У світі, що дедалі більше втрачає політичну і економічну стабільність, хитаються і традиційні опори інвесторів. Те, що ще вчора здавалося непохитним, — те ж таки золото чи основні світові валюти, — сьогодні викликає сумніви. Дорогоцінний метал, що століттями був символом надійності, на думку багатьох фінансистів, уже не гарантує безпеки: його ціна часто спекулятивна, залежна від геополітичних новин і рішень великих гравців, а прибутковість мінлива й не завжди співмірна з ризиком. Долар і євро також під тиском — як через внутрішні виклики, так і через втрату частки у світових розрахунках.
У цьому контексті цілком закономірно шукати альтернативи: не лише нові активи, а й нові валюти. Здається, що саме в нестандартних рішеннях може бути прихована точка опори. Польський злотий, угорський форинт, чеська чи шведська крона — валюти, які не є центром світової фінансової архітектури, але зберігають стабільність завдяки сильному зв’язку з реальним сектором економіки. У них немає амбіцій бути резервними, але саме це робить їх менш уразливими до глобальних спекуляцій.
Однак, на практиці вітчизняному інвестору складно скористатися такою альтернативою. За даними НБУ, частка малопоширених валют у загальному обсязі купівлі протягом 2024–2025 років не перевищує 2,6%. Навіть найбільш запитувані з них — злотий, фунт і чеська крона — зазвичай купуються не як інвестиції, а для подорожей чи розрахунків з іноземцями. Більшість українських банків просто не працює з такими інструментами, а ті, хто пропонує їх, роблять це у готівковому форматі з великими курсовими розривами. Курси далекі від міжбанківських і часто невигідні. Окремі установи, зокрема, ПУМБ, дають можливість безготівкових операцій, але їхній обсяг залишається мізерним.
Вкласти кошти в депозит у кронах, злотих чи єнах майже неможливо: банки надають безумовний пріоритет долару і євро. Екзотичні валюти переважно завозяться туристами, ліквідність їхня низька, обмін складний, а розрахунок часто йде через проміжний долар, що лише збільшує витрати.
Проте, попри складнощі, сама поява цієї теми в інвестиційних обговореннях — симптом нової епохи. Дедалі більше людей відчувають, що безпечне — не обов’язково масове. І, можливо, вже найближчими роками попит на такі “нестандартні” активи почне створювати пропозицію як в Україні, так і на інших ринках. Тому диверсифікація валютного портфеля — не лише доречна ідея на майбутнє, а й дзеркало сучасної недовіри до старих рецептів.
Хто і навіщо купує “екзотичну” валюту
Українці справді можуть відкрити рахунки у таких валютах як злотий, форинт, крона чи франк. Однак, це переважно теоретична можливість, адже лише 2,5% операцій із валютою припадає на ці “екзотичні” валюти, решта — долар і євро.
Українські заробітчани в Польщі — одні з головних користувачів таких рахунків. Частково через те, що отримують зарплату в злотих, а частково — щоб уникати валютних втрат при переказах додому. Минулоріч злотий займав 1,45% доларових еквівалентів купівлі (≈ $377 млн), фунт — 0,35%, крона — 0,31%.
IT-фахівці, фрілансери на міжнародних платформах Wise чи Payoneer, а також підприємці з міжнародною торгівлею, відкривають рахунки в “екзотиці” не стільки для прибутків, скільки для зручності розрахунків й уникнення витрат на конвертацію.
Так, банки можуть запропонувати рахунки у шведських кронах чи канадському доларі, але курси “дуже далекі від міжбанку” і не вигідні інвесторам.
Якщо в родини є студент або планується довга поїздка до іншої країни, найчастіше купують злоті, крони або фунти. Це більше питання практичності, щоб не залежати від курсу у момент поїздки.
Для наочності розглянемо кілька живих прикладів. Скажімо, киянка працює на польський ІТ-гиг і отримує зарплату в PLN. Щомісяця вона купує злоті й тримає їх на рахунку в банку: це дозволяє їй уникнути подвійної конвертації при переказі в Україну.
