Цьогорічне зростання цін на вершкове масло пояснюється глобальним дисбалансом попиту і пропозиції на сире молоко, жири та протеїни. Останнім часом вистачало протеїнів, але не вистачало жирів, пояснює аналітик Максим Фастєєв з “Інфагро”. Основні експортери скоротили постачання сирого молока через низьку жирність, тоді як потужні імпортери та Близький Схід збільшили споживання жирних продуктів, особливо масла, що підвищило ціни в Європі до рекордних рівнів.
За словами гендиректора компанії “Волошкове поле” Андрія Табалова, “через низьку маржу українські молочники більше орієнтуються на експорт. Це може призвести до дефіциту на внутрішньому ринку”. За його словами, додатковий тиск на місцевих виробників створюють імпортні молочні продукти, особливо сири.
Українські виробники шукають зовнішні ринки, бо Європа охоче купує їхнє масло, і ціни там зростають. Через великий попит на експорт деякі виробники зосереджуються на європейському ринку, що також впливає на ціни в Україні.
Як вартість та доступність сировини впливають на кон’юнктуру ринку молокопереробної галузі
Головним компонентом собівартості масла та сиру є сировина. Виробництво молока в Україні скоротилося на 5% за 2023 рік, досягнувши 7,4 млн тонн, що спричинило зростання дефіциту сировини для молочної промисловості. За даними Спілки молочних підприємств України, за перші п’ять місяців року ціни на сировину зросли на 40% через дефіцит, що безпосередньо позначилося на собівартості кінцевої продукції.
Основними причинами цього спаду стали посуха, високі витрати на енергію та транспорт. Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі зазначає: “Також ріст ціни молока триває через те, що в умовах дефіциту молокопереробні підприємства вимушені закуповувати більше сировини на далеких відстанях та витрачати додаткові гроші на логістику”.
Володимир Петрина, гендиректор молочної компанії “Галичина”, пояснює, що ця нестача спричинена багаторічним спадом у вітчизняному молочному тваринництві. Малі господарства поступово зникають, тоді як великі ще не набрали обертів. “Сегмент дрібного виробництва не розвинувся належним чином, оскільки не забезпечував якісну продукцію. Водночас великотоварні ферми зростають недостатньо швидко. Сьогодні ми переробляємо близько 3,5 млн тонн молока, тоді як у Польщі – понад 14 млн тонн. Цього замало для задоволення внутрішнього ринку та експортних потреб” – додає Петрина.
Посушливі погодні умови знизили якість та кількість кормів для худоби, що знизило продуктивність молочного скотарства. Зростання цін на паливо та електроенергію збільшило собівартість виробництва і транспортування молока, тоді як пошкоджена та застаріла інфраструктура ускладнила логістику та ефективність виробництва.
Виробники змушені підвищувати ціни, щоб компенсувати збільшені витрати, що знижує доступність молочних продуктів для споживачів і може призвести до подальшого скорочення споживання на внутрішньому ринку.
Закупівельні ціни ростуть, а торгові мережі не поспішають оплачувати поставки. Логічно вибудовується низка проблем: ціни на сировину ростуть, дефіцит молока змушує виробників транспортувати сировину на великі відстані, що збільшує витрати на виробництво масла; перебої з електроенергією та спека знизили продуктивність молочних ферм. Все це разом на тлі низької рентабельності змушує наших виробників шукати можливості експорту.
Кон’юнктура світового ринку молочних жирів
Глобальний ринок молочних жирів демонструє значну волатильність. В ЄС ціни на масло досягли історичних рекордів через пандемію, війну, зміни в кліматі та старіння фермерів. Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), за останній рік середньосвітова ціна на молочні жири зросла на 8%. Це створює сприятливі умови для експортерів, зокрема українських компаній, оскільки високі ціни підвищують рентабельність їхньої продукції на міжнародних ринках.
Ця динаміка цін зумовлена кількома ключовими факторами. По-перше, війна в Україні створила серйозні логістичні та виробничі перешкоди, що обмежує постачання молочних продуктів на ринок. По-друге, аномальні зміни клімату впливають на врожайність кормових культур, що знижує продуктивність фермерських господарств у багатьох країнах. По-третє, наслідки пандемії ковіду все ще даються взнаки в ланцюгах постачання та додаткових логістичних витратах. Нарешті, структурні проблеми в фермерському господарстві, зокрема дефіцит робочої сили та збільшення витрат на виробництво, також тиснуть на ціни.
