Злиття будівельних гігантів Quikrete і Summit: як українські компанії можуть скористатися цим успішним американським досвідом

Нещодавнє злиття компаній Summit Materials і Quikrete Holdings (сума угоди становить 9,2 мільярда доларів) стало знаковою подією в галузі будматеріалів, що вплине як на економіку США, так і на світовий ринок. Об’єднання цих компаній показує важливі тенденції в розвитку інфраструктури, консолідації ринку та зростаючого інтересу до екологічних рішень у будівництві.

Будівельна галузь є основою економіки, створюючи робочі місця та сприяючи розвитку міст і інфраструктури. Quikrete, відомий своєю продукцією з бетону, і Summit Materials, лідер у постачанні будівельних матеріалів, разом створять одного з найбільших постачальників будматеріалів у Північній Америці. Це дозволить ефективніше підтримувати великі проєкти – модернізацію доріг, мостів та громадського транспорту. Злиття також допоможе стабілізувати сектор під час економічної невизначеності, забезпечуючи надійний ланцюг постачання, який може швидко реагувати на зміни попиту. Досвід злиття американських компаній може  виявитися корисним і для гравців вітчизняного ринку будматеріалів.

Для чого об’єднуються компанії будматеріалів

Ця угода відображає загальну тенденцію консолідації ринку: компанії об’єднуються, щоб знизити витрати, підвищити ефективність і зміцнити свої позиції на конкурентному ринку. Схожі кроки вже зробили Holcim і Heidelberg Materials, які активно розширюють свій вплив через придбання.

Ще однією важливою тенденцією є екологічність. Через зміну клімату будівельна галузь має зменшити викиди вуглецю. Злиття Quikrete-Summit може стимулювати інвестиції в екологічні матеріали та технології, зокрема, у переробку та низьковуглецеві рішення.

На міжнародному рівні об’єднана компанія зможе краще конкурувати на ринках, що розвиваються, – в Азії, Африці та Латинській Америці, де зростає попит на інфраструктурні проєкти. Покращена виробнича база та логістика допоможуть задовольнити ці потреби.

У США це злиття допоможе стабілізувати ціни на матеріали та підвищити надійність постачань, що зробить великі інфраструктурні проєкти доступнішими.

Злиття Quikrete і Summit знаменує нову еру в галузі. Поєднання досвіду Summit у виробництві заповнювачів і цементу з лідерством Quikrete у бетонній продукції створить потужну компанію для впровадження інновацій і сталого розвитку.

Отже, злиття Quikrete і Summit – це не просто бізнес-угода. Це стратегічний крок, що відповідає сучасним економічним тенденціям і глобальним викликам. Об’єднана компанія зможе підтримувати великі інфраструктурні проєкти, сприяючи економічному зростанню та екологічній відповідальності.

Що робить успішним злиття компаній у будівельній галузі

У будівельній галузі розвинених країн злиття та поглинання часто роблять компанії більш ефективними, конкурентоспроможними та інноваційними. Це досягається завдяки зниженню витрат на виробництво, логістику та управління, оптимізації ланцюгів поставок, виходу на нові ринки, розширенню асортименту продукції та обміну технологіями.

Коли великі компанії об’єднуються, вони можуть суттєво зменшити витрати, використовуючи спільну інфраструктуру та знижуючи логістичні витрати. Наприклад, Lafarge і Holcim у 2015 році об’єдналися, створивши Holcim-Lafarge, і заощаджують понад €1,4 мільярда щороку завдяки оптимізації виробництва та логістики.

Злиття дозволяє контролювати всі етапи виробництва – від видобутку сировини до постачання готової продукції,  – що зменшує залежність від зовнішніх постачальників і знижує витрати. Наприклад, HeidelbergCement придбала Italcementi у 2016 році, що дозволило їм скоротити витрати та зміцнити свої позиції на ринку.

Об’єднання з компаніями з інших регіонів допомагає вийти на нові ринки та збільшити обсяги продажів. Наприклад, CRH придбала Ash Grove Cement, що відкрило для них нові можливості на ринку США.

