Арешт на майно є однією з найгостріших юридичних проблем, з якою стикаються як фізичні, так і юридичні особи. Вона зачіпає не лише економічні інтереси, а й глибоко впливає на життя громадян, обмежуючи їхню свободу розпоряджатися власністю. Це складний процес, який вимагає не лише дотримання процедури, але й глибокого знання законодавства, юридичної аргументації та професійної підтримки. У сучасному світі, де судова система інколи стає ареною конфліктів, що виходять далеко за межі суто правових питань, важливо розуміти всі аспекти цього процесу.
Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» пояснюють, що означає скасування арешту на майно, які юридичні підстави для цього існують і як діяти, якщо ваші права були порушені. Їхні коментарі допоможуть розібратися в тонкощах процедури та зрозуміти, як захистити себе від можливих ризиків.
Юридичний контекст арешту на майно охоплює не тільки підстави його накладення, а й механізми зняття таких обмежень. Особливо актуальним це питання стає в умовах економічної нестабільності, коли арешти часто використовуються як спосіб забезпечення позовів, вирішення боргових спорів чи навіть інструмент тиску.
Наведемо один приклад з нашої практики. Одна жінка, яка останні пару років перебувала в Європі у зв’язку з воєнними діями, повернулась до рідного міста на пару тижнів аби продати власну квартиру. Вона вже давно була розлучена, нікому нічого не винна, неповнолітні діти у квартирі зареєстровані не були, тож здавалось би справа тільки в тому як швидко знайти покупця та продати при цьому нерухомість як можна за вишу вартість. Все йшло чудово – й покупець знайшовся швидко, й запропонована сума задовольнила жіночку, але не так сталося, як гадалося.
Перевіряючи документи перед укладанням угоди приватний нотаріус повідомив жінці приголомшливу новину – квартира яка б мала бути предметом угоди знаходиться під арештом, а от же ніякої угоди бути не може, поки питання зняття арешту не буде вирішене. Сказати, що у жіночки стався серцевий напад – нічого не сказати. Після того як вона прийшла до тями у неї було тільки одне питання – звідки арешт на квартиру?!
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно знає багато чого, про арешт він також знав, а тому зі знанням справи видав – арешт накладено на підставі ухвали одного районного суду від…2009 року! На дворі 2024 рік. І тут жінка почала пригадувати, що після розірвання шлюбу у 2009 році колишній чоловік подав до неї позовну заяву, якою бажав отримати у власність ½ частину квартири яка була придбана під час шлюбу та саме яка зараз перебувала під арештом та була виставлена на продаж. На забезпечення позовних вимог на час розгляду справи судом, останнім й була видана ухвала про арешт спірного майна – квартири. В задоволенні позовних вимог щодо квартири колишньому чоловікові було відмовлено, квартира залишилась у повній власності жінки, але разом з арештом.
Зазвичай після закінчення судової справи багато хто забуває вирішити питання зі скасуванням забезпеченням позову, особливо якщо забезпечення позову відбувалось на вимогу протилежної сторони. Річ у тому, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Отже, після того, як всі судовій інстанції по справі будуть пройдені та остаточне рішення набере чинності, власникові майна у разі, якщо мало місце забезпечення позову, необхідно подати клопотання про скасування забезпечення позову. Саме це довелось робити й нашій клієнтці, але через п’ятнадцять років після завершення судової справи, й благо, що в архіві суду зберіглася та сама справа й навіть суддя, який її розглядав свого часу ще працює до нині.
Необхідно пам’ятати, що ухвала суду про накладення арешту на нерухоме майно у зв’язку із розглядом справи та як забезпечення позову, скасовується тим самим судом, який видав таку ухвалу. При цьому не має значення коли розглядалась справа – пів року тому чи двадцять років. Відповідно до норм цивільно-процесуального кодексу суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання подається до суду у письмовому вигляді, в ньому зазначається максимально відома інформація:
- номер судової справи, ПІБ судді який виніс ухвалу,
- найменування сторін, їх адреси реєстрації та фактичні місця проживання, податкові ідентифікаційні номери, контактні телефони,
- коротко суть справи, результати її розгляду,
- данні ухвали якою було вчинено забезпечення позову та правове обґрунтування.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду. Так зазначено в нормі закону, але на практиці може бути трохи довше та навіть не трохи – залежить від завантаженості суді та швидкості пошуку справи в архіві суду.
Сплачувати судовий збір за таке клопотання не потрібно, але до клопотання потрібно додати максимально копії документів:
- свого паспорта та ідентифікаційного коду,
- витягу з реєстру нерухомого майна з якого видно про наявність арешту,
- копії право встановлюючих документів на нерухоме майно,
- рішення та ухвали по справі як що вони збереглися.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, видається ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена, але в такому випадку як ми розглядаємо це зазвичай ніхто не робить, бо не має сенсу.
Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. Однак після отримання ухвали суду її ще потрібно реалізувати – віднести державному реєстратору в Центр надання адміністративних послуг, який саме й видалить з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно запис про арешт.
Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Це, так би мовити, лайтовий варіант розвитку подій. Наша юридична практика знає набагато гірші ситуації. Молодий енергійний чоловік вирішив ремонтувати автомобілі. Він придбав земельну ділянку у власність з будівлями, зареєструвався як підприємець та працював собі майже двадцять років, аж доки не знадобилось щось йому в тому ж таки реєстрі нерухомого майна. Підприємець дізнався, що районною державною виконавчою службою району накладений арешт на належні йому будівлі ще до того, як він став їх власником. При чому якості власника майна на той час була зазначена особа, яка не тільки ніколи не була власником цього майна, але про яку взагалі ніхто ніколи не чув.
У майже схожій ситуації опинився ще один чоловік, який вирішив продати належну йому ½ частину будинку та земельної ділянки – від нотаріуса, який перевіряв документи перед угодою, чоловік дізнався про арешт на будинок, накладений державним виконавцем ще за часів майже його юності. Так чоловік згадав, що в нього є дитина, яка наразі вже повнолітня, але колись такою не була та за тих часів мати дитини вимагала від нього сплати аліментів. Платити він не дуже хотів, але за рішенням суду таки довелося. Дитина вже давно виросла, а ось арешт на будинку залишився.
В обох ситуаціях, коли арешт на майно був накладений державним виконавцем алгоритм дій однаковий. По-перше, потрібно звернутися до відділу державної виконавчої служби яка наклала арешт з заявою про зняття арешту або зі скаргою на дії виконавця що до накладення арешту. Але ось тут є варіанти залежно від того наскільки давно був накладений арешт. В заяві слід обґрунтувати неправомірність накладеного арешту чи зазначити про наявність встановлених законом підстав для його зняття, додавши підтверджуючі документи. Виконавець згідно з поданою заявою може зняти накладений арешт, або відмовити, вказавши причини у письмовій відповіді на звернення. У випадку отримання відмови у задоволенні скарги на рішення виконавця про накладення арешту на майно чи взагалі неотриманні такої відповіді, потрібно буде звернутися з позовною заявою до суду.
Для арештів, які були давно накладені виконавцем підступ є в тому, що згідно п. 9.9 наказу Міністерства юстиції України № 2392/5 від 08.12.2009 року «Про порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби» – строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання становить три роки, по рішеннях в адміністративних справах один рік. Отже, якщо виконавча справа завершена та вже й знищена у зв’язку із закінченням терміну зберігання, то взагалі немає іншого шляху зняття арешту ніж позовна заява до суду про це.
До позовної заяви необхідно додати:
- квитанцію про сплату судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (станом на 2024 рік – 1211,20 грн.);
- копію паспорта та ідентифікаційного коду позивача;
- копію документів на підтвердження обставин щодо накладення арешту на майно виконавцем;
- докази звернення до виконавчої служби та їх відповідь про поточну ситуацію що до виконавчого провадження за яким було накладено арешт;
- інформацію з автоматизованої системи виконавчого провадження про відсутність відкритого виконавчого провадження відносно позивача (власника майна);
- копії документів, що доводять наявність підстав для зняття арешту з майна.
- інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.
Але нюанс розгляду справи в порядку позовного провадження полягає в тому, що це не просто не швидко, а дуже не швидко. Подібна справа може розглядатися мінімально декілька місяців, а максимально – декілька років, все залежить від конкретних обставин справи, завантаженості судді, явки відповідача (відповідачів) по справі на судовий розгляд та взагалі їх реакції на позовну заяву.
Слід зазначити, що не тільки власники нерухомого майна стикаються з подібними проблемами. Непоодинокі випадки, коли арешт переходить у спадок разом з майном після смерті спадкодавця. При цьому іноді спадкодавець свідомо не хоче займатись зняттям арешту, а іноді навіть й не знає про його наявність. В такому випадку спадкоємці подають нотаріусу заяву про прийняття спадщини й усе, на цьому все й закінчиться. Надалі нотаріус видасть постанову про відмову в чиненні нотаріальної дії, оскільки видати свідоцтво про право на спадщину він не зможе за наявності арешту. У такому випадку у спадкоємців також тільки один шлях – з позовною заявою до суду про скасування арешту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Як бачимо, іноді нас наздоганяють ситуації та проблеми, яких можна було б уникнути. Тому наша порада – робіть все своєчасно! Те, що сьогодні можна зробити одним клопотанням швидко та задарма, завтра може обернутися судовою тяганиною на невизначений строк та витраченими чималими коштами. Змінюється законодавство, зникають з архіву справи, змінюють суди підсудність у зв’язку з воєнними діями та багато чого іншого може статися у житті. На всякий випадок, якщо ви є власником нерухомого майна та можете самі отримати через портал Дія довідку з реєстру нерухомого майна – зробіть це, коштує дана операція всього 40 гривень. Якщо самі не маєте змоги – зверніться до найближчого нотаріуса та скажіть, що маєте намір продати майно – хай він перевірить реєстр. Подивіться уважно, чи не має арешту саме на вашому нерухомому майні. Виграє завжди той, хто робить все на випередження.
