Перехід на новий перелік спеціальностей: що переважає – позитивні зміни чи витрати на реорганізацію?

Днями уряд ухвалив рішення про впровадження в українську систему освіти “Нового переліку галузей знань і спеціальностей”. Замість 28,  у ньому тепер буде 11 галузей, інтегрованих до європейських стандартів. Для чого ця інновація? Міністерство освіти і науки пояснює трансформацію вищої освіти потребою привести внутрішнє законодавство країни у відповідність до європейських правових норм.

Що це змінює? Стандарти вищої освіти, які затверджені за кожною спеціальністю, будуть оновлюватися згідно з регламентами ЄС, що полегшить академічну мобільність студентів. У МОН очікують, що українська вища освіта зможе максимально інтегруватися в Єдиний європейський простір вищої освіти. Крім євроінтеграції, це рішення стратегічно важливе для подальшого впровадження Закону України “Про індивідуальні освітні траєкторії”. Найближчим часом у міністерстві обіцяють підготувати таблицю відповідності Переліку галузей знань і спеціальностей 2015 року та ухваленого сьогодні нового Переліку.

Системи освіти дуже різняться між країнами. Тож міжнародні дані про освіту мають базуватися на класифікації, яка пропонує для всіх країн світу надійні критерії розподілу освітніх програм за рівнями, які можна вважати порівняними. Класифікація ISCED — Міжнародна стандартна класифікація освіти — була розроблена ЮНЕСКО в середині 1970-х років з метою такої уніфікації і вперше була переглянута в 1997 році. Подальший перегляд ISCED був проведений між 2009 і 2011 роками, включаючи широкі глобальні консультації з країнами, регіональними експертами та міжнародними організаціями. Нарешті, ISCED 2011 був прийнятий Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 2011 року. Нова класифікація  врахувала зміни в освітніх системах, головним чином пов’язані з Болонським процесом.

Прагнення МОН підсилити наші євроінтеграційні зусилля є цілком зрозумілими, але чи, дійсно, перехід на нову класифікацію спеціальностей і галузей сприятиме реформі освіти? Перехід на нову класифікацію спеціальностей і галузей створює певні виклики для українських вищих навчальних закладів. З одного боку, вони отримають шанс інтегруватися у європейську освітню систему, що відкриє нові можливості для студентів, викладачів та науковців. Це може сприяти покращенню якості освіти, збільшенню мобільності та співпраці з іноземними університетами, а також визнанню українських дипломів за кордоном.

З іншого боку, впровадження цих змін вимагатиме значних зусиль з боку вишів: вони будуть змушені переглянути та оновити свої навчальні плани, адаптувати програму підготовки, переробити документацію та, можливо, навіть переглянути структуру окремих спеціальностей. У короткостроковій перспективі це може викликати певні труднощі, а також збільшити навантаження на викладацький і адміністративний персонал. Чи на часі зі зміни в країні, де є проблеми з електрикою та й іншими ресурсами, необхідними для впровадження змін? Важливо, щоб вони супроводжувалися методичною й ресурсною підтримкою, щоб уникнути хаосу та втрати якості освіти.

Варто також взяти до уваги, що МСКО (Міжнародна стандартна класифікація освіти) є інструментом, який використовується для збору, компіляції й аналізу міжнаціональних порівняльних статистичних даних про освіту. Ця класифікація створена для того, щоб полегшити міжнародні порівняння освітніх програм та їх рівнів, а також забезпечити уніфікований підхід до оцінки освіти в різних країнах.

Тому для виконання завдань Міністерства освіти і науки щодо інтеграції української системи освіти до європейських стандартів, не обов’язково змінювати перелік спеціальностей. Замість цього можна встановити відповідність між наявними українськими спеціальностями та категоріями, визначеними у МСКО. Такий підхід дозволив би зберегти вже існуючу систему класифікації спеціальностей, одночасно забезпечуючи її відповідність міжнародним стандартам.

Крім того, навіть у запропонованому новому переліку спеціальностей не завжди можна досягти взаємно однозначної відповідності між українськими спеціальностями та категоріями МСКО. Це означає, що одній позиції з переліку МСКО можуть відповідати кілька спеціальностей у новій українській класифікації або навпаки — одна українська спеціальність може відповідати кільком категоріям МСКО. Таким чином, зміна переліку спеціальностей не обов’язково вирішує питання відповідності міжнародним стандартам, і в деяких випадках це може призвести до ускладнень у встановленні точних відповідностей між системами.

Отже, замість повної реорганізації переліку спеціальностей, можливо, більш ефективним кроком було б просто адаптувати існуючу систему до вимог МСКО, встановивши чіткі відповідності між категоріями. Це дозволило б уникнути значних змін та витрат ресурсів, одночасно забезпечуючи досягнення поставленої мети.

Є ще один важливий момент. Світова практика показує, що з часом перелік спеціальностей у вищих навчальних закладах не звужується, а навпаки — розширюється. Це зумовлено потребою університетів реагувати на швидкі зміни в суспільстві, економіці, науці та технологіях. Університети адаптують свої програми, додають нові спеціальності та напрямки підготовки, щоб відповідати вимогам ринку праці, інноваціям у різних галузях і інтересам студентів. Таким чином, розширення переліку спеціальностей відбувається природним чином, відповідно до потреб і запитів самих університетів, а не через директиви згори.

Пропозиція Міністерства освіти і науки України звузити перелік спеціальностей суперечить цій тенденції. Якщо такі зміни впроваджуються як директивні рішення, це може обмежити можливості університетів в оновленні та розвитку освітніх програм, а також не завжди врахує реальні потреби ринку праці і суспільства. Існує ризик, що нові інноваційні галузі знань та спеціальності залишаться поза увагою, що може негативно позначитися на конкурентоспроможності української освіти.

Крім євроінтеграції, це рішення стратегічно важливе для подальшого впровадження Закону України “Про індивідуальні освітні траєкторії”.  Згідно з ним, студенти можуть обирати індивідуальні освітні шляхи, тобто самостійно формувати свої програми навчання відповідно до особистих інтересів і професійних цілей.

Найближчим часом Міністерство освіти і науки України планує підготувати таблицю відповідності між старим Переліком галузей знань і спеціальностей, затвердженим у 2015 році, і новим Переліком, ухваленим урядом. Ця таблиця допоможе узгодити старі та нові спеціальності, що є важливим для впровадження індивідуальних освітніх траєкторій. Це також дозволить студентам, які навчаються за старими програмами, переходити на нові освітні траєкторії, а також забезпечить відповідність української системи освіти стандартам Європейського Союзу.

Глава Мінцифри Михайло Федоров пояснив, що гармонізація освітніх галузей із європейськими стандартами дозволить значно зменшити бюрократичні перепони, спростивши процес вступу до європейських закладів вищої освіти на магістерські програми або участь у програмах обміну. Це означає, що українські студенти матимуть змогу легше адаптуватися до вимог європейської освіти, оскільки їхні дипломи та навчальні програми будуть відповідати стандартам ЄС.

Міністр підкреслив важливість адаптації кожної сфери, зокрема освіти, до європейських норм, що є одним із пріоритетних завдань для України. За його словами, українські студенти вже з наступного року почнуть вступати до закладів освіти за новими стандартами, що забезпечить їм більше можливостей для навчання та кар’єрного росту в Європі.

У МОН зазначили, що відтепер заклади освіті зможуться зазначати у додатках до дипломів спеціальності за українським переліком та їхні міжнародні відповідники. Першими інновацію відчують на собі магістри зимового випуску ти їх куратори.