квартиру, яка знаходилась в іпотеці та борг по платежах за неї відповідно майже в сумі 60 тисяч доларів, був списаний банком за 25 тисяч доларів, кредит був закритий, квартира залишилась у власності.
