“Всі гроші – на ЗСУ”: Кабмін пояснив, чому зарплата українського вчителя в десять разів нижча, ніж у ЄС

В українському освітньому середовищі дедалі гострішим стає питання заробітної плати вчителів. Це становиться системною загрозою, яка в умовах воєнного часу набуває критичного масштабу. Через мізерні зарплати вчителі масово звільняються, покидають державні школи або виїжджають за кордон, залишаючи по собі порожні кабінети й деморалізовані колективи. При цьому молодь не хоче вступати до педагогічних університетів. Фахівці, які ще залишаються у професії, живуть на межі виживання, у той час як до них постійно посилюються вимоги. В таких умовах Україна ризикує залишитися без вчителів, і тоді відновлення після війни втратить найважливішу опору.

29 квітня 2025 року Кабінет Міністрів України оприлюднив відповідь на електронну петицію № 41/007692-25еп “Підвищення заробітної плати педагогічним працівникам”, яка була зареєстрована 15 січня 2025 року та зібрала понад 25 тисяч підписів. У петиції наголошувалося, що середня зарплата українського вчителя не перевищує 300 доларів, тоді як у сусідній Польщі вона становить 1200–1500, у Чехії — від 1400 доларів, у Німеччині — від 4000 до 5000 доларів. При цьому, за даними Держстату, середня заробітна плата в Україні перевищує 15 000 гривень, а у більшості вчителів є значно нижчою. На цьому тлі контраст із зарплатами чиновників центральних органів влади (понад 50 000 грн) і керівництва НАК “Нафтогаз” (від 500 000 до 1,5 мільйона гривень щомісяця) став обурливим навіть для стриманої освітянської спільноти.

У своїй офіційній відповіді уряд визнав: заробітна плата педагогів дійсно формується за механізмом Єдиної тарифної сітки, прив’язаним до окладу першого тарифного розряду, який не може бути нижчим від прожиткового мінімуму. Згідно з цим порядком:

“Розміри оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери, зокрема закладів та установ освіти, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” та виданим на виконання цієї постанови наказом МОН від 26 вересня 2005 р. № 557 “Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ”.

Розміри посадових окладів за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери визначаються на основі єдиних підходів до віднесення (диференціації) тарифних розрядів залежно від освітньо- кваліфікаційного рівня певної посади, складності, відповідальності та умов виконуваної роботи і розраховуються виходячи з розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, визначеного на рівні не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

Зазначений механізм формування схеми посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери відповідає нормам статті 96 Кодексу законів про працю України, статей 6 і 8 Закону України “Про оплату праці”.

Уряд також нагадує, що педагогічним працівникам передбачено додаткові виплати згідно з чинними постановами:

“Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 22 “Про підвищення оплати праці педагогічних працівників” установлено підвищення на 10 відсотків посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників закладів та установ освіти.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78 “Деякі питання реалізації окремих положень частини першої статті 57 та частини четвертої статті 61 Закону України “Про освіту” передбачено надбавку за вислугу років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 р. № 373 “Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування” установлено надбавку з метою підвищення престижності праці педагогічних працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 р. № 1391 “Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти” затверджено розміри підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та розміри доплат за окремі види педагогічної діяльності.

Частиною першою статті 57 Закону України “Про освіту” встановлено обов’язкову виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов’язків та виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки”.

Крім того, у відповіді йдеться про те, що згідно зі статтею 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, засновники шкіл мають право встановлювати додаткові доплати за рахунок власних надходжень, проте в умовах війни місцеві бюджети не в змозі цього реалізувати.

Уряд визнає: “на даний час одним зі шляхів підвищення заробітної плати працівників окремих галузей бюджетної сфери, у тому числі педагогічних працівників, є підвищення розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду”, що сприяло б “на єдиних засадах збільшенню питомої ваги посадового окладу в структурі заробітної плати та підвищенню рівня оплати праці”. Але зазначає, що це вимагає “значних додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів, що під час воєнного стану проблематично, оскільки всі власні надходження бюджету спрямовуються на потреби Сил безпеки та оборони”.

На завершення уряд наводить єдиний практичний захід, який уже запроваджено: постановою КМУ від 8 листопада 2024 року № 1286 встановлено щомісячну доплату в розмірі 1300 грн з 1 січня 2025 року, а з 1 вересня — у розмірі 2600 грн “до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан”.

Ось такою є відповідь держави вчителям, які щодня залишаються на роботі, всупереч сучасним обставинам. Без підвищення тарифного розряду, нової тарифної сітки і реального перегляду системи оплати будь-які доплати залишаються лише тимчасовою компенсацією хронічного ігнорування. Уряд визнає: ресурсу немає. Однак він має визнати інше: без гідної оплати не буде кому вчити дітей після війни.