Зарплата в конверті: ризики для працівників і роботодавців при неофіційному працевлаштуванні

В Україні давно не секретом те, що тіньовий ринок праці живе за своїми законами. Ще до початку повномасштабної війни близько 40% українців працювали без офіційного оформлення. Хтось свідомо уникав «білих» зарплат через податки, хтось — через небажання роботодавців платити більше. Але війна докорінно змінила ситуацію на ринку праці, і далеко не на користь прозорості. Сьогодні дедалі більше людей опиняються «в тіні» не лише через економічні проблеми чи зростаючі податки. Роботодавці часто не поспішають офіційно оформлювати працівників через страх мобілізації чоловіків та постійні зміни в законодавстві. Самі працівники теж вагаються: офіційний статус є ризиком потрапити до ТЦК, а неофіційна робота — відсутністю будь-яких прав і гарантій.

Чи справді «зарплата в конверті» сьогодні стала своєрідною «запорукою безпеки» для багатьох? Що насправді чекає на тих, хто працює без трудового договору? І які наслідки це матиме для обох сторін — роботодавців і працівників? На ці запитання відповідають юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери».

Дійсно, ще до початку широкомасштабних воєнних дій за статистикою кількість працівників, які працювали без офіційного працевлаштування сягала до 40% від загальної кількості. При цьому дана цифра коливалась залежно від галузі економіки – десь відсоток був мінімальним, а десь – навпаки. Зараз кількість неофіційних працівників,  на жаль, тільки збільшилась. Значною мірою цьому сприяли не тільки економічна ситуація та податкове навантаження, воєнний стан, а й мобілізаційні дії та реакція відповідних державних органів на них.

Втім чи погоджуватися на роботу без офіційного працевлаштування, кожен для себе вирішує окремо. Однак обов’язково необхідно пам’ятати, що без офіційних внесків до Пенсійного фонду ви втрачаєте страховий стаж, а отже, у майбутньому, в перспективі будете отримувати мізерну соціальну пенсію. Крім того, погоджуючись на роботу, яка офіційно не оформлена або не повністю оформлена відповідно до чинного законодавства, працівник втрачає соціальні гарантії, адже з моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має наступні трудові права й соціальні гарантії:

• гідні та безпечні умови праці;
• нормований робочий час;
• оплачувані та неоплачувані відпустки;
• регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
• можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
• захист від незаконного звільнення;
• страхові виплати в разі непрацездатності;
• пільги для неповнолітніх;
• додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
• захист прав тощо.

Все ж таки саме головне, від чого захищає офіційне працевлаштування – це невиплата заробітної плати. Адже для деяких не доброчесних роботодавців використання безоплатного труда працівника стало джерелом збагачення. Мабуть, кожен з громадян може пригадати історію, коли як що не нього особисто, то принаймні знайомого чи родича колись «кинув» роботодавець – не сплатив заробітну плату яку обіцяв, або сплатив зовсім не в тому розмірі, яка декларувалась при працевлаштуванні. Саме такі моменти характерні коли працівника або зовсім не оформлюють офіційно, або офіційно оформлюють на значно нижчу заробітну плату.

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (КЗпП) трудовий договір є угодою між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. При цьому згідно зі ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі, її додержання є обов’язковим в наступних випадках:

• при організованому наборі працівників;
• при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;
• при укладенні контракту;
• у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
• при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
• при укладенні трудового договору з фізичною особою;
• при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;
• при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;
• при укладенні трудового договору з домашнім працівником;
• в інших випадках, передбачених законодавством України.

Трудовий договір вважається укладеним тоді, коли відбулася одна з наступних подій:

Підписано письмовий документ під назвою «Трудовий договір/контракт», або оформлено наказ (розпорядження) роботодавця про прийом на роботу (призначення на посаду) та працівник ознайомлений з ним під особистий розпис.

Втім згідно до статті 2 Закону України від 15.03. 2022 року «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. Але головне питання все ж таки в наступному – що робити пересічному громадянину, коли роботодавець на словах бере на роботу працівника, допускає його до робочого місця, все показує, розказує….але офіційно працевлаштувати відмовляється? В такому випадку є декілька варіантів звернення:

• до територіального управління Державної служби України з питань праці з проханням провести перевірку зазначеного факту порушення;
• до районного суду за місцем проживання з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту трудових відносин.

Розглянемо кожен з цих варіантів окремо. Так КЗпП містить статтю 265 відповідно до якої  юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

• фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків (крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник) – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження;
• вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
• порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
• недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
• недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження;
• недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
• вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
• перевищення встановленої статтею 21^-1цього Кодексу допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
• порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – дев’ятим цієї частини, – у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;
• вчинення порушення, передбаченого абзацом десятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Зазначені штрафи накладаються  територіальним управління Державної служби України з питань праці яке проводить перевірку за зверненням громадянина. У разі сплати юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною.

Варто зазначити, що штрафи можуть бути накладені територіальним управлінням Державної служби України з питань праці, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, в установі, організації. При цьому сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю. Станом на зараз розмір мінімальної заробітної плати складає 8 000 грн.

Втім, згідно з діючим в даний час законом, у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265, не застосовуються.

Що стосується судового шляху розв’язання питання. Судовий збір за подання такої заяви станом на 2025 рік складає 605,60 грн. Суду потрібно надати переконливі докази того, що ви виконували роботу в заявлений час. Це можуть бути будь-які письмові, фото, відео, аудіо докази, так само як й покази свідків. Тому перш ніж звертатися до суду потрібно зібрати доказову базу яка б підтверджувала факт перебування вас у трудових відносинах з конкретним роботодавцем.

Хочемо нагадати, що є ще один орган,  який має право здійснювати перевірку оформлених трудових відносин – це податковий орган, який не належить до органів держнагляду (контролю). Так, відповідно до п.п. 75.1.3 Податкового Кодексу України дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) здійснюються під час фактичної перевірки.  Що ж буде, якщо неоформлених працівників виявить податковий орган під час проведення перевірки? В цьому випадку податковим органом буде складено акт перевірки, який буде переданий до  Державної служби України з питань праці. Державна служба України з питань праці, своєю чергою, розгляне справу про накладення штрафу за ст. 265 КЗпП. Підставою для розгляду справи про накладення штрафу буде саме Акт фактичної перевірки податкового органу.

Знання своїх прав є першим кроком до їх захисту! Не бійтеся їх відстоювати!