Шлюбний договір: правова безпека для сучасної родини
Шлюбний договір набуває дедалі більшої актуальності в сучасній Україні, де фінансова незалежність, кар’єрні амбіції та прагнення до справедливого розподілу обов’язків у сім’ї стають важливими аспектами подружнього життя. Зростає розуміння того, що домовленості, закріплені юридично, допомагають уникнути непорозумінь та конфліктів, які можуть виникнути з часом. У реаліях українського суспільства, де питання майнових прав часто стають причиною судових спорів при розлученні, шлюбний договір стає не лише способом захистити себе, але й показником взаємної поваги і відповідальності між партнерами. Тому знання про шлюбні договори та їхні можливості є необхідним інструментом для тих, хто прагне розумно й завчасно планувати своє майбутнє.
Юристи адвокатського об’єднання “Репешко і партнери” прокоментували, для чого складається шлюбний договір і як він вплине на ваші відносини.
Шлюбний договір — це не лише про розподіл майна чи фінансові зобов’язання. Це про спокій, довіру і впевненість, що обидва партнери знають і розуміють правила своєї “гри” в подружньому житті. Днями завершилась справа, яка розглядалась судом з початку 2021 року. Справа нібито проста – поділ майна подружжя, набутого під час шлюбу. Подружжя розірвало шлюб у 2018 році, а з 2021 року по 2024 рік з’ясовували кому залишиться у власність одно кімнатка квартира, а кому 2/3 частини в трьох кімнатній квартирі.
Як завжди, домовлялося колишнє подружжя про одне, а потім, коли у справу втрутились “нові сімейні фактори”, всі домовленості було скасовано та справа пішла до суду. Одна зі сторін – дружина вже давно заміжня та мешкає з дітьми у Канаді. Суто випадково приїхавши на останнє судове засідання (справа таки закінчилась мировою угодою на її умовах) та очікуючи під кабінетом судді, вона з сумом зітхала – “А був би укладений шлюбний договір, ми б майже чотири роки по судах не ходили!”.
З нею було складно сперечатись, на окремий адвокатський погляд взагалі усе нерухоме майно потрібно одразу записувати на обох – в ½ на чоловіка, а в ½ на дружину, тоді судових тяжб буде менше. Адвокат відповідача з ідеєю про шлюбний договір на початку подружнього життя також був повністю згоден, але усі зійшлись на тому, що заява когось з подружжя – “А давай укладемо у нотаріуса шлюбний договір!” перед реєстрацією шлюбу чи на початку шлюбного життя відразу вб’є всі почуття, довіру та взагалі бажання одружуватися та жити разом з цією людиною.
Своєю чергою, наша громадянка, яка вже кілька років мешкає в Канаді, зауважила, що в цій країні до одруження підходять дуже виважено. Настільки, що частіше мешкають без реєстрації шлюбу, бо якби наш спір розглядався у Канаді, то чоловіку взагалі не дісталась би жодна квартира – усе залишилось би дружині в купі з драконівськими аліментами на дітей.
Саме намагаючись йти в ногу з правовим надбанням світу 23 червня 1992 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім’ю України”, згідно з яким даний Кодекс було доповнено статтею 27, яка передбачила можливість укладання шлюбного контракту між особами, які вступають у шлюб. Це була новація в сімейному праві, яка за 32 роки так і не набула в України широкого застосування. З одного боку це було обумовлено тими моральними аспектами, про які зазначалось вище, а з другого – оскільки це була нова норма, то ніхто на практиці не знав, як вона буде діяти та як на деякі аспекти буде дивитися суд, у разі, як що справа туди таки дійде. Навіть адвокати дивились на це явище з побоюванням, що вже казати про звичних громадян. Однак надалі був прийнятий новий Сімейний Кодекс України (СК України), в якому шлюбному договору відвели цілу главу, врегулювавши це питання більш досконало.
Що представляє собою шлюбний договір, коли його укладати
Перше, про що необхідно зауважити – це момент укладання шлюбного договору. За чинними нормами шлюбний договір може бути укладений:
- особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу – нареченими;
- особами, які перебувають у шлюбі — подружжям.
Тобто, укласти шлюбний договір ніколи не пізно. Перебуваючи у шлюбі, коли стосунки ще не зіпсовані, а ділити є що, навіть потрібно! При цьому слід знати, якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.
Важливо зазначити, що:
- особи, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу (цивільний шлюб), не можуть укладати між собою шлюбний договір;
- не можна укладати шлюбний договір представникам на підставі довіреності, доручення. Оскільки реєстрація шлюбу здійснюється особисто, от же й шлюбний договір сторона повинна підписати у нотаріуса виключно особисто.
