День Європи та День Перемоги: історія свят і відношення до них українців

9 травня Україна відзначає День Європи – свято, яке було запроваджено у 2023 році Указом Президента Володимира Зеленського. Це свято покликане символізувати єдність країн ЄС. Напередодні, 8 травня, в Україні відзначався День пам’яті та перемоги.

“Ми повертаємо нашій державі чесну історію без ідеологічних впливів. Саме 8 травня більшість народів світу згадують про велич перемоги над фашистами. Сьогодні я підписав відповідний указ, і щороку із завтрашнього дня, 9 травня, ми відзначатимемо нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм та переможуть рашизм”, – пояснив Президент України перенесення дати святкування Дня перемоги.

Історія свята

День Європи, відомий також як День Декларації Шумана, започатковано 9 травня 1950 року, коли міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман виступив із закликом до об’єднання післявоєнних європейських держав для їхнього розвитку та процвітання в майбутньому. Цей виступ політика став першим кроком на шляху до об’єднаної Європи. Спочатку країни-засновники Союзу – Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Бельгія та Люксембург, задумали об’єднати вугільну та сталеливарну галузі промисловості шляхом скасування податків на імпорт та експорт. Ця ідея була швидше економічною – завдяки об’єднанню своїх економічних зусиль країни Союзу уникли ворожнечі та накопичення військової могутності, що згодом забезпечило мир у Європі.

18 квітня 1951 року в Парижі було підписано договір про створення Європейської спільноти вугілля та сталі, який спершу ратифікували Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург, а згодом до нього долучилися інші держави. Саме ця декларація Шумана, як вважається, розпочала процес європейської інтеграції.

У 1985 році на засіданні Європейського співтовариства були прийняті єдині символи Ради Європи та встановлено офіційну дату святкування Дня Європи для всіх країн-членів ЄС – 9 травня.

До 2023 року Україна й раніше відзначала День Європи, це свято було встановлено указом екс-президента Леоніда Кучми у 2003 році і припадало на третю суботу травня.

29 травня 2023 року Верховна Рада України скасувала святкування Дня Перемоги 9 травня, зробивши 8 травня державним святом – Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 -1945 років.

Чому День Перемоги не відзначався 17 років

Про причини того, чому у радянські часи не святкувався День Перемоги 17 років, історики сперечаються досі. Одні вважають, що сталінський уряд вирішив не святкувати його через початок холодної війни із Заходом, а також тому, що економічна ситуація в країні різко погіршувалась і грошей на урочистості не вистачало, їх намагалися витрачати на післявоєнне відновлення та перезапуск промисловості.

Інші вважають, що після війни між Йосипом Сталіним та Георгієм Жуковим загострився конфлікт. Сталін вважав авторитетного воєначальника прямою загрозою своїй владі, тому скасував свято, аби зайвий раз не нагадувати громадянам про заслуги свого конкурента, якого в народі називали “Маршалом Перемоги”.

У 1965 році святкову дату відновив Леонід Брежнєв – на честь 20-річчя перемоги над Німеччиною він повернув свято 9 травня, зробивши цей день вихідним та провівши ювілейний парад на Червоній площі Москви.

В Україні почали поступово відмовлятися від традицій святкувати День Перемоги 9 травня, починаючи з 2015 року. Тоді Верховна рада в рамках політики декомунізації затвердила зміну назви свята – замість Дня Перемоги над фашизмом у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років країна стала відзначати День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Тоді символом перемоги в українців на європейський лад став червоний мак.

У 2017 році екс-президент Петро Порошенко підписав закон, яким було заборонено носіння георгіївської стрічки. За публічну демонстрацію цього символу запроваджено штраф, а за повторне порушення – арешт на 15 діб. Крім того, було заборонено проведення акції “Безсмертний полк”.

Про що свідчить соцопитування

Війна Росії проти України вплинула на ставлення українського суспільства до пам’яті про Другу світову війну. Згідно з опитуванням, проведеним у січні 2023 року Київським міжнародним інститутом соціології, відношення до святкування Дня Перемоги 9 травня зазнало суттєвих змін. Так, у 2010 році 58% населення вважало його одним із найбільш важливих свят, однак у 2021 році його популярність впала майже вдвічі та вже тільки 30% вважали його найбільш важливим святом. При цьому у 2024 році залишилося тільки 11% прихильників Дня Перемоги.

Взагалі згідно з даними дослідження більшість населення України відмічає як найбільш популярні свята Різдво Христове та Великдень, з відсотком у 70% та 68% відповідно. На третьому місці – День Незалежності України – 64%, при цьому у 2013 році це свято як улюблене або важливе відзначали лише 12% українців.

Точка зору українців на святкування 9 травня Дня Європи та Дня Перемоги

ІА “ФАКТ” вирішило дізнатися, як зараз люди ставляться до святкування 9 травня Дня Європи та Дня Перемоги. Типові відповіді:

Сергій, студент:

“Ми йдемо до Європи, тому до скасування святкування Дня Перемоги 9 травня та теперішнє святкування Дня Європи я ставлюся позитивно. Я не маю нічого проти, дуже радий, що ми відходимо від Росії та наближаємось до Європи”.

