Заяви Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо діяльності територіальних центрів комплектування спричинили публічну дискусію про стан мобілізаційних процесів, у межах якої представники ТЦК почали відповідати на закиди та пояснювати логіку ухвалених рішень.
Відповідь представника ТЦК на критику
Начальник групи комунікацій Полтавського обласного ТЦК Роман Істомін прокоментував критику Дмитра Лубінця, наголосивши на відмінностях між мобілізацією на початку повномасштабної війни та процесами, які відбуваються у 2025–2026 роках.
Відповідаючи на твердження Омбудсмана про “системну кризу” в ТЦК, Роман Істомін заявив, що порівнювати ситуацію 2022 року з теперішнім періодом некоректно, оскільки йдеться про принципово різні умови та мотиваційний контекст.
За його словами, у перші місяці повномасштабного вторгнення значна частина громадян самостійно приходила до територіальних центрів комплектування, причому скарги тоді стосувалися переважно небажання брати їх до лав Збройних сил.
“Мобілізація в ці роки — це два абсолютно різних процеси, це потрібно розуміти. Фактично весь 2022 рік — це були добровольці, принаймні на першому етапі — однозначно. Потім, якщо це були не добровольці, то люди приходили за повістками та призивалися за мобілізацією. Зараз мобілізація не є добровільною, і це потрібно розуміти”, — пояснив представник ОТЦК.
Водночас він підкреслив, що в 2025 і 2026 роках добровольці, які прагнуть долучитися до війська, проходять шлях рекрутингу, а загалом мобілізація зараз не має добровільного характеру.
“Порівнювати 2025 рік і 2022-й, як на мене, це дещо навіть дивно. На початку повномасштабної війни громадяни скаржилися на те, що їх не хочуть брати до війська. Зараз вже інші скарги”, — заявив Істомін.
Дискусія навколо вилучення телефонів
Окремий блок критики стосувався інформації про вилучення мобільних телефонів у мобілізованих, що викликало суспільний резонанс. Коментуючи це, Істомін зазначив, що централізованої вказівки щодо вилучення телефонів не існувало, однак така практика виникла після конкретних випадків публікації відео з території збірних пунктів.
“Почалося це після того, як громадяни почали відверто публікувати відео навіть з території збірних пунктів, повідомляючи в соцмережах, де вони зараз перебувають, що, м’яко кажучи, створювало незручну ситуацію з безпекової точки зору. Особливо після того, як по ТЦК та СП почали завдаватися дронові удари — у нас це було в Полтаві, у Кременчуці.
Після цього ТЦК було переміщено, і було б дещо неправильним давати можливість, навіть тим самим військовозобов’язаним, повідомляти, у тому числі й ворогу, де саме перебуває ТЦК”, — пояснив представник територіального центру комплектування.
Таким чином, за його словами, мова йде не про системне обмеження прав, а про заходи, пов’язані з міркуваннями безпеки після конкретних інцидентів.
Реакція на звинувачення у порушенні прав людини
У контексті закидів щодо порушень прав громадян, зокрема згадки про випадок з адвокатом, якому, за словами журналіста, зламали ногу, Істомін закликав не переносити поодинокі ситуації на всю систему.
“Ви кажете про те, що адвокату зламали ногу, але це не означає, що в усіх ТЦК адвокатам ламають ногу. Це одиничний випадок на фоні сотень тисяч інших випадків”, — пояснив він.
Завершуючи коментар, начальник групи комунікацій Полтавського ОТЦК наголосив, що критика діяльності центрів комплектування має супроводжуватися конкретними пропозиціями щодо змін.
“Знаєте, я дуже часто чую критику — як не потрібно робити, але чомусь не бачу пропозицій, як потрібно це зробити, щоб це всіх влаштовувало. Як зробити ці 90% комплектування війська так, як пропонує пан Лубінець?”, — підсумував він.
Що заявляв Омбудсман
Кількома днями раніше Дмитро Лубінець озвучив низку претензій до діяльності ТЦК, звернувши увагу на відсутність обов’язкового використання бодікамер працівниками центрів комплектування, що, на його думку, могло б зменшити кількість конфліктів. Він заявив про численні скарги від громадян на дії працівників ТЦК.
Окремо він наголосив на проблемі пришвидшеного проходження військово-лікарських комісій, зазначивши, що на службу направляють навіть осіб, яким за медичними показаннями заборонено носити бронежилет.
Детальніше із заявами Дмитра Лубінця можна ознайомитися в нашій попередній публікації.