Дніпрянин має англійських замовників. Щоб платити членам групи в фунтах (GBP), відкрив банківський рахунок. Але курс покупки значно вище, ніж на міжбанку, тому торгові маржі “з’їдають” прибуток.
Львів’янка планує річну поїздку до Чехії. Щоб не залежати від курсу обміну на кордоні чи в аеропорту, вона купила CZK наперед, але зробила це готівкою в обміннику через їх невеликий обсяг у касах банків.
Курсовий дохід чи головний біль? Як в Україні обліковується прибуток з іноземної валюти
Уявімо, ви вирішили зберегти частину грошей у фунтах або злотих, а через півроку обміняли назад і отримали виграш на курсі. Але що з цим робити офіційно? Чи вважається це прибутком? І чи потрібно звітувати перед податковою?
Усе просто: отримали переказ у валюті — перерахували його у гривню за курсом НБУ на той же день. Саме ця сума й потрапляє у звітність. Курсові коливання при цьому не грають ролі, важливий лише момент надходження коштів.
Якщо ви як фізособа, отримавши гроші від родича за кордоном, продали валюту дорожче, ніж купили, це може вважатися оподатковуваним доходом. Якщо виграли на курсі, доведеться подавати річну декларацію і сплачувати податок з прибутку (18%) і військовий збір (1,5%). Втім більшість українців поки що уникають декларування подібних операцій, оскільки вони поодинокі й технічно складні для обліку.
Для ФОПів на спрощеній системі “курсова різниця” не має значення: у дохід іде тільки гривневий еквівалент на дату надходження.
А от для юросіб або компаній на загальній системі усе складніше. Якщо валюта на рахунку подорожчала — це дохід, що оподатковується. А якщо здешевшала, зменшити податкову базу не вийде.
Ось приклад, як порахувати дохід і податки при виграші на курсі злотого, якщо ви фізична особа, а не ФОП. Скажімо, ви купили 25 000 польських злотих на 10 000 грн у березні. Курс був приблизно 0,40 грн за 1 злотий. Через два місяці, у травні, ви продали цю валюту вже за курсом 0,44 грн за 1 злотий і отримали 11 000 грн. Різниця — 1 000 грн прибутку.
Рахуємо, скільки ви вклали: 10 000 грн, скільки отримали при продажу — 11 000 грн (фактичне надходження). Фінансовий результат (дохід) — 11 000 – 10 000 = 1 000 грн прибутку. Податок на дохід (18%) — 1 000 × 0,18 = 180 грн. Військовий збір (1,5%) — 1 000 × 0,015 = 15 грн. Тобто загальна сума податків — 180 + 15 = 195 грн.
У річній декларації про майновий стан і доходи, яку подають до 1 травня наступного року, ви маєте зазначити цей прибуток у розділі “інші доходи з джерелом походження в Україні”.
Уточніть дату отримання доходу — день продажу валюти, суму доходу — 1 000 грн, суму сплаченого податку — 180 грн, суму військового збору — 15 грн. У графі про джерело доходу можна написати “дохід від операцій з іноземною валютою”.
Податкова не відстежує такі операції автоматично, але якщо ви хочете діяти у правовому полі, передбачено саме такий механізм звітування. Однак реальна практика показує, що абсолютна більшість фізичних осіб не декларують прибуток від валютних коливань, бо це поодинокі й складні для обліку випадки.
Отже, якщо ви виграли на курсі, це формально оподатковуваний дохід. Щоб уникнути проблем у майбутньому або при великих сумах, радимо подавати декларацію. Якщо ж ви ФОП на спрощеній системі, подібний прибуток не враховується, важливий лише гривневий еквівалент на момент надходження коштів на рахунок.
Навіть якщо ви дуже хочете переказати 10 000 євро у шведських кронах на рахунок у Revolut, поки що доведеться стримати апетит. Бо в Україні діють валютні обмеження, які Нацбанк запровадив ще з початку війни. Частину вже ослабили, але рамки залишились.
