Вступ до вишів під час війни: як працює спрощена процедура для вступників з окупованих та прифронтових територій

Після початку повномасштабного вторгнення Росії українська система освіти зазнала безпрецедентного виклику. Тисячі дітей на тимчасово окупованих та прифронтових територіях опинилися в ізоляції не лише фізичній, але й інформаційній та правовій. У відповідь на ці умови держава створила спрощену систему вступу до закладів вищої освіти. Йдеться про окрему процедуру для тих, хто не може скласти НМТ або не має можливості зареєструватися на нього, а також — не має українських документів про освіту чи навіть паспорта. Цьогоріч вступники з прифронтових територій та тимчасово окупованих територій України зможуть вступати на бюджетну форму навчання до українських вишів за спрощеною процедурою, без складання національного мультипредметного тесту (НМТ). Про це свідчить аналіз умов вступу та чинного законодавства.

Хто може вступати за спрощеною системою

Міністерство освіти і науки України визначає перелік пільгових категорій осіб, які можуть вступати за квотою. Існує два види квот, зокрема Квота-2 — це бюджетні місця, які передбачені для тих вступників, що або проживають на окупованих територіях, або перебувають на території активних бойових дій, або були змушені залишити такі території у 2025 році. Обсяг квоти залежить від регіону розташування навчального закладу: якщо мова йде про тимчасово переміщені університети, а також вищі навчальні заклади, які знаходяться у Запорізькій, Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях, квота становить 40% від кількості бюджетних місць. В інших випадках — це 10%, але не менше одного місця на спеціальність.

Право на вступ за такою квотою не було запроваджене з початку війни. До 2020 року закон дозволяв вступ за спрощеною процедурою лише випускникам з території Автономної Республіки Крим. У 2020 році було внесено зміни до Закону України «Про вищу освіту», які поширили можливість вступу за квотою на території ОРДЛО. У подальшому законодавчі норми були розширені ще раз, і тепер це право доступне вступникам з усіх тимчасово окупованих територій.

Конкретний перелік територій, з яких вступники мають право скористатися Квотою-2, може змінюватися щороку. У 2025 році ключовим критерієм є те, що місце проживання вступника повинно відповідати визначенню тимчасово окупованої території або території активних бойових дій у будь-який час з 1 червня по 30 вересня. У 2024 році цей статус враховувався лише станом на 1 липня. Є населені пункти, які формально не входять до переліку активних бойових дій, однак постійно зазнають обстрілів. Наприклад, Харків, який належить до зони можливих бойових дій. Вступники з цього міста вже не підпадають під дію Квоти-2.

Випускники з окупованих або прифронтових територій мають можливість вибору — вони можуть вступати за результатами НМТ або за підсумками вступних випробувань, які організовує вищий навчальний заклад. Це право надається з огляду на реальність, у якій неможливо пройти зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) або скласти НМТ через перебування в окупації чи інші обставини, зокрема відсутність документів для реєстрації.

Окрім цього, абітурієнти з таких територій можуть подавати документи на основі лише свідоцтва про народження. Укласти договір про навчання вони зобов’язані протягом трьох місяців, тоді як інші категорії вступників повинні це зробити протягом двох тижнів. У разі пропуску цього терміну — настає відрахування.

Ще одна особливість процедури полягає в тому, що від юнаків не вимагається надання військово-облікового документа. Це враховано тому, що в умовах окупації його неможливо фізично отримати. Для інших категорій вступників відсутність цього документа означає неможливість зарахування.

Для вступу за спрощеною процедурою необхідно звернутися до одного з освітніх центрів: «Крим-Україна» або «Донбас-Україна». Такі центри працюють при низці як державних, так і приватних вишів. Але не всі навчальні заклади мають такий центр, і це варто враховувати при виборі університету. Проте сам факт належності абітурієнта до певного регіону не обмежує його право звертатися до будь-якого освітнього центру.

Якщо вступник не має українського свідоцтва про середню освіту, він може подавати заяву лише до одного університету. Інші абітурієнти мають право подавати заяви до кількох закладів.

У попередні роки кількість вступників, які скористалися освітніми центрами «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», зростала. Так, у 2017 році було 1550 осіб, у 2018 — 1749. У 2023 році, згідно зі спеціальною доповіддю Омбудсмана, вступили 6516 абітурієнтів, а у 2024 році — 11325.

Проблемою залишається низький рівень обізнаності. Люди в окупації та навіть у прифронтових містах часто не знають, що можуть вступати без НМТ на бюджет. До цього додаються фінансові бар’єри та труднощі з виїздом.

