З 30 вересня розпочне діяти автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки громадян з іншими країнами: коментарі фахівців

З 30 вересня 2024 року Україна розпочне діяти автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки громадян з іншими країнами в рамках Загального стандарту звітності (CRS). Це означає, що податкові органи інших країн почнуть передавати Україні дані щодо рахунків громадян України за кордоном. Якщо у вас є рахунки за межами країни, то незабаром інформація про них опиниться у руках української податкової служби. Вам не потрібно буде запитувати ці дані або повідомляти податкові органи про свої рахунки – все станеться автоматично.

Завдяки новим правилам, державна податкова служба зможе легше відслідковувати ваші закордонні активи та доходи. Це стане можливим завдяки тому, що Україна нещодавно одержала схвалення від глобального форуму ОЕСР з питань податкової інформації та захисту даних. Україна також офіційно приєдналася до міжнародної системи обміну інформацією, яка об’єднує 115 країн, включно з усіма державами-членами ЄС.

Відтепер наші податкові органи отримуватимуть інформацію про фінансовий стан українців за кордоном, а також дані про міжнародні групи компаній. Згідно з новим стандартом, інформація обмінюватиметься щорічно, починаючи з звітного періоду з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року. Це, як вони вважають, допоможе покращити контроль за податковими деклараціями та боротьбу з ухиленням від сплати податків. Тож, якщо ви тримаєте гроші за кордоном або берете участь у міжнародних бізнес-структурах, будьте готові до того, що ваші фінансові дані можуть бути доступні для української податкової служби.

Александра Томашевська, податковий консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, зазначає:

“З 30-го вересня очікується лише перший етап обміну інформацією. Йдеться про рахунки з залишком від одного мільйона доларів і нові рахунки. Це зачепить незначну кількість українців. Більше того, українці, у яких в середньому на рахунку є від мільйона доларів, мають можливість платити за послуги податковим адвокатам, бухгалтерам, тому отримають професійну допомогу”.

Фахівець розповіла про план обміну даними:

“30 вересня 2024 року – обмін даними про нові рахунки, відкриті після 1 липня 2023 року, і рахунки фізичних осіб з високою вартістю (більше 1 млн доларів станом на 30 червня 2023 року).

30 вересня 2025 року – про рахунки з низькою вартістю (менше 1 млн доларів станом на 30 червня 2023 року) і рахунки організацій з залишком або вартістю, що перевищує 250 тис. доларів”.

“Для більшості історія з обміном відкладається на рік, до 2025-го. Тільки тоді податкова отримає дані за 2023-й. Але це теж не означає, що дані про всіх біженців потраплять під такий обмін”, – наголосила Томашевська.

Вона пояснює, що українці отримають CRS-1 анкети, у яких зазначатимуть персональні дані, а також вкажуть, у яких державах вони мають податкове резидентство та який податковий номер мають у цій країні. Тобто щоб дані з України відправили до Німеччини, потрібно, щоб українець у своїй анкеті вказав податкове резидентство Німеччини, а також свій ІПН там.

Коментарі фахівців

Андрій Пономаренко, керуючий партнер податкової компанії “Фінанси і право”:

“Цей крок значно покращить прозорість української податкової системи та дозволить контролювати податкові потоки громадян, які часто використовують закордонні рахунки для приховування доходів. Водночас, для тих, хто звик до таких схем, нововведення стане серйозним викликом”.

Ольга Романенко, фахівець з міжнародного оподаткування:

“Важливо розуміти, що обмін інформацією відбуватиметься автоматично. Це означає, що українці, які не повідомляли про свої закордонні доходи, ризикують потрапити під перевірки та, можливо, отримати штрафи або навіть кримінальну відповідальність. Слід бути готовими до цього та вчасно подавати декларації”.

Олексій Гнатюк, фінансовий аналітик:

“Автоматичний обмін інформацією, безумовно, сприятиме боротьбі з ухиленням від сплати податків, але виникає питання щодо забезпечення конфіденційності даних. Чи зможе Україна гарантувати безпеку персональної інформації своїх громадян у нових умовах?”.

Катерина Власенко, юрист з міжнародного права:

“Введення стандарту CRS в Україні може призвести до підвищеного інтересу з боку податкових органів до міжнародних бізнес-структур, що належать українцям. Це, у свою чергу, створить певні труднощі для ведення міжнародного бізнесу і може вплинути на рішення багатьох інвесторів”.

Віктор Бойко, економічний експерт:

“Автоматичний обмін інформацією позитивно вплине на податкову дисципліну в Україні, але лише за умови, що податкові органи зможуть ефективно використовувати ці дані. Важливо, щоб система обміну не перетворилася на черговий бюрократичний інструмент, який не приноситиме реальних результатів”.

Ірина Задорожна, адвокат з податкових спорів:

“Підвищення прозорості в питаннях податкових декларацій — це завжди добре, але слід враховувати і можливі ризики для громадян. Багато хто може зіткнутися з непорозуміннями через недоліки у заповненні декларацій або нерозуміння нових правил. Консультації з фахівцями у цьому випадку стають не просто рекомендованими, а необхідними”.

Юлія Тищенко, експерт з економічної безпеки:

“Очікується, що нові правила стимулюватимуть українців переглядати свої фінансові стратегії та більше уваги приділяти податковій прозорості. Це, в свою чергу, може вплинути на зміну поведінки у сфері інвестування, зокрема у закордонні активи”.

Андрій Шевчук, податковий консультант:

“З впровадженням CRS зросте попит на послуги податкових адвокатів та консультантів. Вже зараз ми бачимо збільшення кількості звернень з питаннями щодо правильного декларування закордонних активів та доходів”.

Запровадження автоматичного обміну фінансовою інформацією в Україні — це вагомий крок у напрямку боротьби з тіньовою економікою та ухиленням від сплати податків. Проте цей крок несе також і нові виклики для громадян, які мають рахунки за кордоном або займаються міжнародним бізнесом. Експерти радять вже зараз звернутися до податкових консультантів для перевірки своїх фінансових даних і правильного заповнення податкових декларацій, щоб уникнути можливих проблем у майбутньому.