Так, купівля валюти в онлайні — у межах 100 000 грн/день, переказ за кордон фізособам — до 150 000 грн/місяць, розрахунки за кордоном за нерухомість чи авто — до 500 000 грн/місяць, нарешті, зняття готівки в валюті — до 100 000 грн/день.
Курсові стрибки не завжди грають на руку: подорожчання валют — дохід, здешевлення — ваш клопіт. Перекази, купівля, зняття — усе в межах суворих лімітів.
Можна відкрити рахунок у Revolut, Monese чи шведському банку. Переказати туди великі гроші складно.
У яких банках відкривають рахунки у “некласичних” валютах
Поки більшість банків зосереджені на доларах і євро, деякі намагаються дати більше свободи. Найдальше пішов ПУМБ: тут можна відкрити рахунок у злотих, фунтах стерлінгів і євро — через мобільний застосунок. Причому не лише тримати валюту, а й обмінювати її онлайн між собою, наприклад, PLN ↔ USD або GBP ↔ EUR.
Схожі послуги пропонує Кредобанк: тут теж доступні рахунки у польських злотих. Щоб відкрити рахунок, не потрібно йти до відділення, усе можна зробити через додаток із підтвердженням у “Дії”.
у ПУМБ Online можна не просто купити валюту, а й поставити “автоматичну заявку”: вказати бажаний курс і система сама зробить обмін, коли ринок його досягне. Без комісії. Це корисно, якщо ви очікуєте кращого курсу, але не хочете постійно моніторити графіки. За статистикою, понад 28 млн злотих уже обміняли в додатку ПУМБ лише у першому кварталі цього року.
Приват24 теж дозволяє купувати і продавати основні валюти, включно з фунтом. Але курси не найвигідніші, бо прив’язані до внутрішнього спреду банку.
Варто пам’ятати, що більшість банків формують власний обмінний курс, який може суттєво відрізнятися від курсу НБУ або міжбанку. Наприклад, ви бачите в Google, що злотий коштує 9,60 грн, але в банку його купите по 9,95 — і продасте, якщо повезе, по 9,20. Весь прибуток з’їдає різниця між купівлею та продажем.
Вдаємося до життєвого прикладу. Киянка працює з британськими клієнтами на фрилансі. Щомісяця отримує 600 фунтів і хоче обміняти частину на гривні. У Приват24 курс покупки GBP був 48,60, а продажу — 51,20. За кожні 100 фунтів вона втрачала ≈260 грн. Тож вирішила перейти на ПУМБ, де змогла встановити автоматичну заявку на курс 50,00 — і зекономити майже 400 грн за місяць.
…Наступного разу ми розглянемо кейс: якщо купити шведську крону чи злотий — скільки реально заробить або втратить інвестор за рік з урахуванням спреду, комісій, інфляції та можливості продажу в Україні. Простий виграш на курсі може зникнути через витрати на обмін і падіння вартості валюти. Так, злотий ще можна здати в Україні, а от шведську крону — майже ні.
Важливо розуміти, чи можна взагалі легко продати цю валюту. Якщо НБУ змінить правила, введе обмеження або стануться геополітичні зрушення, конвертація або переказ можуть стати неможливими. Що буде у разі санкцій чи закриття ринку?
Також подивимось, чи існують облігації, фонди чи інші продукти в цих валютах, доступні українцям. У ЄС, США, Ізраїлі чи Азії менш популярні валюти використовують у портфельних стратегіях — через фонди, ETF або валютні рахунки. Але в Україні такі інструменти або недоступні, або складні в оформленні.
Валютні інвестиції — не лише купівля готівки, а й ризики ліквідності, податкові зобов’язання, обмеження переказів і доступність фінансових продуктів. Усе це важливо враховувати ще до купівлі “екзотичної” валюти.
Тетяна Вікторова