Коли об’єднуються компанії з сильними науково-дослідницькими базами, це стимулює розробку нових технологій і екологічних матеріалів. Наприклад, Saint-Gobain придбала Sika у 2022 році, що дозволило їм швидше впроваджувати інновації та зміцнити позиції у сегменті сталого будівництва.

Об’єднані компанії можуть краще контролювати ціни та отримувати вигідніші контракти. Наприклад, Boral придбала USG, що підсилило їхні переговорні позиції та підвищило прибутковість.

Отже, у розвинених країнах злиття та поглинання у сфері будматеріалів є стратегічними рішеннями, що допомагають компаніям залишатися конкурентоспроможними та зростати. Успіх таких угод залежить від ретельного планування, розуміння ринкових умов і ефективної інтеграції.

Чому деякі злиття зазнають краху

У сфері будматеріалів злиття та поглинання часто сприймаються як стратегічний крок для зміцнення ринкових позицій, розширення географії діяльності та оптимізації витрат. На жаль, не завжди такі угоди приносять очікувані результати. Деякі стають провальними через неправильну оцінку ризиків, завищену вартість чи складнощі інтеграції компаній. Ось кілька подібних кейсів, що можуть надати важливі уроки гравцям українського  ринку будматеріалів.

У 2007 році мексиканська компанія Cemex купила австралійську Rinker Group за $15,3 мільярда, щоб зміцнити свої позиції в США та Австралії. Але через фінансову кризу 2008 року попит на будматеріали впав, і Cemex мала великі борги. Відсутність синергії між компаніями також ускладнила ситуацію, і Cemex довелося продати частину активів і реструктуризувати борги, щоб уникнути банкрутства.

Того ж року німецька HeidelbergCement придбала британську Hanson за $15,8 мільярда, щоб стати світовим лідером у галузі інертних матеріалів. Однак ці плани було зруйновано фінансовою кризою. Високі борги та недостатня інтеграція призвели до зниження доходів, і HeidelbergCement довелося продати частину активів і працювати над відновленням фінансової стійкості.

У 2008 році французька Lafarge витратила $12,9 мільярда на придбання єгипетської Orascom Cement, щоб закріпитися на африканському та близькосхідному ринках. Але політична нестабільність у регіоні та високі операційні витрати зробили компанію збитковою. Це стало однією з причин подальшого злиття Lafarge з Holcim.

У 2014 році французька Saint-Gobain намагалася придбати швейцарську Sika, але менеджмент Sika і частина акціонерів виступили проти угоди. Після чотирьох років судових суперечок Saint-Gobain відмовилася від угоди, зазнавши значних витрат і репутаційних втрат.

У 2016 році австралійська Boral придбала американську Headwaters за $2,6 мільярда, щоб зміцнити свої позиції на ринку США. Але через відмінності в корпоративних культурах і нижчий, ніж очікувалося, попит на продукцію, інтеграція виявилася складною. Boral довелося списати частину активів і переглянути свою стратегію в США.

Ці кейси демонструють, що навіть масштабні угоди з амбітними цілями можуть зазнати невдачі. Провали можуть статися через завищену ціну угоди, помилкові прогнози щодо зростання ринку чи вартості активів, складнощі злиття компаній із різними культурами чи структурами управління, недооцінку ризиків, пов’язаних з політичною нестабільністю, економічними кризами чи змінними ринковими  умовами. Крім того, занадто високий рівень заборгованості після угоди обмежує фінансову гнучкість компанії.

Вітчизняний досвід злиття та поглинань у будівельній галузі

В українській будівельній галузі є як успішні, так і невдалі приклади злиття і поглинань. Наприклад, завод “Ковальська” купив підприємство “Бетон Комплекс”, що допомогло збільшити виробництво та покращити якість продукції. Також злиття “Трест Житлобуд-1” та “Мегаполіс” зробило їх провідними забудовниками у Харківському регіоні.

Але не всі злиття були вдалими. Наприклад, поглинання “Укрбудом” компанії “Екобуд” закінчилося невдачею через фінансові проблеми, що призвело до замороження будівництва. Також злиття “Альтіс-Холдинг” із “Мрією” не виправдало очікувань через розбіжності у стратегіях, що призвело до їх розділення. Ці приклади показують, що успіх залежить від ретельного планування та злагоджених дій.

Тетяна Вікторова