Умови вступу

Основні умови вступу залишаються сталими вже кілька років: не потрібно мати паспорт, атестат, складати НМТ, дозволяється здавати іспити дистанційно. Але в умовах продовження війни важливим стає продовження терміну на укладання договору. Наявний тримісячний термін часто виявляється недостатнім через труднощі з виїздом та неможливість укласти договір онлайн без кваліфікованого електронного підпису.

Після закриття коридору Колотилівка-Покровка потрапити на підконтрольну Україні територію можна лише через Білорусь або інші треті країни. Для цього потрібно оформлювати «білий паспорт», закордонний паспорт, що може зайняти до трьох місяців у консульстві.

Документи, видані окупаційними адміністраціями так званих ДНР/ЛНР або РФ, не приймаються і не мають юридичної сили. Абітурієнт має надати українське свідоцтво про народження. Станом на зараз таких документів вистачає, однак у майбутньому ситуація може змінитися, якщо окупація триватиме ще кілька років.

Якщо у вступника немає документа про повну середню освіту українського зразка, існує визначена процедура, яка дозволяє отримати такий документ. Для цього необхідно звернутися до одного з освітніх центрів — «Крим-Україна» або «Донбас-Україна». Далі вступника направляють до спеціальної школи, яка має повноваження проводити оцінювання знань. Там абітурієнт подає освітню декларацію — її можна скласти безпосередньо в центрі або у школі.

Протягом двох днів після цього абітурієнт складає два письмових іспити: з української мови та історії України. Якщо оцінки позитивні, школа формує замовлення на виготовлення свідоцтва про освіту. Це свідоцтво передають назад до освітнього центру, а на руки вступник зможе отримати його лише після завершення навчання в університеті. Така процедура створена виключно для вступу до вишу. Якщо людина з окупованої території хоче отримати шкільне свідоцтво для того, щоб влаштуватися на роботу, процес буде іншим і значно тривалішим.

Особливим моментом є необхідність дотримання анонімності. У більшості випадків родини на тимчасово окупованих територіях або у прифронтових зонах не афішують підготовку до вступу. Вони намагаються тримати це в таємниці навіть від найближчого оточення, аби уникнути небезпеки. Росія, як держава-окупант, зацікавлена в тому, щоб молодь залишалася на контрольованих нею територіях або виїжджала до РФ, а не до України.

Окрім того, деякі студенти мають родичів, які залишаються в окупації. Це створює додаткові ризики: у разі розголошення вступу можуть постраждати ті, хто залишився вдома. Важливо також пам’ятати, що серед навчальних предметів, які вивчаються у вишах України, є ті, що російська влада вважає ворожими. Наприклад, у школах — це предмет «Захист України», а в університетах — низка дисциплін, пов’язаних з безпекою, правознавством, історією, критичним мисленням. Це може бути використано окупаційними структурами для тиску на родичів.

Щодо вступних випробувань, які потрібно складати у 2025 році, то передбачені іспити з української мови, математики, історії України. Окрім них, вступник має обрати один із додаткових предметів: іноземну мову, біологію, фізику, хімію або географію. Зазвичай бали з української мови та історії перезараховуються на основі підсумків шкільного свідоцтва. Проте, якщо документ виданий у псевдореспубліках або російських адміністраціях, він не визнається, а предмети з нього не можуть бути зараховані. Саме тому вступник повинен отримати українське свідоцтво шляхом проходження вищезгаданої процедури в уповноваженій школі.

Іспити з української мови та історії, які складаються в цій школі, згодом перезараховуються до загального конкурсу. А от іспити з математики та обраного додаткового предмета потрібно складати окремо для вступу.

Якщо рівень підготовки недостатній — це створює реальні ризики. Існує стійкий міф, ніби вступників з окупації зараховують у будь-якому випадку. Насправді це не відповідає дійсності. Абітурієнти з таких територій так само, як і інші, повинні проходити конкурсний відбір, успішно складати іспити, навчатися, здавати сесії, писати курсові та дипломні роботи. У разі низького балу під час вступу їх не зараховують. Вони змушені або повторно вступати наступного року, або шукати інші шляхи.

Багато родин, які живуть під обстрілами, розглядають вступ дитини не просто як продовження освіти, а як спосіб убезпечити її життя. Для багатьох це також спосіб вирватися з окупації, отримати не лише знання, але й доступ до соціальної допомоги — гуртожитку, харчування, стипендій. Часто саме це стає вирішальним фактором: вступник отримує не лише освітню, а й гуманітарну підтримку.

Таким чином, процедура спрощеного вступу є адаптацією системи освіти до реальності війни, в якій перебуває частина країни. І хоча вона передбачає певні послаблення щодо документів, вона не знижує вимог до навчання. Для багатьох абітурієнтів з ТОТ це єдиний шанс вирватися з ізоляції й отримати вищу освіту на підконтрольній Україні території.