Скільки коштує вершкове масло в Європі
У Польщі ціни на масло зросли на 40%, до 8 злотих за упаковку, а перед святами можуть здорожчати ще на чверть. У Німеччині ціна масла з початку року зросла на 39,7%, і тепер 250-грамова упаковка обійдеться покупцеві у 2,39 євро чи дорожче.
Зростання цін на молоко європейського походження зумовлене скороченням його виробництва. Це сталося через посуху, яка зменшила кількість доступних кормів і знизила продуктивність корів. А також через поширення епідемії блютангу – вірусної хвороби, що вражає жуйних тварин, яка вплинула на молочні стада в Європі, що змусило фермерів скоротити чисельність худоби, зменшивши обсяги виробництва молока.
Ще однією причиною здорожчання масла є зростання витрат на електроенергію та транспортування в Європі, що впливає на всі етапи виробництва.
Що означає збільшення імпорту молочної продукції для українських виробників
Зростання імпорту молочних продуктів суттєво впливає на вітчизняний ринок, створюючи серйозні виклики для місцевих виробників. Така ситуація зумовлена кількома факторами.
По-перше, значному зростанню імпорту сприяє угода про вільну торгівлю між Україною та Євросоюзом. Зниження тарифів на європейські товари робить їх більш доступними для українських споживачів, завдяки чому кількість імпортної молочної продукції з ЄС зростає. Це особливо помітно у сегменті сирів, популярних завдяки різноманітності та високій якості.
Європейські виробники мають перевагу через державну підтримку у вигляді субсидій, що знижують їхні виробничі витрати та дозволяють пропонувати конкурентні ціни. В ЄС молочний сектор отримує 2/5 усіх сільськогосподарських дотацій, що дозволяє здешевити їхню продукцію. Це робить їх конкурентоспроможними навіть на українському ринку, де місцеві виробники часто працюють з дуже низькою маржею та стикаються з високими витратами на виробництво.
Попит на імпортні молочні продукти серед українських споживачів неухильно зростає, що демонструє статистика: лише за перші місяці 2023 року обсяг імпортованої молочної продукції перевищив 20 тисяч тонн. Це свідчить про значне зростання конкуренції на внутрішньому ринку, через що вітчизняні виробники вимушені знижувати свої прибутки, щоб залишатися конкурентоспроможними.
Окрім того, високі витрати на енергоносії, транспорт і сировину ускладнюють становище українських молочників та робить їх неконкурентоспроможними поряд з європейськими виробниками, особливо в умовах обмеженої підтримки з боку українського уряду. Хоча певні дотації існують, вони значно менші порівняно з підтримкою, яку отримують європейські виробники. Це унеможливлює вітчизняні інвестиції у модернізацію задля росту конкурентоспроможності.
Така ситуація може призвести до серйозних наслідків для місцевих виробників, які, працюючи з низькою маржею, ризикують зменшити обсяги виробництва або навіть згорнути його.
Виклики і можливості для українських виробників молочних жирів
З одного боку, інфраструктурні та економічні проблеми через війну обмежують виробничі можливості вітчизняних молочників. З іншого боку, висока рентабельність експорту на фоні зростання світових цін може стимулювати розвиток галузі та збільшити експорт, що позитивно позначиться на українській економіці.
Водночас, на внутрішній ринок тиснуть дефіцит сировини та конкуренція з імпортом. І якщо найближчим часом держава не запровадить заходів для підтримки молочного сектора, Україна ризикує стикнутися з подальшим скороченням обсягів виробництва та імпортозалежністю.
Для стабілізації ситуації необхідно посилити підтримку місцевих виробників, зокрема через інвестиції в розвиток тваринництва, зниження витрат на енергоресурси та оптимізацію логістики. Це дозволить не лише зберегти внутрішній ринок, а й забезпечити довгострокову конкурентоспроможність української молочної продукції.
Тетяна Вікторова