Шлюбний договір укладається у письмовій формі та нотаріально посвідчується у трьох примірника. У зв’язку з цим порада – ретельно обирайте нотаріуса, адже від його кваліфікації та досвіду, особливо в питанні укладання шлюбних договорів, буде залежить те, на скільки будуть непохитними у суді закладені в договір умови.
Що можна регулювати шлюбним договором
Шлюбним договором можна врегулювати наступні питання та відносини:
- майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки;
- можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків;
- визначене майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім’ї;
- правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
- домовитися про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів;
- непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 СК України (спільна сумісна власність майна набутого подружжям під час шлюбу) і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них;
- можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу.
- надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором;
- визначені умови, розмір та строки виплати аліментів, та в разі невиконання одним із подружжя свого обов’язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
- може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв’язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
- передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;
- включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.
Шлюбним договором не можуть:
- регулюватися особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми:
- зменшувати обсяг прав дитини, які встановлені СК України;
- ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. При цьому поняття “надзвичайно невигідне матеріальне становище” досі не визначено чинним законодавством. Верховний Суд у постанові від 28 січня 2015 року по справі №6-230цс14 зазначив, що категорія “надзвичайно невигідне матеріальне становище” має оціночний характер і підлягає доведенню у порядку, передбаченому процесуальним законодавством. Саме через такі нюанси шлюбний договір й не набув широкого застосування;
- передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
Також судовою практикою підтверджується, що у надзвичайно невигідне матеріальне становище іншого з подружжя ставлять умови шлюбного договору, за якими все набуте у шлюбі майно (або абсолютна більшість майна) є особистою приватною власністю одного з подружжя — до відповідного висновку прийшов ВС у постанові від 26 лютого 2020 року по справі № 755/19197/18.
Крім того, у шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов’язків. Також може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.
Законодавством встановлено, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Шлюбний договір може бути змінено тільки за спільною заявою подружжя. Угода про зміну шлюбного договору також нотаріально посвідчується. Тут необхідно зазначити, що зміни до шлюбного договору також підписуються виключно сторонами, підпис представниками такої угоди також заборонено. Крім того, дана подія повинна відбуватися краще у того нотаріуса, який посвідчував сам шлюбний договір, а вже у разі не можливості звернення до даного нотаріуса (припинення нотаріусом своєї діяльності, смерть нотаріуса тощо) вже у іншого.
Також на вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.
Водночас важливо зазначити, що одностороння відмова від шлюбного договору не допускається. Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору за спільним волевиявленням. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов’язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.
На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.
Слід зазначити, що шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.
Підстави недійсності шлюбного договору
За практикою Верховного суду України підставами недійсності шлюбного договору можуть бути наступні:
- Підстави, встановлені Цивільним кодексом України:
– вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними;
– вчинення правочину недієздатною фізичною особою;
– вчинення правочину під впливом помилки;
– вчинення правочину під впливом обману;
– вчинення правочину під впливом насильства;
– вчинення правочину під впливом тяжкої обставини;
– вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (фіктивний правочин).
- Недійсність шлюбного договору у разі недодержання в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
- Порушення нотаріальної форми договору.
- Укладення шлюбного договору неповнолітніми особами, які беруть шлюб без згоди їх батьків або піклувальника.
- Включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
Зауважимо, що оскаржити можна будь-який правочин, справа в тому, чи є для цього підстави та які саме. В силу нерозповсюдженості шлюбного договору на даний час відсутня широка судова практика щодо застосування норм законодавства, але все-таки у нього наявні переваги. Наприклад, виконавчий напис нотаріуса у разі несплати обумовлених аліментів на утримання дитини (дітей), роблять шлюбний договір дуже привабливим, бо в цьому випадку звернення до суду не потрібно, і той з ким залишається дитина, чітко розуміє, які саме аліменти буде отримувати.
З нашої точки зору, складання шлюбного договору є кроком, який варто розглядати кожній парі, яка цінує прозорість і стабільність у відносинах. Незалежно від рівня майнових активів чи життєвих обставин, такий документ допомагає заздалегідь обговорити та узгодити важливі питання, які можуть вплинути на родинний добробут. При цьому шлюбний договір не знецінює почуттів, а, навпаки, захищає обох партнерів, створюючи правову основу для спокійних стосунків і зменшуючи ризик майбутніх конфліктів. Отже, його складання — це не лише ознака мудрості та далекоглядності, але й демонстрація відповідальності одне перед одним.