ІА”ФАКТ” вже посилалося на опитування, проведене цьогоріч компанією Rating Group за підтримки Фонду Карнегі за міжнародний мир, що продемонструвало масову впевненість українців, що від нової війни Україну вбереже головним чином власна потужна зброя.
Отже, і тут колективна думка співпадає з планами вітчизняного істеблішменту – держава повинна робити головну ставку на розвиток свого оборонно-промислового комплексу. І в авангарді цієї активності опиняється малий та середній бізнес. Адже саме малі та середні підприємства можуть бути гнучкими та інноваційними та швидко впроваджувати нові технології та розробки, що сприяє розвитку ОПК. Саме малий бізнес може бути постачальником компонентів, матеріалів та послуг для великих оборонних підприємств. Саме ЧП можуть виробляти продукцію для підпільного сектору, важливу для національної безпеки.
В свою чергу, малі підприємства можуть бути ланкою в ланцюзі постачання великих оборонних компаній. Малі підприємства можуть привертати інвестиції, що сприяє розвитку ОПК. Інвестори часто зацікавлені в інноваційних стартапах та перспективних проектах.
Платформа Brave1 підтримує розвиток оборонних технологій, щоб воювали роботи, а не люди
На цьому тлі сучасні розробки на кшталт наземного роботизованого комплексу “Воля-Е”, створеного для логістики та евакуації на поле бою, виглядають більше ніж актуальними. Цей проект реалізовано за допомогою платформи Brave1, яка вже рік надає грантову підтримку розробникам на розвиток технологій оборони, щоб воювали роботи, а не люди.
Brave1 – це кластер для розвитку військових технологій в Україні, заснований Мінцифри України, Міноборони України, Генштабом ЗСУ, Радою нацбезпеки і оборони, Міністерством стратегічних галузей України та Міністерством економіки України. Його призначення – надавати розробникам фінансову, інформаційну та організаційну підтримку для технологічної переваги над ворогом та перемоги. Всі, хто працюють над розробкою, що може змінити хід війни, можуть реєструвати свій проект на платформі Brave1 та отримати відповідний грант.
Чому подалися на Brave1
Один в полі не воїн: намагаючись створити щось поодинці, ти навряд чи досягнеш успіху через обмеженість ресурсів. І навпаки, у групі однодумців, які займаються чимось подібним, більше шансів досягти успіху. Розробники наземного роботизованого комплексу розповідають, що подалися на Brave1 як на майданчик, де відбувається спілкування з однодумцями, фінансова підтримка, оформлення документів, пов’язаних з отриманням державних замовлень.
Завдяки отриманому на Brave1 гранту, розробники придбали ліцензійну програму для конструювання актуальної розробки, оргтехніку та потужні комп’ютери, тобто покращили матеріальну базу для виробництва такої необхідної для фронту продукції.
Робот, створений для роботи на “нулі”
В результаті підтримки, отриманої розробниками на майданчику Brave1, за 16 місяців було розроблено унікальний роботизований наземний комплекс “Воля-Е”. Це робот, створений для логістики та евакуації поранених з поля бою, для роботи на “нулі”. Це цілком вітчизняна розробка команди ентузіастів.
Ідея створення такого робота здалася його розробникам та їх партнерам дуже життєздатною від самого початку. Оскільки виходила безпосередньо від військовослужбовця, який на власні очі переконався, яких втрат зазнають бійці через відсутність вчасної доставки всього необхідного на лінію зіткнення та можливості евакуації поранених. Часто швидкість надання медичної допомоги виявляється вирішальною в тому, чи виживе поранений боєць, чи стече кров’ю…
За словами розробників, унікальність цього винаходу – в оптимальному поєднанні розміру, потужності і прохідності. (При висоті 45 см, довжині 135 см та ширині 98 см робот важить 174 кг та має вантажопідйомність 150 кг). В моделі використано гусеничну систему руху, завдяки чому він може долати ділянки, які не під силу подолати інші роботизованим установкам. Зі шкільної програми з фізики відомо: чим більша площа, що дотикається до поверхні, тим краща прохідність. Але винахідники зважилися з колісного ходу перейти на гусеничний не одразу, адже в Україні мало виробників, які роблять гусениці якісно.
Як роботизований комплекс допомагає на передовій
Так сталося, що жоден інший транспорт, крім наземних і повітряних дронів , не може забезпечити наших бійців боєкомплектом, водою, їжею та іншим необхідним, коли вони знаходяться на лінії зіткнення. А ці роботи оптимально підходять для доставки всього необхідного саме в таких ситуаціях.
Ентузіасти-винахідники зізнаються, що головною винагородою для них є фідбек від військових про те, скільки поранених врятовано на полі бою під час виконання місії. Про надійність військової “іграшки” свідчить, скажімо, така історія. Коли платформа потрапила на заміновану ділянку фронту, декілька разів підірвалася на протипіхотних мінах, але як ні в чому не бувало продовжувала рухатись у заданому напрямку…
Скільки часу потрібно бійцям, щоб опанувати розробку
Система управління роботизованим комплексом проста та інформативна. Якщо у бійця є досвід управління і розуміння алгоритму управління безпілотниками, то йому достатньо кількох хвилин, щоб освоїти ази управління цим роботом. Але якщо мова йде про навички та тактику застосування безпілотних систем, то потрібне більш тривале навчання у школі з інструктором.
Плани авторів “Воля-Е” на майбутнє
Наразі першочергове завдання для авторів “Воля-Е” – знайти можливість масштабування виробництва, так як розробка вже пройшла кодифікацію та успішно використовується. Потреба в цих роботах дуже велика, але, на жаль, поки що її задовольнити своїми силами розробники не можуть. Тому зараз перш за все на меті – удосконалення моделі та пошук партнерів, які могли б долучитись до масштабування виробництва роботизованого комплексу, такого необхідного фронту.
Тетяна Морараш