Олена, вчитель:

“Ми переїхали жити з Авдіївки, тобто є тимчасовими переселенцями. Звичайно, нас нічого не повинно пов’язувати з 9 травня. Перемога була 8 травня і мир уклали 8 травня. Це день пам’яті про загиблих, а не святкування. А 9 травня ми святкуємо День Європи та я не хочу святкувати однакові свята з Росією!”.

Петро, пенсіонер:

“Це так давно було, я народився після війни. У мене тато воював, але кому це потрібно зараз, це 9 травня? Таке вони там роблять із цими стрічками – божевілля, не треба нам цього! Нам треба жити у мирі та злагоді, але не можна забувати історію і зраджувати пам’ять наших батьків! Ми з родиною святкуємо 9 травня День Перемоги, а не День Європи”.

Світлана, пенсіонер:

“Я людина старого покоління та традицій. Навіщо нам усе міняти? У нас змінюють назви вулиць, змінюють дати, історію змінюють. Якщо людина хоче відзначати День Перемоги 9 травня, хай відзначає. Якщо хоче відзначати День Європи, також хай святкує. Але не можна бити людей, засуджувати їх, зривати з них ордени. Люди вмирали за ці ордени, вони чинили подвиги. Особисто для мене День Європи — не свято, мені і всім моїм знайомим це щось чуже”.

Анатолій, програміст:

“Пам’ятаю, як я в дитинстві завжди біг до телевізора, щоб дивитися парад Перемоги. При цьому завжди було боляче дивитися на те, як живуть наші ветерани і як вони байдужі державі. Про них політики згадують лише 9 травня, щоб пропіаритися. Їх у живих залишилося не так багато, і з кожним роком дедалі менше. Невже не можна для них зробити гідне життя? Я усвідомив і те, як уряд використовує ці дати у своїх цілях, тому не відзначатиму жодну з них”.

Діана, викладач:

“Моє ставлення до святкування Дня Перемоги 9 травня з роками не змінилося, змінилося лише ставлення до влади. Вони невміло намагаються маніпулювати всім нашим народом, нав’язувати нам свої ідеї та карати за інакодумство. До чого тут ми до Дня Європи? Хто нас там чекає, незважаючи на те, що ми так туди прагнемо?”.

Юрій, юрист:

“Ми з сім’єю та друзями все життя відзначали 9 травня День Перемоги і не збираємося від нього відмовлятися ніколи! Це пам’ять про подвиг наших дідів, ми її не хочемо зраджувати! Ми їх пам’ятаємо, ми ними пишаємось! Як завжди, підемо до пам’ятників загиблих покладати квіти та ніхто нас не зупинить! День Європи — не наш день!”.

Олександр, менеджер:

“Мені байдужі ці обидва свята! Я вважаю, що треба жити сьогоденням, а не повертатися до історії минулих років. Нам треба зараз думати про цю війну, а не минулу. Потрібно швидше припиняти війну та жити у мирі!”.

Дмитро, підприємець:

“День Перемоги 9 травня – це більше не наше свято. Немає в нас більше ніякої перемоги, вона закінчилася 24 лютого. Нехай Росія цей день святкує, а ми відзначатимемо День Європи і забуваємо совкові свята. Ми прагнемо європейського майбутнього і обов’язково там будемо!”.

Як видно, реакція у суспільстві на святкування 9 травня Дня Європи та Дня Перемоги суперечлива: одна частина українців вважає, що ініціатива влади виявилася черговою спробою переписати історію, відмовою від минулого, зрадою пам’яті батьків та дідів, які воювали під час Другої світової війни. Водночас святкування Дня Європи сприймають як загравання з нею, і це не наближає Україну до членства в ЄС.

У той же час, інші підтримують ініціативу влади, вважаючи, що День Європи є цілком логічним і правильним святом, тому що їм важливі європейські цінності. Вони не хочуть відзначати День Перемоги разом із Росією в один день, ототожнюючи це свято з нинішнім ворогом. Також люди вважають, що треба зараз думати не про минуле, а про цю війну і швидше її припинити.

У яких країнах зараз святкують День Перемоги 9 травня

День Перемоги 9 травня святкують у: Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Боснії та Герцеговині, Грузії, Ізраїлі, Казахстані, Киргизстані, Молдові, Росії, Північній Македонії, Сербії, Узбекистані, Таджикистані, Туркменістані, Чорногорії, Республіці Абхазія, Придністров’ї, Південній Осетії.

Ніколи не можна забувати про те, що у Другій світовій війні загинули понад вісім мільйонів українців, додому не повернувся кожен п’ятий українець. Загалом ця війна забрала понад 50 мільйонів людських життів.

Незважаючи на відміну святкування Дня Перемоги 9 травня, частка українців в різних містах вшановують загиблих воїнів все ж таки саме в цей день, покладаючи квіти на меморіалах до Вічного вогню, пам’ятників та обелісків. Також в цей день вшановують ветеранів, яких, нажаль, з кожним роком становиться все менше. При цьому всі українці об’єднані в одному – вони мріють про якнайшвидше закінчення війни і мирне майбутнє.