Нещодавно в соцмережах завірусився мем про те, що найрозвиненіший мозок здатний підлаштовувати потреби організму під акції в АТБ. І сміх, і гріх, як то кажуть. Адже за умов стрімкого зростання цін на продукти при стабільно низьких зарплатах та пенсіях багатьом доводиться орієнтувати свій продуктовий шопінг на “червоні” цінники. Причин подорожчання продуктів багато. Це і порушення логістичних ланцюгів, і скорочення виробництва, і підвищення цін на енергоносії, і девальвація національної валюти. Найбільше зростають у ціні товари з високим попитом та обмеженою пропозицією. Наприклад, базові продукти харчування, такі як хліб чи молоко, залишаються необхідними навіть у кризові часи. У той же час сезонні товари (фрукти, овочі) демонструють більшу цінову волатильність.
Вартість продуктового кошика невпинно зростає
За період з 2021 до 2024 року ціни на продукти харчування в Україні зазнали значного зростання, що стало відчутним ударом для багатьох родин. Найбільше подорожчав сир — на приголомшливі 323%! З 125 грн у 2021 році його ціна підскочила до 533 грн у 2024-му. Яйця також стали символом здорожчання, їхня вартість зросла на 131%, що зробило звичний сніданок – яєчню чи омлет – розкішшю для деяких сімей.
Навіть базові продукти, такі як молоко (+68%) та хліб (+36%), стали дорожчими. Це не просто цифри — це історії боротьби за виживання у часи, коли доходи зменшуються, а витрати невпинно зростають. Люди вимушені переглядати свої звички, шукати альтернативи та економити навіть на найнеобхіднішому.
Зросла також вартість продуктового кошика. На нашій інфографіці ви можете побачити динаміку змін продуктового кошика, що включає вартість базових продуктів у розрахунку на разову покупку.
Війна змінила харчові звички українців
Українці, зіткнувшись із подорожчанням продуктів, змушені адаптувати свої харчові звички до нових реалій. Зменшення витрат на їжу стає можливим завдяки вибору більш доступних продуктів, зниженню обсягів покупок та орієнтації на акційні пропозиції. Все частіше люди переходять на простіші страви, готують вдома замість відвідування кафе чи ресторанів, а також купують продукти в меншій кількості, щоб уникнути зайвих витрат.
В умовах високої інфляції набирає популярності практика планування меню наперед і складання списків покупок, що допомагає уникати імпульсивних витрат. Крім того, українці все більше звертають увагу на сезонні товари, адже в певні періоди року вони коштують значно дешевше.
Отже, зміни в споживчих звичках свідчать про гнучкість та вміння адаптуватися до складних економічних умов.
Згідно з даними дослідження Gradus Research, 64% опитаних стали частіше обирати дешевші продукти харчування. Крім того, 48% почали частіше готувати їжу вдома, а 42% повідомили про зменшення кількості споживаних продуктів. Ще 40% опитаних вдаються до використання нових рецептів і способів приготування їжі з доступних продуктів, а 27% пропускають окремі прийоми їжі.
Менше економлять Київ і Західний регіони
Результати дослідження Gradus Research також засвідчують значне скорочення бюджету на продукти харчування в усіх регіонах України через економічні виклики, спричинені війною. Південний регіон має найвищу частку респондентів, які зменшили витрати на продукти харчування (69.6%). Центральний (69.2%) та Північно-східний (68.6%) регіони також демонструють високі показники скорочення. Київ (64.9%) та Західний регіон (64.0%) мають дещо нижчі частки респондентів, які зменшили бюджет. Це може бути пов’язано з відносно вищим рівнем доходів або доступом до гуманітарної допомоги.
Найбільш вразливим до здорожчання продуктів є старше населення. Люди віком 56+ років демонструють значуще зменшення бюджету на продукти у всіх регіонах (77%). Це вказує на вразливість цієї групи, адже їхні доходи часто обмежені пенсіями. Ці дані вказують на необхідність посилення соціального захисту, особливо для старших вікових груп, і на підтримку економіки, щоб зменшити тиск на домогосподарства.
Отже, здорожчання продуктів харчування змусило українців кардинально змінювати свої споживчі звички, адаптуватися до нових умов і шукати способи економії. Найбільш вразливими до цих змін залишаються старші люди та мешканці регіонів, де економічні виклики особливо відчутні. Це свідчить про нагальну потребу в посиленні соціального захисту та впровадженні дієвих економічних заходів для підтримки населення у кризовий час.
